Ботанічний ГЕОГРАФІЯ (фі-то-гео-гра-фія), гео-гра-фія рас-ті-ний, раз-справ бо-та-ні-ки, изу-чаю-щий за-ко-но-мер-но -сті рас-про-стра-ні-ня рас-ті-ний і рас-тит. со-про-вин, а так-же рас-пре-де-ле-ня раз-но-про-ра-зія рас-тит. мі-ра на Зем-ле; важ-ней-Шая частина біо-гео-гра-фії. Б. р ис-сле-ду-ет біо-ло-гич. об'єк-ек-ти на по-пу-ля-ци-он-но-ві-до-вом (по-пу-ля-ції, ви-ди, під-ві-ди, ро-ди, се-мей- ст-ва і так-з-ни бо-леї вис-ших ран-гов), це-но-ти-че-ському (рас-тит. со-про ще ст-ва, або фі-то-це -но-зи) і біо-ти-че-ському (кому-плек-си рас-ти-тель але сті ре-гио-наль-ний раз-мер-но-сті і ви-ше, фло-ри ) рів-нях ор-га-ні-за-ції, ис-поль-чаплі при цьому ме-то-ди як біо-ло-гии (ти-по-ло-гі чого ський, срав-ні-тель -ний, еко-ло-гі чого ський, ис-то-ри-че-ський), так і гео-гра-фії (кар-то-гра-фі-че-ський, стра-но-вед- че-ський, рай-вони-ро-ва-ня).
За-ро-ж-де-ня Б. р від-но-сит-ся до кін. 4 в. до н. е. (4-я кни-га «Іс-сле-до-ва-ня про роз-ті-ні-ях» Фео-фра-ста). Як са-мо-стоячи тель ная нау-ка офор-ми-лась в кін. 18 - поч. 19 ст. Її ос-но-во-по-лож-ні-ки - ньому. бо-та-ник К. Л. Віль-де-нів, його вчених-ник А. Гум-больдт. швейц. бо-та-ник О. Де-кан-доль і дат. учё-ний Й. Скоу. На-ко-п-ле-ня фак-тич. ма-те-ріа-ла Б. р свя-за-но гл. обр. з екс-пе-ді-ци-он-ни-ми ис-следо-ва-ня-ми мн. вид-них бо-та-ні-ков. У 19 ст. в тео-рію Б. р ог-ром-ний внесок поза-слі англ. біо-лог Е. Форбс, бо-та-ні-ки Д. Д. Гу-кер. А. Де-кан-доль. А. Грі-зе-бах. А. Енг-лер. в 20 в. - англ. бо-та-ник Д. Віл-лисиць і амер. біо-лог Л. Круа-за. У Рос-ці бо-та-ні-ко-гео-гра-фіч. пра-цю-ти на-ча-ли по-яв-лять-ся в 18 ст. сере-ді них ви-де-ля-ють-ся тру-ди І. Гме-ли-на. Г. Стел-ле-ра. С. П. Кра-ше-нин-ні-ко-ва. І. І. Ле-пе-хі-на. Раз-ві-тя Б. р в 19 ст. свя-за-но із використанням сле-до-ва-ня-ми Н. С. Тур-ча-ні-но-ва. Ф. І. Ру-Прех-ту. І. Г. Бор-що-ва, А. А. Бун-ге, Р. Е. Тра-ут-Фет-ті-ра, К. І. Мак-сі-мо-ви-ча. На ру-бе-же 19-20 вв. сфор-ми-ро-ва-лись дві важ-ней-шие бо-та-ні-ко-гео-гра-фіч. шко-ли - пе-тер-бург-ська (А. Н. Бе-ке-тов і його вчених-ні-ки А. Н. Крас-нов. Н. І. Куз-ні-цов, В. Л. Ко-ма-рів. Г. І. Тан-філь-їв і ін.) і ка-че-ська (С. І. Кор-жін-ський. П. Н. Кри-лов, А. Я. Гор- дя-гін і ін.). У 20 ст. ус-пе-хи Б. р у мно-гом оп-ре-де-ля-ли пра-цю-ти І. М. Кра-ше-нин-ні-ко-ва, Н. І. Ва-ві -ло-ва. М. Г. По-по-ва, Є. В. Вуль-фа. Е. М. Лав-рен-ко. В. Б. З-ча-ви. А. І. Тол-ма-че-ва; мі-ро-ву з-вест-ність при-про-ре-ла звід-ка А. Л. Тах-тад-ЖЯ-на по фло-ри-стіч. рай-вони-ро-ва-нию мі-ра. Для раз-ві-ку Б. р в Рос-ці все-гда б-ли ха-рак-тер-ни глу-бо-кі раз-ра-бот-ки най-бо-леї про-чих за-ко -но-мер-но-стей, оп-ре-де-ляю щих кар-ти-ну рас-тит. по-кро-ва Зем-ли в це-лом, - зо-наль-но-сті, сек-тор-но-сті (т. н. ме-ри-Діо-наль-ная зо-наль-ність, впер -вие опи-сан-ва В. Л. Ко-ма-ро-вим і П. Н. Кри-ло-вим), раз-но-про-ра-зія ти-пов ви-сот-ної по-яс -но-сти. Вони при-ве-ли до стре-мі-тель-но-му раз-ві-тію кар-то-гра-фії рас-тит. по-кро-ва, до тео-ре-тич. обос-но-ва-нию разл. пріё-мов кар-ти-ро-ва-ня і рай-вони-ро-ва-ня на ос-но-ве бо-та-нич. дан-них. Імен-но в Рос-ці най-бо-леї підлогу-но раз-пра-цю-та-на тео-рія срав-ні-тель-но-го ана-лі-за флор, в т. Ч. Для де -таль-но-го фло-ри-стіч. рай-вони-ро-ва-ня тер-ри-то-рій раз-ної раз-мер-но-сті і для по-зна-ня ге-ні-зи-са флор (на ба-зе ана-ли за їх со-ста-ва).
