Я люблю цей фільм за те, що в ньому помічаються дрібниці. Можна сказати, що ці самі дрібниці виводяться на великий план. Мені подобається ідея розповіді про те що люблять і чого не люблять герої фільму, мені подобається акцент на щоденних простих діях, про які дуже рідко замислюються.
Головна героїня - Амелі Пулен - дівчина з незвичайним ставленням до життя, вона ніби живе у своїй реальності. Хоча, я думаю, що реальність таже що і у всіх, тільки більш яскрава. У ній немає дрібниць, все в рівному рахунку важливо, ніщо не проходить повз, залишившись непомітним.
Фільм дуже чуттєвий і в неї закладено глибокий зміст. Дуже цікава любовна історія Амелі. Мені сподобався її незвичайний підхід до знайомства, віддачі загубленого альбому. Зовсім не дивно, що ця дівчина закохалася в хлопця з рідкісним хобі (він збирав викинуті невдалі фотографії з фотоавтоматів). З звичайними хлопцями у неї просто не було нічого спільного (про що свідчать її попередні спроби).
У цьому фільмі є елемент казковості і аж надто великої кількості збігів, це ж відбувається і в звичайному житті, але часто не помічається. Амелі велика витівниця, вона придумує собі якісь місії, намагається змінити чиєсь життя і обставини їй допомагають, все ніби грає їй на руку. У цій стрічці робиться акцент на те, що якщо вірити, то все обов'язково вийде, диво точно відбудеться. Воно відбувається з кожним і кожен день, кожну хвилину. Кожна секунда життя - вже чудо.
Фільм "Амелі" - дуже добра і світла кінокартина, яку варто подивитися. Вона піднімає настрій і змушує звертати увагу на все що відбувається навколо, помічати ті речі, які означають для нас дуже багато, але чомусь пропускаються в повсякденному житті. Цей фільм змушує жити тут і зараз, радіючи маленьким, приємних речей, які роблять нас щасливими ....
Оцінка: 8 з 10 балів!