Для підготовки до операції приблизно за тиждень госпіталізують у відділення патології, де призначають звичайний набір: уколи з папаверином - до речі, страшенно болючі, тільки в однієї з нічних медсестер виходило ставити укол зовсім не боляче; та ще крапельниці з магнезією. Крапельниця теж переноситься не дуже добре через те, що лежати на спині дуже довго треба, рука потім просто відвалюється, але рухатися сильно не можна, тому що будуть надуватися вени. Ще іноді роблять санацію піхви - якщо лікарям не дуже подобаються мазки.
Треба сказати, що відділення патології дуже чисте і доглянуте, зі свіжим ремонтом у всіх! палатах (не те, що в післяпологовому), прибирають мало не 3 рази на день - і підлогу, і підвіконня, і туалет, і умивальник, і навіть душовий піддон - дуже все чисто! Годують нормально, тільки одноманітно (котлети, курка, каші різні, картопля). Але краще нічого більше не є, щоб не набирати зайву вагу. За день перед операцією приходить лікар-анестезіолог, він вирішує, яке знеболювання буде на операції, а ввечері і вранці - клізми. І ще краще прийняти душ, тому що після операції дуже важко це зробити. Я, наприклад, змогла тільки на 4-й день, але з великими труднощами.
В операційну везуть на каталці, одяг знімають, ставлять сечовий катетер (не дуже приємна процедура, - але в лікарні взагалі приємних процедур практично не буває!).
Увечері ще треба зібрати сумки, віддати непотрібні речі родичам і скласти те, що знадобиться в реанімації і післяпологовому відділенні. У правилах написано, що в реанімацію ніяких речей брати не можна (тільки маленький пакетик з нічною сорочкою і тапочками) і все, що потрібно потім принесуть родичі. Не слухайте!
Там же потрібні будуть наступні речі:
- мило (краще рідке), зубна паста, щітка
- ОБОВ'ЯЗКОВО. Післяродовий бандаж або універсальний, але важливо, щоб він був новий, нерозтягнутому. Не треба брати універсальний, який ви використовували під час вагітності, він вже втратив форму і особливо не допоможе. У мене був куплений універсальний, але я його до пологів не носила, так що він був зовсім новий. Без бандажа після кесаревого розтину ходити зовсім нестерпно - «гаки» як старий милицю, а від розтягнутого бандажа ефекту ніякого немає! Після операції я проносила бандаж близько трьох тижнів, потім він став сильно не потрібен, та й розтягнувся дуже.
-бюстгальтер для годування і крем «Бепантен» для сосків.
Ну ось нарешті операційна, трохи страшнувато, але я заздалегідь була готова до операції і сподівалася тільки на хороший результат. Набагато важче, мені здається, тим, хто йшов на природні пологи, але по мед.показаніям було вирішено робити КС. Проводять знеболення - епідуральну анестезію (за часом займає хвилин 20), а бригада лікарів одягається і миється перед операцією. Взагалі вся операція триває недовго, близько 40 хвилин. Дуже багато жінок можуть побачити народження свого малюка і почути, як він закричить, але я все пропустила, мабуть, наркоз дуже сильно подіяв, і в цей момент я міцно спала. Прокинулась я тільки коли лікар-неонатолог голосно запитувала мене, чи згодна я щоб дитині робили щеплення; операція на той час вже майже закінчилася, і незабаром мене перевезли в реанімаційну палату.
Перша година я відчувала себе майже добре, а потім стала відходити анестезія, почалась сильна лихоманка, потихеньку поверталася чутливість, спочатку ступень, потім коліна, стегна і т.д. Коли проходить дія ліків починається дуже сильний свербіж шкіри (дуже несподіваний ефект, але він спостерігається у багатьох після епідуральної анестезії) і, звичайно ж, повертається больова чутливість - дуже болить живіт. У мене біль була дуже сильна, що мені ставили кілька уколів поспіль, і дуже довго нічого не допомагало.
Через 6 годин після операції потрібно повертатися на бік і намагатися вставати, хоча я змогла встати тільки через 10 годин - і це було жахливо (сильна слабкість, запаморочення і дуже болить живіт). Спочатку посиділа на ліжку, на другій спробі - постояла пару хвилин біля ліжка, і тільки з третьої спроби вдалося встати і трохи походити по палаті (переважно біля свого ліжка). На четвертий раз я змогла хоч якось дошкандибав до туалету. До речі, він знаходиться досить далеко від палати. Був уже пізній вечір, але спати зовсім не хотілося, і ми з сусідкою проговорили майже до самого ранку - мабуть, це на нервовому грунті.
