3. НАЦІОНАЛЬНО-Етнічна СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
Племена були вже більш чітко пов'язані з певною територією, захищали її, мали внутрішню формальну організацію. З переходом до пастухування і землеробства з'являється і певний господарський уклад. Все це об'єднувало, стимулювало розвиток етнічної спільності. Змішання племен призводило до появи нової спільності - народності, яка символізує вищу культуру суспільства. Це відноситься і до матеріальної культури (знаряддя праці, житло, одяг), і духовної (звичаї, норми, цінності, міфи, вірування, народна творчість), так званої фольклорної культури. Формуванню народності сприяє більш тісний зв'язок з територією, більш чітка організаційна структура суспільства, розвинені політичні форми, які активізують і структурують спілкування людей.
У процесі консолідації народностей на базі розвитку економічних, політичних та інших зв'язків між ними складаються нації. Вони об'єднують великі маси людей, представляють новий етап у розвитку культури суспільства. Нації створюють більш високу, ніж фольклорна, власну культуру з чіткими цінностями, системами норм, моделями поведінки. Найважливішим фактором їх розвитку часто є створення самостійної сильної держави.
Чи зберігає своє значення в процесі етнотворення природний фактор?
Гумільов Л.М. в своїй теорії етногенезу намагається довести, що і зараз зберігається значення такого природного фактора як ландшафт [5]. Порівнюючи переселення російських селян і козаків до Сибіру в межах звичної зони поіменно-лугового ландшафту і переселення в нову для них зону лісотундри, Гумільов Л.М. показує, що в першому випадку складається дещо етносів великоросів, а в другому випадку абсолютно новий етнос. Навіть якщо погодитися з конкретними висновками Гумільова Л.М. цілком очевидно, що епоха безпосереднього впливу природного фактора на етнос вже пройшла, значно більший вплив надають інші чинники.
Для того, щоб розібратися в тому, що ж собою являє нація, слід розмежовувати питання про природу спільності і факторах її розвитку, про природу нації та її включеності в політичні процеси. Немає сумніву, що створення єдиного централізованого держави сприяє становленню нації. Немає сумніву, що нації можуть включатися в політичні процеси, залучатися до боротьби за владу, але це не змінює природи самої нації як культурної спільності. Звичайно, нація відрізняється від попередніх форм етносу. Це вищий щабель розвитку культури, що виражається в більш зрілому ціннісній свідомості нації (її потреб, інтересів, цінностей), багатстві норм, в розвиненому літературній мові, більш глибокому характері самосвідомості, здатності більш активного, дії в ім'я розвитку культури. Нація - своєрідна щабель розвитку культури. Значення спільності походження позначається лише в знятому вигляді, опосередковано, через фіксацію спільності походження в культурі народностей, в історичних традиціях. Нація охоплює значно більшу кількість людей. Всередині нації довгий час можуть зберігатися етнічні групи. У нашій країні в результаті тривалого тісного спілкування склалася українська нація, яка включає в себе етнічні групи українців західної, східної, південної частини України. Єдине ж громадянство включає крім українців представників інших націй, народностей. Ця політична спільність, існування якої регулюється політичними нормами, які в сучасному світі є більш ефективними, ніж культурні орієнтації. Це, мабуть, і живить прагнення до ототожнення нації та громадянства. Поширені визначення нації через перерахування таких ознак як спільність походження, території, мови, економічного життя, держави. Однак дослідники справедливо відзначають, що загальна територія, спільність економічних зв'язків, єдиної держави це скоріше передумови виникнення нації, ніж її ознаки [2].
У зв'язку з цим в нашій літературі була висловлена справедлива думка про те, що "національність повинна стати приватною справою громадянина, об'єктом його культурних, мовних та побутових переваг" [б]. Це не виключає того, що держава покликана охороняти права і свободи націй, сприяти їх розвитку.
В Енциклопедії американських етнічних груп, виданої Гарвардським університетом в кінці 70-х років, зазначалося, що будь-яка сукупність людей, які заявили про своє походження і культурної отличительности, може розглядатися як етнічна група. В якості ознак "етнічності", які можуть варіюватися в різних комбінаціях, називалися: загальне історико-географічне походження, раса, релігія, вірування, мову або діалект, зв'язку, які виходять за рамки родинних, сусідських і общинних кордонів, цінності, традиції, символи , література, фольклор, музика, харчові переваги, поселенські особливості, інтереси, інститути, які обслуговують і підтримують групу, внутрішнє відчуття отличительности, зовні сприймається отличительность. Етнос часто визначають як групу людей, що говорять на одній мові, що визнають своє єдине походження, що володіють комплексом звичаїв, цінностей, традицій, відрізняємося від інших.
Але чи не втратила своє значення етнічність в сучасну епоху масових переміщень, урбанізації, масової культури?
У середовищі соціологів і політологів аж до 70-х років існувала думка, що суспільне значення етнічності буде поступово падати, оскільки в міру розвитку індустріального суспільства будуть стиратися релігійні, культурні та інші етнічні відмінності. Однак життя розбила подібні твердження, бо останні десятиліття продемонстрували відродження етнічності, активізацію національних рухів на всіх континентах. У країнах СНД відбулося повсюдне пожвавлення етнічного, національної самосвідомості, активізувалася боротьба за встановлення самостійної національної держави.
