20.Становленіе наукового знання. Пантеїзм як філософська традіція.В епоху Відродження філософія знову звертається до вивчення природи. Це обумовлено розвитком виробництва і науки. Винаходу друкарства, компаса, самопрялкі, пароплава, доменно-металургійного процесу, відновлення інтересу до астрономії, фізики, анатомії, фізіології, розвиток експериментального природознав ня - все це розширювало людський кругозір, укреп- ляло влада людини над природою. Змінюється середньо- вікова картина світу. Математичне обгрунтування ге ліоцентріческой системи світу, дане польським вченим Н. Коперником, завдало істотного удару середньовічній геоцентрической системі. Відкриття Коперника, опро- вергшее уявлення про винятковий характер Землі і людства, дозволяли запропонувати існування нескінченної кількості інших небесних тіл, по- добних Землі і Солнцу.Філософія в епоху Відродження сприймалася, перш за все, як натурфілософія, філософія пріроди.Проісходіт повернення до ідей платонізму і неоплатонізму. Взаємини Бога і світу втрачають відверто Теїстичний характер. На зміну теизму приходить пантеїзм ( «Бог у всьому»). Християнський Бог тут втрачає трансцендентний, над природний характер, він як би зливається з природою, а остання тим самим обожествляется.Едіное є все. Це філософська установка служить основою для пантеистического світогляду. З твердження, що єдине не має протилежності. Філософ Кузанский робить висновок, що єдине тотожне безмежного, нескінченного. Нескінченне - це те, більше чого нічого бути не може. Тому Кузанский називає його максимумом, єдине ж - це мінімум.Центральним пунктом філософії Миколи Кузанського є вчення про збіг протилежностей - абсолютного максимуму і абсолютного мінімуму. Пантеїстичне наближення нескінченного Бога до природи призвело до нового тлумачення походження Всесвіту і пристрою Космосу. Чи не виступаючи відкрито проти ідеї креаціонізму, Кузанський фактично усуває принцип творення світу Богом. Він являє відносини світу і Бога як відносини цілого і частини. Бог, з точки зору італійського філософа, - це «нескінченний максимум», а нескінченний світ, Всесвіт - це «обмежений максимум». Обмежений максимум про- ізошел від абсолютного максимуму не внаслідок надприродного творіння, а за допомогою обмеження, оскільки всі кінцеві або обмежені речі знаходять своє місце десь між абсолютним максимумом і абсолютним мінімумом.
Здійснене Микола Кузанський ототожнення єдиного з безмежним абсолютним максимумом руйнує ту картину Космосу, на яку спирався ан- тичних і середньовічне світогляд. Антична і середньовічна космологія виходила з визнання центру світу і тим самим з його кінцівки. Відповідно до поглядів Миколи Кузанського, центр і окружність Космосу - це Бог, тому світ не нескінченний, проте його не можна помислити і кінцевим, оскільки у нього немає меж, в яких він був би замкнений. Таким чином, вводиться ідея відсутності у світу стабільного центру, яким в середньовічній космології вважалася Земля. Так Микола Кузанський готує коперниковской революцію в астрономії, усунути геоцентричну систему будови світу.