За час перебування в реанімації робили дуже багато уколів, крапельниць, але все це переноситься дуже добре, тому що стоїть катер, а уколи роблять в стегно - і зовсім не боляче! (На відміну від відділення післяпологового і допологового). Вранці я вже могла цілком нормально ходити, дійшла до туалету, вмилася, почистила зуби і причесалася. На сніданок, як я вже говорила, нам дозволили поїсти кашу і попити води.
Так, до речі, забула сказати найголовніше - через кілька годин після операції - якщо день робочий (а не субота або неділя) з дитячого відділення приносять показати малюка, годувати поки не дають, тому що капають антибіотики, та й нічим - молока у тих, у кого ще не прийшов природний термін пологів не буває в перші дні після операції (у мене молозиво з'явилося на третю добу, а молоко тільки на 6-7-е).
До обіду сказали готуватися на переклад в післяпологове відділення. Таким чином, мене перевели через добу після операції, коли вже могла цілком нормально ходити і відчувала себе не зовсім погано, а багато переводять мало не через 10-12 годин - я їм не заздрю - дуже важко! У моєї сусідки по палаті в післяпологовому так і було, тобто вставати вона починала вже в післяпологовому відділенні і звичайно це набагато болючіше, до того ж у неї почалася страшна головний біль і запаморочення, і все це тривало майже 5 днів, незважаючи на проведене лікування! Так що якщо можна, попросіть довше залишатися в реанімації. Складність полягає ще й в тому, що майже відразу після перекладу з реанімації приносять діточок - коли сам встаєш з великими труднощами - важко приділяти увагу малюкові. Особливо якщо це перша дитина і не знаєш, що з ним робити. Медсестри з дитячого відділення не особливо намагаються вам допомогти, навіть радою, так що доводиться експериментувати. Може бути, це мені так не пощастило: медсестра принесла мого крихту, розгорнула його і зі словами «сповивати треба так і ось так, ну а якщо будуть питання, - звертайтеся» тут же пішла! Ха-ха-ха! Коротше, довелося вчитися все робити самій, незважаючи на сильну слабкість, запаморочення і біль в животі. У першу добу в палаті я була одна з малюком, і тому ніхто мені нічого не підказав, як і що потрібно робити. Весь день я вправлялася в пеленании, дитина постійно діставав то руки, то ноги, і тільки через кілька днів стало виходити більш-менш стерпно. Годування здійснюється по годинах - видаються пляшки з сумішшю. Багато прихильників грудного вигодовування, звичайно ж, висловлять своє несхвалення, але виходу іншого я не бачила і годувала сумішшю. Голодна дитина кричить і не може заснути, а молока свого ще довго не буде. Звичайно, стала його прикладати до грудей, але крім страшного болю нічого не відчувала і молока не було, так що їв він з пляшечки. Дуже допомогла мені моя сусідка по палаті Таня (вони з чоловіком свідомо готувалися до народження дитини і дуже багато читали, в тому числі і про грудне вигодовування), так що якби не вона, я б може і не стала годувати грудьми, настільки боляче було в перші рази. Але підтримка Тані була дуже важливою для мене, і тепер у мене і у малюка з годуваннями все в порядку. Спасибі їй велике!
Ще одна порада всім - як би вам не хотілося весь час бути поруч зі своїм новонародженим дитиною - віднесіть його на першу ніч в дитяче відділення. Дуже важливо для вас (і для дитини в подальшому) поспати в цю першу ніч! Хоча беруть їх не дуже охоче, кажуть, справляйтеся самі. Ця перша ніч в післяпологовому відділенні дозволить вам відновити сили після операції, тому що потім поспати не вдасться взагалі! Правда! Я віддавала дитину в першу ніч тільки на 3 години - трохи поспала і пішла його забирати, чого робити зовсім не треба було. Далі почався справжнісінький кошмар - в другу ніч я поспала 2 години і вдень близько двох годин: вдень постійно якісь процедури, обстеження то у мене, то у дитини, і ще треба встигати стежити за малюком, прилягти взагалі ніколи! І навіть коли свій спить, то інші діти не сплять - постійний плач і крик! Коротше, через кілька безсонних днів і ночей відчуваєш себе як зомбі, і є тільки одне бажання - скоріше потрапити додому!
За ці дні жінкам призначають промивання, фізіопроцедури, УЗД, звичайно ж уколи; а малюкам - беруть кров, якщо треба-сечу, зважують їх кожен день, роблять УЗД, обробляють пуп, носик, вушка. Пелюшки видають у відділенні - вони стерильні, своїх приносити не можна, можна тільки памперси.
