добра казка

Замок Кощія Безсмертного на високій горі. У замку Кощій Безсмертний та Іван Дурень.

- Ванюша, та ти відпочинь, умаялся весь, втомився, особи на тобі немає. Сідай он на табуреточку, встанови сили. Ой, кров у тебе на підборідді, це я чи що зачепив?

- Та ні. То у мене губа тріснула.

- Це добре, що губа. У сенсі погано, що тріснула. Ти пити хочеш? На ось, попей, не бійся, я тебе не отрую.

- А я і не боюся, я все життя гидотою всякої харчуюся. У мене імунітет. А що це? Квас? Мій улюблений, з мухоморів, смак дитинства.

- Іванко, я чого запитати то хотів - ти навіщо завітав? У бійку поліз? Слово нехороше на паркані надряпав?

- Що значить навіщо? Я ж російський витязь. Богатир! Мій обов'язок - на далеких рубежах Росії-матінку від супостата боронити.

- Так я ж і не нападав на вас. Та й мій замок від твоїх далеких рубежів за три-дев'ять земель знаходиться. Зараз я тобі на карті покажу.

- Та не треба мені твої карти. Я в них все одно нічого не розумію. А нападав, не нападав - начальству видніше. Чи не нападав, так нападешь. Та й не в цьому справа. Кощій, подивись як ти живеш. У замку похмуро, каземати сирі, які то ланцюга, клітини кругом, черепа, свічки. І сам у все чорне вирядився. Ти що гот? Ось поясни - навіщо тобі тростину? Ти ж не каліка, що не кульгаєш, а ходиш з тростиною. Що це за понти?

- Ну, це імідж мій такий ...

- Я ж кажу - понти. Чому ми повинні терпіти таке твоя поведінка? Тобі що, наплювати на нашу думку? І до речі, тростину у тебе з срібним набалдашником. А срібло ж для тебе шкідливо, ти ж від нього - того. Ласти склеїш.

- Ванятка, я по-перше в рукавичках, а по-друге я ж не вампір. Срібло для мене абсолютно не шкідлива.

- Тобто ти хочеш сказати, що ти краще знаєш, що для тебе шкідливо, а що ні. А це вже хамство, Кощій. І ти ще питаєш - чого я битися поліз?

- Вань, а давай так вчинимо - ти мені голову відрубаєш, в кульочок завернеш, та начальству своєму віднесеш. У мене все одно запасна є. І все буде добре, начальство досить, ти цілий і мені мороки менше.

- Не, так не піде. Голова твоя нікому не потрібна, та й ти нікому не потрібен. А ось замок твій споконвічно російська і стоїть він на исконно русской землі. Слово споконвіку російське на воротах бачив? Які ще тобі потрібні докази?

- Так це ж ти це слово сам і надряпав!

- Та яка різниця хто і коли надряпав. Я не я, це вже історія, а історію ми переписувати не дамо. Так що щас я тебе швиденько на шматочки порубаю і ми почнемо освоювати нові території, наводити тут порядок.

- Ви б на своїх старих територіях порядки навели ...

- А знаєш Кощій, мені здається - ти мене недолюблюють. Дивишся косо на мене. Адже ми з тобою давно сусіди, ти ж мені як брат. Я ж стільки для тебе зробив і раптом така махрова русофобія. Щас я цю русофобію з тебе виб'ю, для твого ж блага, зауваж.

- Вань, ти ж уже приходив до мене вибивати. Ось і зуби, я дивлюся у тебе нові, залізні.

- І зауваж - за казенний рахунок. Наша держава своих не забуває!

- А ребра? Як ребра, нормально зрослися?

- Кощій, минулий раз не вважається. Я був не в формі, не відійшов від травми. Це я після битви зі Змієм Гориничем. Здолав я тоді супостата, порубав на дрібні шматочки. Звільнив землю російську від ворога лютого!

- Так, так, я чув про твою славну перемогу, мені сам Горинич і розповідав. Він тоді такий наляканий був, ніготь зламав. Але Ванюша, я ж безсмертний, але здолати мене можна.

- А ну, давай, з цього місця детальніше.

- Записуй - смерть моя в голці. Голка в яйці.

- Чи не частини, я не встигаю.

- Зрозумів. Так ось, яйце в качці, а качка в зайці. Слово «зайця» пишеться через ц, а не через с.

- Записав, далі що?

- Заєць в скрині, а скриня на дубі.

- На дубі? На дубі на якому?

- Ага, зрозумів. Ну все, колись мені з тобою теревені розводити, піду Росію-матінку боронити від тебе супостата, та дуб шукати той.

- Давай Ванюша, іди, шукай ... ти дивись, повірив. На всю цю нісенітницю з яйцем і скринею повірив. Ось правду кажуть - дурень. Але дурень агресивний і добре озброєний.

- Але, Бармалеіч? Здарова, як там обстановка в ваших Африки? Жарко? Ніл цвіте? Купатися противно? Я чого дзвоню - до тебе скоро один дурень заявитися, почне по баобабам скакати, скриня шукати. Дурень досить противний, може почати биковать і в бійку лізти. Так ти на нього сил не витрачай, розкажи йому байку яку ні будь. Наприклад, що крокодил - сонце проковтнув. Він до тебе інтерес втратить і піде з крокодилами махати. Та при чому тут відстань, діаметр і температура? Звичайно поведеться, він же дурень! Цю фішку до речі, Горинич придумав. Так Горинич - голова, вірніше три голови. Залітав до мене на днях, виглядає молодцем, тобі привіт передавав. Добре передам. Ну все, бувай здоров, телефонуй, не забувай.

Ось так вони жили-поживали, так дурня по світу ганяли. Тут і казочці кінець, а хто слухав - огірок.

Схожі статті