Етнічність не може зникнути, бо вона уособлює собою культурну спадщину. Зникають лише конкретні форми нескінченно розвивається культури. На зміну нації прийде форма спільності, яка об'єднає ще більше число людей і з'явиться формою більш високої культури. Її твердження може бути результатом усвідомлення зв'язків людей цілих континентів, зон земної кулі, усвідомлення єдності живуть на землі і т.д. Кожна нова ступінь розвитку етнічних спільнот представляє і вищий щабель розвитку культури суспільства, охоплює більше число людей і в цьому плані сприяє в більшій мірі їх об'єднання і в цілому сталого розвитку наших суспільств.
Складна картина національно-етнічних процесів була характерна для Радянського Союзу. У країні була заборонена національна дискримінація, але цілі народи були піддані примусовому переселенню. Для СРСР був характерний курс на розвиток малих і слаборозвинених народів. Багато вперше здобули свою писемність, літературу, політичні та економічні умови для вільного розвитку. Разом з тим процеси посилення міжетнічної взаємодії та прорахунки в національній, в тому числі мовну політику, привели до того, що деякі етнічні групи, які переживають процеси етнічного становлення, розчинилися, зникли як самобутні освіти. Зокрема, це відноситься до окремих народів Півночі. Скоротилася і загальне число національно-етнічних утворень. Якщо в 1926 р налічувалося 57 національних і 75 етнічних груп, то в 1979р. - 35 національних і 17 етнічних груп.
Надаючи реальну допомогу в розвитку етнічних і національних груп в рамках державних утворень, держава разом з тим мало активні виступи на захист національної культури, національних рухів за самостійне державне розвиток. Складність, суперечливість ситуації посилювалася неоднорідністю національно-державних утворень. У 10 з 15 республік представники некорінних національностей склали понад 1/4, В Казахстані, Киргизії - більше 1/2. В Україні з 51,7 млн. Населення українці становили 37,4 млн.
Створення єдиного народно-господарського комплексу, єдиної політичної та ідеологічної системи сприяли зближенню національно-етнічних утворень. У всіх республіках були створені великі промислові і культурні центри, з'явилися власна інтелігенція, в тому числі наукова й управлінська, кваліфіковані робітники, власна номенклатура. Відбулося наближення республік за рівнем освіти. Коефіцієнт варіації, наприклад, за рівнем освіти на 10 тис. Населення впав з 0,5 в 1940 р до 0,1 в 1980 р Чисельність студентів вузів на 10 тис. Населення склала в РРФСР - 219, УРСР - 175, в БССР - 181, Узбекистані 173, Казахстані - 169, Вірменії - 187. у 1980 р мали вищу і середню освіту в СРСР 67% населення у віці 16 років і старше, в тому числі в Таджикистані - 61,3%, Киргизії - 64% , Туркменії - 65,5%, Казахстані - 66,5%.
Міграція населення, зближення національно-етнічних спільнот створювали цілий ряд труднощів в етнічних процесах. В Естонії, наприклад, вона привела до зміни національного складу населення, що викликало занепокоєння корінного населення. З 1939 р по 1989 р питома вага естонців знизився на 1/3, а інших національностей зріс майже в 10 разів. В результаті посиленої міграції в Україні в 80-ті роки кількість українців зменшилася за 10 років (1979-1988) на 1,5%.
Відрізнялися норми родинних стосунків, побутової культури. Якщо на думку 90% узбеків, слід отримати згоду батьків на шлюб, то для переважної більшості росіян, естонців згода батьків не є обов'язковою вимогою. У Саратові в 45% сімей чоловіки вважають за необхідне допомагати вести домашнє господарство, в Тбілісі та Кишиневі - 20%, в Ташкенті - 5%.
У розвитку національних відносин діють дві тенденції: розвиток національної самостійності і тенденція ломки національних перегородок, пов'язана з інтеграційними процесами. Суспільство покликане сприяти і тій, і іншій тенденції, важливо вирішувати протиріччя між ними, домагаючись, щоб прагнення до самостійності і об'єднання здійснювалося не за рахунок поневолення народів.
Що таке етнічна спільність?
Назвіть основні ланки етнічної еволюції суспільства.
Що собою являє нація?
Чи може держава бути ознакою нації?
Машинознавства О.В. Шатунова І Н Ф О Р М А Т И К А Учебноепособіедлястудентов. що навчаються за спеціальністю «Технологія і підприємництво». Акулов, О.А. Інформатика: базовий курс: навч. пособіедлястудентов / О.А. Акулов, Н.В. Медведєв. - М.
Машинознавства О.В. Шатунова І Н Ф О Р М А Т И К А Учебноепособіедлястудентов. що навчаються за спеціальністю «Технологія і підприємництво». Акулов, О.А. Інформатика: базовий курс: навч. пособіедлястудентов / О.А. Акулов, Н.В. Медведєв. - М.
"Комп'ютерні технології та обробка матеріалів тиском" УЧЕБНОЕПОСОБІЕДЛЯСТУДЕНТОВ по курсу «Математика та інформатика» 5 модуль. з номером варіанту кожен студент поетапно проектує навчальну базу даних для заданої предметної області.
методичні вказівки та контрольні завдання Учебноепособіедлястудентов заочного навчання інженерних спеціальностей Топалова. дипломних проектів і робіт для всіх спеціальностей Навчально-методичної пособіедлястудентов будівельних і економічних.