Своїх родичів попросіть відразу ж принести (в крайньому випадку, можна все купити в аптечному кіоску - в ОКБ дуже великий асортимент):
-памперси - велику пачку для новонароджених
-вологі серветки (у мене були японські, взагалі все японські товари і памперси, і серветки, і дитячі речі - все НАЙКРАЩА. Якщо будете купувати памперси -Беріть краще японського виробництва, добре їх зараз стали і у нас продавати (є в Нати)
-можна сорочечку з зашитими рукавами, але у нас дитина була невеликою, і всі речі, куплені для нього, йому були великі
-ще на пеленальний столик ми стелили одноразову пелюшку (я про них раніше писала) - дуже зручно, тому що він застелена товстої клейонкою і її треба самим обробляти спец. розчином, який міняють щодня, але він страшенно смердючий і після нього довго пахнуть руки, а рукавичок немає.
-деякі дають діткам соски-пустушки, але ми не давали (до речі, не даємо і до сих пір)
-дитячий крем під підгузник (мені подобається Бубхен з пантенолом) і присипку
-а для мам (як я вже писала вище) - бандаж, бюстгальтер і прокладки
- мені ще в нагоді паперові серветки (такі в картонних коробках з прорізом по 100 штук), витирала слину, суміш при відрижці, ну і т.д. Причому, за 5 днів витрачених вся пачка
-нічник (вночі доводиться вставати кілька разів, а світло дуже яскравий, не хочеться будити сусідку, поки нам не принесли нічник, доводилося завішувати плафон пелюшкою)
-ой! Ледь не забула! Про подушку - невелика 70 х 50, дуже зручно підкладати під спину, тому що сидіти важко і під руку при годуванні. Не знаю, що б я робила без неї!
Після операції, якщо все нормально, шви знімають на 7-у добу і в цей же день виписують (якщо педіатри вважають дитину готовим для виписки, йому ставлять щеплення БЦЖ і все).
Цей день я чекала дуже, бо не спати майже цілий тиждень важко, зате я схудла! - до моменту пологів набрала вагу з 61кг до 73кг. наступний день після операції моя вага 68кг кинув мене в жах, а до виписки я важила вже 65кг! -Чим я дуже навіть пораділа. На жаль, ця вага зберегти далі не вдалося, за місяць після виписки за рахунок годування грудьми і посиленого харчування набралося майже 3 кг.
Своїх родичів до виписки попросіть купити (якщо ще не купили) для дитини знову ж памперси; ванночку для купання; термометр для води; траву череди (перші дні купати дитину краще в воді з відваром череди); для обробки пупкової ранки перекис і фукорцин (замість зеленки! Він набагато краще і зручніше, тому що є закручується кришечка і спец.апплікатор - дуже зручно наносити на відміну від зеленки); побільше пелюшок - ми спочатку приготували 10 штук, звичайно, цього мало, докупили фланелька і мама нам опрацювала краю оверлогом, розмір 120х90см, вийшло приблизно 40 штук, тоді вистачає на пару днів, щоб не перетворювати квартиру в банно-пральний комбінат.
Ще кілька слів хотілося б сказати про бюстгальтер для годування. У магазинах мені траплялися тільки одного виробника (здається Блісс) або дуже схожі, причому такі виявилися у більшості жінок в пологовому будинку. Дуже незручний! Ми випадково купили інші (зі вставками і зручними застібками) - і дуже цьому раді. Запропонувала нам їх купити медсестра з післяпологового відділення Ніна Олександрівна. Коштують ці бюстгальтери набагато дешевше, ніж ті, що продають у магазинах, не пам'ятаю, 150 або 200 руб. Якщо ви будете народжувати в ОКБ обов'язково її знайдіть і попросіть принести такі! У магазинах їх точно не бачили. І взагалі Ніні Олександрівні окреме спасибі - і не тільки за бюстгальтери, але і за все! Дуже добра і чуйна людина, і мені вона дуже допомогла радами і добрими словами. Хоча в післяпологовому все медсестри добре ставляться до жінок.
Таким чином, гідності Обласного пологового будинку:
1. Відмінний кваліфікований персонал.
2. Гарне мед.оборудованіе, що дозволяє виявляти і лікувати найскладнішу патологію як у новонароджених, так і у породіль.
3. Перелічені умови перебування (палати, туалети, душ та інше).
4. Нормальне харчування.
Недоліки Обласного пологового будинку:
1. Дуже ранній переклад з реанімації після кесарева в відділення.
2. Цілодобове перебування новонароджених з мамами, яким після операції самим потрібна допомога! Було б набагато простіше, якби на ніч діточок забирали до дитячого відділення, і мами могли хоча б вночі поспати.
3. Пологи обходяться досить дорого-практично у всіх, хто лежав за домовленістю з лікарем виходить сума близько 20 тисяч (але не шкода)
Ну, напевно, і все поки що. Бажаю всім удачі і великого терпіння!