Чому треба поважати батьків і дорослих?
А дійсно, чому?
Найпростіший, звичайно, відповідь: треба, і все.
Дорослі на багато питань відповідають: мовляв, споконвіку так повелося, будь люб'язний не ставити зайвих запитань.
Але хіба, якщо питання хвилює, він може бути зайвим?
Для початку зрозуміємо, чому треба поважати батьків. Причому будь-яких і завжди.
Щоб відповісти на це питання, давай спробуємо відповісти на інший:
У чому принципова відмінність батьків від всіх інших дорослих?
Принципова - це значить найголовніше. Саме-пресамого.
На це питання є, на мою думку, лише одна відповідь:
батьки дали тобі життя.
Пам'ятаєш, ми говорили, що на землі аж сім мільярдів людей! І ніхто з них навіть не подумав дати тобі життя. А батьки подумали. І зробили це.
Уже цим вони виправдалися перед тобою за все.
Я дуже добре розумію, що батьки бувають різні. Страшно сказати вголос, але іноді вони навіть говорять дурниці. Тому що батьки - це люди. А люди - це такі істоти, які мають звичай говорити дурниці. Навіть якщо у них є діти.
Іноді на батьків хочеться образитися. І - страшно сказати! - буває, на них і справді є за що ображатися.
Ось в ці хвилини раджу згадати просту, в загальному, істину:
не було б батьків - не було б тебе.
Повага до власних батьків - є ознака нормального, розумного людини.
Я сподіваюся, що тобі хочеться бути саме нормальним і саме розумним.
У більшості сімей батьки люблять дітей, а діти - батьків. Це прекрасно, і говорити тут більше нема про що.
Але буває по-всякому. Бувають п'ють тато або мама. Буває, що тато чи мама залишає сім'ю ... Коротше кажучи, трапляються такі ситуації, коли дитина (все-таки сподіваюся, що це не ти, Новомосковсктель моєї книжки) не може зрозуміти, чому треба поважати батьків.
В цьому випадку треба просто пам'ятати:
батьки дали тобі життя, і тим самим виправдалися перед тобою за все раз і назавжди.
Ну добре, з батьками зрозуміло ...
А дорослих чому треба поважати, причому всіх?
Дорослі дуже люблять розмірковувати про те, що світ недосконалий, агресивний, злий ... Хіба діти побудували цей недосконалий світ? Ні, дорослі.
Чому ж їх треба поважати тоді?
Чому, власне, дорослих треба обов'язково поважати і обов'язково слухатися?
Самі дорослі на це питання дають радісний відповідь: тому що дорослі більше знають.
Так це ж дивлячись про що йде розмова.
А якщо дорослі кажуть, що вони, мовляв, більше розуміють про життя, то тоді можна їх запитати: що ж це ви про неї все розумієте, а побудували таку дурну? Відкрий будь-яку газету, включи будь-який телеканал - хіба про принади дорослого життя розповідають? Про жахи!
Так це що ж виходить: не треба, чи що, дорослих слухатися?
Не треба слухатися людини тільки тому, що він - дорослий.
Якщо ти будеш слухатися дорослого не тому, що він - розумний, не тому, що ти його поважаєш, а просто тому, що так прийнято, - поступово це може стати звичкою. Згодом ти будеш слухатися у всьому начальника (навіть якщо він явний дурень) або якого-небудь відомої людини тільки тому, що він популярний (хоча популярність, повір мені, зовсім не ознака розуму).
Дорослий і розумний - це не синоніми.
Бувають дуже розумні діти і надзвичайно дурні дорослі.
Слухатися треба тільки тих дорослих, які викликають у тебе повагу, тобто чиї поради допомагають тобі жити.
Взагалі, коли людина робить тобі зауваження, треба подумати: він це робить для твоєї користі або для того, щоб возвеличитися за твій рахунок?
поважати треба всіх дорослих.
Ніякому, навіть самому дурному дорослому не можна грубіянити. Ні з яким, навіть самим шкідливим дорослим не можна розмовляти так, наче він - твій ровесник.
Це ще чому? - напевно питаєш ти.
Уяви собі, що твій однокласник - не доведи, Господи - сильно хворів. Чи не застудою який-небудь, а чимось серйозним, йому навіть робили операцію. Або серйозно хворіли якісь його близькі родичі. Погодься, що до цієї людини ти будеш ставитися інакше, ніж до всіх інших, правда? З великою увагою і повагою.
Чи бачиш, є події, які випадають із загального звичного плину життя і приносять з собою страждання. Життя проживають, страждання переносять. Людина, яка пережила біду або трагедію, повніше і глибше розуміє життя. Він переніс щось таке, чого ми, можливо, і взагалі не знаємо.
Страждання, які переніс людина, змушують ставитися до нього з повагою.
Всі дорослі прожили більш довге життя, а значить, в їх житті було більше страждань, і, отже, вони заслуговують більшої поваги.
Дорослі намагаються позбавити дітей від страждань. Але немає жодного дорослої людини, в житті якого не було б печалей, бід і трагедій.
Діти повинні поважати дорослих, тому що дорослі більше страждали.
По суті, саме тому не можна сказати дорослому: «Вийди геть!», І до будь-яких його зауважень треба ставитися з повагою. І пропускати вперед. І вислуховувати. І всіляко свою повагу виявляти.
Доросла людина - будь-який! - це той, хто пережив більше, ніж ти. І навіть якщо, наприклад, тобі здається, що його більше поважати нема за що, - одне це повинно змусити тебе ставитися до нього з повагою.
дорослих не обов'язково слухатися.
Дорослих треба неодмінно поважати.
Діти залежать від дорослих. Багато в чому. Наприклад, діти залежать від дорослих матеріально.
Поговоримо про гроші?