Минуло вже пів уроку. Нам знову було нудно і ми з Міленою знову вирішили поговорити вона запитала мене.
- Ти ще чим небудь захоплюєшся?
- Так. А ти? -вона проігноріловала моє запитання.
- Чим?
- Футболом.
- Да ладно! Ти прям на половину рівно жорстка і зухвала пацанка.
- Так навіть тести вконтакте показують) - я посміхнулася.
- Так окей сьогодні у мене значить вечір тестів вконтакте.- але при цьому я бачила що вона хотіла розсміятися але стерпіла, і поглинула в себе це бажання, молодець я б так не змогла.
- А ти чим небудь ще займаєшся?
- Так але у мене не футбол.
- А що?
- Плавання. Ось чому у мене мотоцикл я хотіла почати їздити на мотоциклі ще з дитинства але потрібна була чимала сила і мені в цьому допомогло плавання я була не проти і мама тільки так погодилася. Тобі мабуть допоміг футбол.
- Напевно. Я про це не замислювалася я просто з 2 класу грала в футбол в 10 в нього нам більше не дозволяли грати і тут я вирішила що мені потрібен мотоцикл. Я пішла на курси і мені було не важко, мені було легко навіть дуже. Я думала це мотоцикли такі зручні) .- вона посміхнулася чуючи від мене останнє речення.
- Чому ти не запісивешься до футбольної секції? Тобі б там позавідивалі. Правда я не впевнена чи є там форма для девочек.-вона стиснула губи в НЕ доуменіе що сказати далі.
- Я боюся мене не приймуть. Адже я дівчинка-я виділила слово ДІВЧИНКА.
-Так навіть деякі хлопчики гірше грають, хоч я і не бачила як ти граєш я в тебе вірю!
- Тут є плавання?
-Так.
-тоді тільки з тобою.)
-Блін я не подумала коли ти питала чи є плавання.
- Ну я знаю хто тобі подобається.
-Звідки?
-Ти на нього всю пару глазеешь ну природно в той час коли зі мною не розмовляєш.
- Ну так. Я знаю його звуть Костя. Трофимов Костя.
- Ну ось а я знаю що він ходить в гурток плавання. Але я там зовсім без косметики буду!
- Не бійся це йому і сподобається тому що інші будуть з косметикою. По-перше ти будеш не така як всі. По друге в воді від тебе не попливе розлучення від туші або від тоналкі. Можна губи помадою гігієнічної помазати і все. Повір у себе.
- Добре я з тобою).
- До речі я теж дещо знаю Матвій теж збирається записуватися на футбол.
- Ммм. Нічого доброго з цього не вийде.
- Ви хіба один одному не подобаєтеся?
- Він бабій.
- Вибач, але ти все одно підеш туди.
Я кивнула і ми продовжували слухати пару.
***
Зараз 11:58 залишилося 2 хвилини про немає вже 1 ми чекаємо дзвінка.
"Дзвінок з уроку"
Отже урок закінчено. Ми почали збирати речі і коли я виходила Мілена сказала почекати мене біля наших мотоциклів. Я погодилась.
Я вже біля мотоциклів. Між ними. Тут я дивлюся підходить Матвій за ручку з Іриною. Як же вона мене бісить. Йде і спеціально показує що вона з Матвієм. Мабуть у нього як я і думала богатенький татко. Він побачив мене і про що то сказав Ірині. І пішов у мою сторону. Чому то я згадала про зухвалість і мені так хотілося випалити що небудь йому прямо в пику але я намагалася тримати себе в руках.
Коли він підійшов до мене запитав.
- Який твій? -Я показала на чорно-синій байк.
- Хороший смак незнал що дівчата водять мотоцикли.
- А ти водиш? -Мені просто було надзвичайно цікаво.
- Так.
- І машину?
- Так.)
- Чому тоді на байці НЕ їздиш?
- Ірина боїться їх.
- Ну і дура. До скорого.
-Ага.
Тут я бачу як мене свердлить поглядом та сама сучка Ірина, як вона завоювала цього красеня? Мене переповнював гнів я не розуміла чому але це було так. Після моєї злості я бачу що весь цей час на мене дивилася Мілена коли вона сама зрозуміла що я її помітила то прийшла до мене. І каже.
-Ревнуєш?
-Ні мене вона просто бісить, вбити хочу.
-Значить ревнуєш)
- Забили їдемо.
-Добре.
Ми поїхали проїжджаючи через мій будинок де ми з Міленою обнялися і попрощалися а вона поїхала далі.
ВашаNat)