Суч. Б. р вклю-ча-ет вчених-ня: про ареа-ле (хо-ро-ло-гія рас-ті-ний); про жит-нен-них фор-мах рас-ті-ний і їх рас-пре-де-ле-ванні на Зем-ле, про ро-ли рас-ті-ний в ус-ше-ванні сол-неп-ної енер-гии, ство-да-ванні ор-га-нич. ве ще ст-ва, в кру-го-во-ро-ті ки-сло-ро-да, уг-ле-ро-да і мн. дру-гих жит-ні-забезпе-пе-чи-ваю-чих со-оди-ні-ний на Зем-ле в це-лом, на разл. тер-ри-то-ри-ях і в раз-них ланд-шаф-тах, в про-щей про-дук-тив-но-сті біо-мов (еко-ло-гич. гео-гра-фія рас ті-ний); про рас-се-ле-ванні рас-ті-ний в ус-ло-ві-ях пе-ст-рій сере-ди оби-та-ня жи-во-го (ді-на-мич. гео-гра- фія рас-ті-ний); про гло-баль-них за-ко-но-мер-но-стях, оп-ре-де-ляю щих рас-пре-де-ле-ня рас-тит. мі-ра Зем-ли, - зо-наль-но-сті, сек-тор-но-сті, ви-сот-ної по-яс-но-сті та ін. (гео-гра-фія рас-тит. по -крій-ва); про гео-гра-фіч. за-ко-но-мер-но-стях, обу-слів-ли-ваю щих раз-но-про-ра-зие рас-тит. со-про-вин, в т. ч. про ті-пах рас-ти-тель але сті (гео-гра-фія рас-ти-тель але сті); про фло-рах; про за-ко-но-мер-но-стях через ме-ні-ня гео-гра-фіч. ха-рак-те-ри-стик рас-тит. по-кро-ва Зем-ли у вре-ме-ні, про про-цес-сах фі-ло-це-но-ге-ні-за і фло-ро-ге-ні-за, тес-но свя- зан-них з фі-ло-ге-ні-зом ви-дів в об-щем про-цес-се ево-лю-ції рас-ті-ний (фло-ро-ге-ні-ти-ка).
Важ-ней-ши-ми по-сту-ла-та-ми Б. р яв-ля-ють-ся: не-рав-но-мер-ність рас-пре-де-ле-ня раз-но об-ра-зія рас-ті-ний на Зем-ле і свя-зан-ва з цим не-рав-но-мер-ність раз-но-про-ра-зія всіх ос-таль-них со-став- ляю щих біо-ти - мик-ро-ор-га-низ-мов, гри-бов і жи-ось-них; тес-ва зв'язок ді-на-мі-ки разів-но-про-ра-зія рас-ті-ний в про-країн-ст-ве і ча-ме-ні з з-ме-ні-ня-ми сере -ди їх обі-та-ня; мно-го-рів-ні-вий ха-рак-тер ево-лю-ції рас-ті-ний (і жи-вих ор-га-низ-мов в це-лом), про-цес-си ко-то -рой на біо-тич. рів-ні у мно-гом оп-ре-де-ля-ють-ся гео-гра-фіч. фак-то-ра-ми.
Б. р да-ет цін-ні дан-ні для прак-тич. ор-га-ні-за-ції ох-ра-ни біо-раз-но-про-ра-зія рас-ті-ний, ство-да-ня мі-ро-вої сис-те-ми при-рід- них ох-ра-няе-мих тер-ри-то-рій. Дуже важ-на і роль раз-них на-прав-ле-ний Б. р для прак-ти-ки ін-тро-дук-ції рас-ті-ний, ка-да-ст-рів оціню-ки зе -мель-них уго-дій і пла-ні-ро-ва-ня іс-поль-зо-ва-ня зе-мель, дроб-но-го кому-плекс-но-го рай-вони-ро-ва- ня країн і кон-ти нен-тов.
Су-ще ст ву-ет і бо-леї уз-кое по-ні-ма-ня тер-ми-на «Б. м »як про-лас-ти зна-ня, изу-чаю-щей лише гео-гра-фию рас-ти-тель але сті Зем-ли або її відділення. ре-гио-нів. У цьому слу-чаї од-ні учё-ні (осо-бен-но за-ру-беж-ні) вва-та-ють тер-мін «Б. м »сі-но-ні-мом тер-ми-на« гео-бо-та-ні-ка », дру-Гії - про-ти-по-пос-тав-ля-ють його гео-бо-та -ні-ке і рас-гля-ри-ва-ють Б. р як нау-ку про об-щих за-ко-но-мер-но-стях рас-тит. по-кро-ва Зем-ли (зо-наль-ність, ви-сот-ва по-яс-ність).