К. Сидорова, д-р біол. наук, проф.,
С. Козлова, канд. біол. наук, доцент, ФГТУ ВПО «Тюменська ГСХА»,
Н. Татарникова, д-р ветеринарних наук, проф.,
ФГТУ ВПО «Пермська ГСХА ім. академіка Д.Н. Прянишникова »
Для виробництва бройлерного м'яса промислове значення мають дві інтенсивні системи утримання бройлерів: для підлоги, при розміщенні молодняку на підстилці або сітчастих підлогах, і система утримання в клітинних батареях.
Найбільш поширеним інвазійних захворюванням є еймеріоз. Спалах хвороби і її масштаб залежать від щільності посадки, розміру ферми, заходів з очищення та дезінфекції, періодів санразрива, якості посліду. Істотним фактором є і ефективність використовуваних препаратів проти еймеріоза, а також наявність іншої інфекції в стаді.
З огляду на вищезазначене, питання вибору системи вирощування птиці та ліквідації еймеріоза залишається відкритим, що і визначає актуальність і доцільність роботи.
Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведених нами досліджень було виявлено 3 види еймерій - компонентів паразитоценозу, що циркулюють на території птахофабрики: Eimeria acervulina, Eimeria tenella, Eimeria necatrix, що мають різні розміри ооцист, що ми відносимо до особливостей морфології паразитів.
Розглядаючи процентне співвідношення циркулюючих видів еймерій було встановлено, що на частку Eimeria acervulina доводиться від 69 до 100%, на частку Eimeria tenella - від 3 до 29% і на частку Eimeria necatrix - від 1 до 5% в різні календарні терміни.
Видова співвідношення еймерій залежить від пори року і від віку бройлерів. Так, у бройлерів 14-денного віку виділяються Еймері виду Eimeria acervulina в 97-100% випадках, а тільки восени - Eimeria tenella в 3% випадків. У бройлерів віком 21 день восени збільшується відсоток Eimeria tenella (до 12%) і зменшується відсоток Eimeria acervulina (до 88%), навесні на частку Eimeria acervulina припадає 27%, на Eimeria tenella - 73%, а в літній період і взимку зустрічається тільки вид Eimeria acervulina.
У бройлерів 28-денного віку навесні, восени, взимку в паразитоценоз фігурує ще вид Eimeria necatrix - в співвідношенні 1,2 і 1% відповідно. При цьому на частку Eimeria acervulina припадає 73, 82, 75%, а на Eimeria tenella - 26, 15 і 24%. У літній період вид Eimeria necatrix не зустрічається.
У курчат у віці 35 днів взимку, навесні, влітку і восени зустрічаються всі три види еймерій: Eimeria acervulina в співвідношенні 74, 72, 74 і 77%, Eimeria tenella - 26, 26, 25 і 19%, Eimeria necatrix - 1, 2 , 1 і 4% відповідно.
У бройлерів у віці 42 дня реєструються також три види еймерій в усі сезони року: Eimeria acervulina в співвідношенні 70, 69, 72 і 74%, Eimeria tenella - 28, 29, 26 і 21%, Eimeria necatrix - 2,2, 2 і 5% відповідно.
Таким чином, в ранньому віці (14-21 день) у бройлерів циркулюють два види еймерій: Eimeria acervulina і Eimeria tenella, а третій вид від бройлерів виділяється тільки з 28-денного віку, і його відсоток в співвідношенні видів до 42 дням збільшується (до 5% в експорті зернових восени).
