Про важливість використання мультидисциплінарного підходу до лікування хворих на інсульт пише Мустафіна Л.В. [9] значущою є роль психолога як в нейропсихологической діагностиці, так і в психотерапевтичному процесі [9]. Невід'ємна частина сучасного лікування і профілактики ССЗ - психотерапевтичний вплив [8].
У значної частини хворих після перенесеного інфаркту міокарда, усунення патології коронарних артерій, об'єктивного поліпшення гемодинаміки і підвищення толерантності до фізичного навантаження зберігаються стійкі невротичні розлади [10].
Мабуть, у частини хворих «криза особистості», спровокований хворобою, не долає на етапах реабілітації, а в умовах амбулаторного спостереження часом посилюється, що, безсумнівно, вимагає інтенсивної психологічної допомоги та підтримки [10].
Вибір конкретного методу психотерапії ґрунтується, насамперед, на зручність застосування, економічності і доступності для хворого. Так, психотерапевтичне втручання відповідає вимозі «суб'єктивної адекватності» і відповідати особливостям внутрішньої картини хвороби, очікуванням хворого, його можливостям осмислення, інтелектуальному і освітнім рівнем. Не менш важливим є відповідність запропонованого методу особистісних особливостей хворого [1]. Психологічний супровід пацієнтів на етапі госпіталізації в стаціонар проводиться з метою зниження інтенсивності гострого стресу, корекції невротичних, іпохондричних реакцій, з метою розробки індивідуальної програми психологічної реабілітації.
Психологічний супровід пацієнтів з ГПМК і інфарктом міокарда включає кілька етапів:
Психологічний супровід хворих з ГПМК і інфарктом міокарда
Етапи психологічного супроводу хворих з ГПМК і інфарктом
Протипоказанням до виконання вправ, психотерапевтичних бесід є помірно виражені і виражені когнітивні порушення, інтелектуальна недостатність, гострі психотичні стани, психопатоподібні поведінку.
Пацієнти, які за медичними показниками здатні здійснювати рухи, відвідують профілактичні групові заняття, де психолог розповідає про особливості захворювання, фактори ризику і правила поведінки, які можуть забезпечити безпеку життя. Проводиться окремий блок занять по вторинній профілактиці куріння, зловживання алкоголем.
У відділенні ГПМК реалізується арт-терапевтична група самопізнання «Барви моєї душі». На групі пацієнти вчаться краще усвідомлювати свої потреби, почуття, емоції за допомогою пластиліну, фарб, олівців. Група допомагає розширити творчі здібності, дозволяє заново пізнавати навколишній світ через колір, форму, відтінки. На групі обговорюються теми: «Я і мій світ», «Мої стосунки з оточуючими (моя сім'я)», «Я і хвороба», «Моя мрія», «Природа», «Почуття і настрій» і багато іншого.
Психолог також використовує вправи «Мій портрет у променях сонця», яке допомагає в розвиток комунікативних навичок, сприяє процесу саморозкриття. Вправа «Дерево почуттів» сприяє вільному вираження почуттів, пацієнти навчаються розуміти свої почуття і переживання, адекватним чином висловлювати і контролювати їх [6]. Проводиться тренінг з розвитку пізнавальних процесів у літніх за рекомендаціями Крайової М.А. Тарасової Т.О., Чижовой Е.А [7], що сприяє ефективній адаптації в побутових умовах, підвищує рівень саморегуляції і якість життя після виписки зі стаціонару.
Тренінгові, релаксаційні і профілактичні заняття, індивідуальне консультування проводяться не більше 30 хвилин 2 рази в тиждень, оскільки пацієнти схильні до швидкого виснаження і втоми.
Третій етап психологічного супроводу полягає в роботі з родичами хворих. Родичам найчастіше потрібна підтримка, допомога в комунікативній взаємодії з хворим, рекомендації по догляду. Для реалізації зазначених завдань проводиться школа «Життя після інсульту». Це заняття лекційного характеру за темами: «Механізм розвитку інсульту», «Симптоми інсульту і надання першої допомоги потерпілому», «Особливості реабілітації при інсульті», «Постинсультная депресія. Рекомендації про те, як позбутися від депресії ».
Для родичів хворих з інсультом розроблені наступні рекомендації:
Для родичів хворих з інфарктом розроблені наступні рекомендації:
- Розподіл адекватного навантаження: оберігайте хворого родича від важких фізичних навантажень.
- Режим дня. Необхідно спати не менше 7-8 годин. Обов'язково спати вночі, удень спати.
- Стрес. Намагайтеся мінімізувати вплив стресів в житті хворого. Вчитися змінювати ставлення до подій допоможе психолог.
- Хворим не слід змінювати кліматичну зону проживання.
- Живлення. Ознайомтеся з рекомендаціями по харчуванню, яке необхідно хворому. Інформацію можна отримати, звернувшись на консультацію до лікаря.
- Якщо хворого турбує кардіофобія, страх смерті, тривога, то необхідно звернутися до психолога / психотерапевта.
- Якщо у вас виникають проблеми в спілкуванні з родичем або сам родич переживає стрес, то рекомендується звернутися на консультацію до психолога.
- Слідкуйте за контролем артеріального тиску у хворого родича.
- Слідкуйте за регулярним і своєчасним прийомом препаратів і виконанням всіх рекомендацій лікаря, наглядом в поліклініці за місцем проживання.
- Висловлюйте турботу і розуміння.
Таким чином, психологічний супровід побудовано з урахуванням індивідуальних особливостей і потреб пацієнтів. Це комплексна психологічна допомога, спрямована на регуляцію психічного стану в період госпіталізації, оптимізацію подальшого функціонування в сім'ї та суспільстві.
Тарасова Катерина Володимирівна - медичний психолог, Міське бюджетна установа охорони здоров'я Нижегородської області «Міська клінічна лікарня №39».