Агітпрому в радянському кіно

Агітпрому в радянському кіно

Сьогодні я раптом задумався, як це так вийшло, що я став віддавати перевагу закордонним голлівудським фільмам радянські картини. Невже постарів? Отупіла? Не знаю, але мені раптом чогось стало не вистачати в причесаний ефектами сучасному кіно.

Як відомо, кінематограф - найсильніший рупор пропаганди. Особливо, коли ти тільки вбирає, немов губка все, що тобі пропонують #xAB; справді # xBB ;. Робиш ти це або в силу віку, або тому що новостворений неофіт і тобі досить того, що так думає більшість.

Чому б не розібратися в питанні про кіно, про те як воно на нас впливає? Чого немає такого в сучасних вітчизняних і тим більше в багатьох голлівудських фільмах, що є в старих радянських фільмах? Чого немає в нескінченно дорогих, барвистих, яскравих спецефектах західного кіно і що є в радянському кіно?

Відійшовши від емоцій з часом, прийшовши до об'єктивного висновку, я зрозумів дещо для себе. Гарне кіно - це просто гарне кіно. Просто тут також як у всьому в житті необхідно гарне залишати, а непотрібне відкидати в сторону.

Так чи інакше, як погане, так і хороше кіно є найсильнішою агіткою. Взагалі до слова пропаганда, мені здається, ми надто чіпляємося або приписуємо тільки однозначний сенс. Ось що такого поганого в пропаганді любові до Батьківщини, багатодітності, до сільської культури, суботників, до підвищення поняття #xAB; робоча людина # xBB ;, який створює корисний продукт, приносить користь

Наприклад, фільми #xAB; Висота # xBB ;, #xAB; Весна на Зарічній вулиці # xBB ;, #xAB; Кар'єра Діми Горіна # xBB; оповідали про робітничої професії не просто як банальних будівельників і монтажників, а скоріше як про поетів цегли, стали, проводів з одвічної спрагою творення. Нехай пафосно, нехай пропаганда, а як високо зачепило! Грандіозна Індустріалізація тому показник. Один тільки БАМ чого вартий.

Що ж стосується сучасного кіно, я в нього вірю, але залежить підйом даної галузі все таки більшою мірою від держави, від так би мовити держзамовлення. Можливо, нам не вистачає державної ідеології. Наприклад, всі помітили, що якщо з сучасного вітчизняного кіно щось виходить, то цей фільм обов'язково про радянських героїв, або про радянське минуле.

Такі фільми як #xAB; Легенда 17 # xBB ;, #xAB; Гагарін.Первий в космосі # xBB; - чудово вийшли на мою, а такі рімейки як #xAB; Королева бензоколонки-2 # xBB; та інші #xAB; Діамантові руки # xBB; з усіх усюд лізуть Гошею Куценко або Вовою Зеленським просто ганьба і як ніби навмисне ... #xAB; обдерьмовиваніе # xBB; (Довго не міг підібрати термін) тих самих оригінальних шедеврів 60-х років.

Стало бути державної ідеології у нас офіційно немає. Тобто немає контролю за тим, хто і що знімає в своїх #xAB; недофільмах # xBB ;. У якому вигляді це все видається перед глядачем? У ганебному. А ми ж можемо набагато більше. Набагато більше може навіть кліпмейкер Бондарчук. Але до свого великого батька йому правда не дістатися.

Уявіть собі тренера, який вас мотивує на тренуванні. Він же затятий пропагандист.

У чому ж різниця? А різниця в результаті. Те, що налаштували за радянських часів досі розкрадають.

Пропаганда є завжди, вона просто змінює свою політінформацію. Це Вам тільки здається, що Ви їй не піддаєтеся, тому що Вам так сказали в скандальному "викриває владу" ролику. Піддаєтеся ще як. Ось навіть зараз. Нема ніякої різниці. Важливий тільки результат. До якого результату нас вела пропаганда того часу і до якого привів її повний антипод? Це звичайно не означає, що потрібно повертатися до минулого. Але запозичити звідти найкраще і відсіяти сьогоднішню лушпиння і сміття - наше завдання.

Агітпрому в радянському кіно

Схожі статті