Крім вищеназваного, екстенсивний і інтенсивність інвазії знаходиться в прямій залежності від віку та сезону року: в зимовий період спостерігаються найменші значення показників инвазированности у бройлерів віком 14 днів (ІІ від 1 до 8 ооцист в поле зору при ЕІ 4,4%), найбільші - у бройлерів у віці 42 дня (ІІ від 13 до 80 ооцист в поле зору і ЕІ 23,7%). Навесні найменші значення відзначаються у бройлерів віком 14 днів (ІІ від 1 до 10 ооцист в поле зору при ЕІ 5,6%), найбільші - у бройлерів у віці 42 дня (ІІ від 43 до 100 і ЕІ 24,1%). Влітку найменші значення у курчат у віці 21 день (ІІ від 1 до 7 при ЕІ 3,3%), найбільші - в 42-денному віці (ІІ від 11 до 25 і ЕІ 19,6%). Восени так само, як і навесні, найменші значення реєструються у віці 14 днів (ІІ від 1 до 11 ооцист в поле зору при ЕІ 6,7%), найбільші - у віці 42 дня (ІІ від 45 до 101 і ЕІ 26,7 %).
Таким чином, зі збільшенням віку збільшуються показники як інтенсивності інвазії, так і екстенсивності, а в осінній період спостерігається найбільше значення цих показників.
Встановлено, що гострий перебіг еймеріоза спостерігається при спонтанному зараженні. Перебіг супроводжується розвитком характерного симптомокомплексу. З другого тижня змісту спостерігається підвищення температури тіла бройлерів, спрага, блідість слизових оболонок і похідних шкіри, скуйовджене пір'яного покриву і забрудненість його випорожненнями навколо клоаки, рідка консистенція випорожнень.
При цьому виявляється зниження кількості еритроцитів на 26,7% від фізіологічної норми, зниження гемоглобіну - на 28,8% і підвищення кількості лейкоцитів - на 2,25%. При розтині полеглих курчат в даний період в 22% випадках еймеріоз є причиною загибелі. В цей час ЕІ становить 6,2 ± 0,9% при середній величині ІІ 7,9 ± 5,1 ооцисти в одному полі зору. Подальші спостереження показали, що відхилення в клініко-фізіологічному статусі розвиваються динамічно. Так, до перерахованих вище клінічними ознаками еймеріоза за рахунок подальшого розвитку інвазії додаються різке підвищення відсотків загибелі курчат, їх відставання в рості, почастішання дихання, парези кінцівок, випорожнення з домішкою крові. Дані ознаки відзначаються аж до закінчення туру (42 дня). Зміни в картині крові розвиваються динамічно і у бройлерів 42-денного віку, коли відхилення від фізіологічної норми виражаються в зниженні кількості еритроцитів на 63,3%, гемоглобіну - на 58,8% і підвищення кількості лейкоцитів на 47,3%. До закінчення туру за результатами розтину трупів в 100% випадків причиною загибелі курчат є еймеріоз. Динаміка показників екстенсивності і інтенсивності інвазії до 42-го дня змісту мала значення: по ЕІ - 98,5 ± 0,09% (в 15,9 рази) і по ІІ - 185,5 ооцисти (в 23,5 рази).
Аналіз спостерігається нами картини дає можливість зробити висновок про те, що спонтанне зараження еймеріозом відбувається на другому тижні утримання курчат-бройлерів і супроводжується динамічно розвиваються змінами клініко-фізіологічного статусу птиці і тим самим виступає як основна причина загибелі курчат.
1. На ПТАХОПІДПРИЄМСТВО ЗАТ «Тюменський бройлер» від курчат-бройлерів, вирощуваних напольно, виділені три складові паразитоценозу: Eimeria acervulina, Eimeria tenella, Eimeria necatrix. Еймеріоз, причиною якого є циркуляція перерахованих вище видів, на тлі профілактичних заходів даної інвазії протікає з ЕІ від 4,4 ± 1,5% до 26,3 ± 0,7% при ІІ від 1-8 до; 45-101 ооцисти в одному полі зору.
2. При підлоговому утриманні зараження птиці збудниками еймеріоза відбувається аліментарним шляхом. Основним резервуаром ооцист еймерій в даному випадку є підстилка.
3. Система утримання бройлерів в клітинах сприяє запобіганню як виникнення, так і розвитку еймеріозной інвазії.