Прийшли сьогодні з Алісою робити дихальний тест на хелікобактер.
Йшла, боялася жахливо, весь час стискала мою руку, аж зблідла від страху.
По-перше, процедури незнайома, по-друге, пульмонолог наша сказала, що при позитивному тесті потрібно буде робити гастроскопію.
Злякаєшся тут, я б теж злякалася.
Але заспокоюю, все розповідаю.
Заходимо в кабінет. Доктор - чоловік. Аліса напружилася
- Як звуть тебе? - нахиляється до неї лікар.
- Аліса, - тихо шепоче дочка.
Невелика пауза, швидкий погляд на мене.
- Книги пишу, - відповіла вже сміливіше.
Не повірите, але ж навіть не збрехала. Уже тиждень пише казку. Навіть гуляти не вигнали
Всю вагітність я мучилася думкою: як сприйме Ксюшка поява брата? Як правильно нівелювати її ревнощі, яка обов'язково буде? Як я зможу розподіляти свою увагу, вільний час, любов між двома дітьми і чоловіком? Начиталася всяких статей, взяла до відома досвід мам, що мають двох і більше дітей. Розповім, що з усього цього вийшло.
Дорогі матусі, дуже хочеться почути ваш досвід - як ви переживаєте дитячу невдячність. Хоча дитячу вже не можна сказати - дитинці 16 років. Не можу сказати, що вона балувана надмірностями, дорогі речі даруються в основному на великі свята або треба заслужити. Хочу поділитися кількома ситуаціями - це вже край, накипіло, тому реагую дуже болісно.