Один імператор жив у палаці,
скарбів неймовірно було в скриньці.
Слуг же своїх колись не кидав,
коли що просили, він їм давав.
Велика стайня-гордість царя,
Масть будь-хто, ти знайдеш там коня.
Чорний мустанг-он собою підкорював,
але і близько до себе не підпускав.
Наїзників всіх-на землю кидав,
як навчити коня, цар і не знав
З батьком у палаці, принцеса жила,
краси неземної-мов троянда цвіла.
Душі в ній не чув, старий батько,
її він мріяв звести під вінець.
Як то принцеса, в стайню прийшла,
і наказала-сідлати їй коня!
Мустанга веліла їй подавати,
слуга не зміг-пані відмовити.
Ось сміливо до коня вона підійшла,
за шию круту його обняла.
Гладила тихо принцеса коня,
він лише косив, здивовано очі.
Ніжності. в життя свого не бачив,
їй підкорився! слухняним раптом став!
Ось спритно скочила дочка на коня-
і він підтюпцем поскакав з двору.
Люди валили юрбою з палацу-
звали швидше-на диво батька!
Принцеса вирішила всіх здивувати,
батіг дістала-давай коня бити!
Кінь же сказився і встав на диби-
помчав стрілою по схилу гори!
Дочка кричала. на допомогу кликала,
але хто ж наздожене -такого коня !?
Летів він як вітер! Горіли очі!
по морді стікала. образи сльоза.
Змогла дівчисько його приручити,
тепер обдурила-навіщо йому жити!
На повному ходу, летить в нікуди,
гине принцеса-вчепившись в коня!
Блукав посивілий цар по палацу,
ніхто не допоміг. в цьому горі батькові.
Він розум свій, назавжди потерял-
загиблу дочку коли побачив.
Ніжність всім дарує-надію, тепло.
жорстокість породжує-лише горе одне.
І якщо кого ми до себе пріручаем-
то гріш нам ціна-коли його ображаємо!
спасибі ВАМ! Я ТІЛЬКИ вчилася ПИСАТИ ВІРШІ! ОСТАННІ ПРОЧИТАЙТЕ У МЕНЯ.МОЖЕТ краще!
Дорога Олено! Сьогодні отримала Ваші ссилкі.Чітаю вірші, дуже подобаються, спасибі большое.Я виросла в Урюпінську на госконюшні, там містили елітних племінних лошадей.Іх возили в Москву, на виставки, на ВДНГ, продавали за кордон за валюту.Ето були 40-50- е годи.Я з татом на моє прохання ходила на стайні подивитися на коней, мені вони подобалися дуже, і до сих пір люблю іх.Мне подобалося все: і як за ними доглядали, чистили щітками, розчісували гриви, вигулювали, давали вітаміни, пам'ятаю щорічні скачки. Вибачте за спогади з дитинства, це Ваші чудові вірші все нагадали, спасибі Вам.Ізвініте, не вмію пересилати красиві фотографії, всього Вам доброго!
