Екологічний контроль автотранспорту

Саме в п. 3 Технічного регламенту міститься визначення поняття «викиди»: викиди - це викиди шкідливих (забруднюючих) речовин, якими є відпрацьовані гази двигунів внутрішнього згоряння і випаровування палива автомобільної техніки, що містять шкідливі (забруднюючі) речовини (оксид вуглецю (СО), вуглеводні СmНn. оксиди азоту (NOx) і дисперсні частки). Залежно від рівня викидів автомобільної техніки і двигуну внутрішнього згоряння присвоюється відповідний екологічний клас - класифікаційний код. При цьому згідно з п. 14 Технічного регламенту введення в дію технічних нормативів викидів щодо автомобільної техніки, що випускається в обіг на території Російської Федерації, і двигунів внутрішнього згоряння здійснюється в такі строки:

Крім того, норми і методи контролю викидів містяться в ряді національних стандартів Російської Федерації. Розглянемо докладніше деякі з них.

Стандарт встановлює нормативні значення змісту в відпрацьованих газах автомобілів оксиду вуглецю та вуглеводнів, нормативне значення коефіцієнта надлишку повітря і методи контролю при оцінці технічного стану систем автомобіля і двигуна.

Перевірки автомобілів на відповідність вимогам даного стандарту можуть проводитися в наступних випадках:

  • на підприємствах, що виготовляють двигуни і автомобілі, при приймальних, періодичних і контрольних випробуваннях серійної продукції;
  • при сертифікаційних випробуваннях;
  • при контролі технічного стану знаходяться в експлуатації автомобілів в установленому порядку спеціально уповноваженими органами;
  • на підприємствах, що експлуатують і обслуговують автомобілі, при технічному обслуговуванні, ремонті і регулюванню агрегатів, вузлів і систем, що впливають на зміну змісту нормованих компонентів у відпрацьованих газах;
  • на підприємствах, що здійснюють капітальний ремонт автомобілів.

Стандарт встановлює наступні вимоги:

  • частина I - до викиду видимих ​​забруднюючих речовин двигунами із запалюванням від стиснення (далі - дизелі), призначеними для установки на автотранспортних засобах;
  • частина II - до установки на автотранспортних засобах дизелів, сертифікованих за типом конструкції відповідно до ч. I цього стандарту;
  • частина III - до викиду видимих ​​забруднюючих речовин автотранспортними засобами, дизелі яких не мають окремого сертифіката за типом конструкції відповідно до ч. I цього стандарту.
  • монопаливним, що працюють на зрідженому нафтовому газі (СНД), компримованому природному газі (КПГ) або зрідженому природному газі (СПГ);
  • багатопаливних, що працюють на СНД, КПГ або СПГ, а також допускають роботу на бензині.

Стандарт встановлює нормативні значення вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобілів (оксиду вуглецю і вуглеводнів), коефіцієнта надлишку повітря, вимоги до технічного стану систем двигуна, а також методи контролю при оцінці технічного стану.

Підсумки технічного огляду фіксуються в діагностичній карті.

Однак варто враховувати, що в разі виявлення під час здійснення державного екологічного контролю щодо природопользователя перевищення зазначених нормативів у випущеного на лінію автотранспорту на посадову особу, відповідальну за випуск, можуть бути накладені штрафні санкції відповідно до ст. 8.22 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення:

витяг
з Кодексу Російської Федерації
про адміністративні правопорушення

  • 100% - для підприємств з числом ТЗ до 20 одиниць;
  • 50% - для підприємств з числом ТЗ до 50 одиниць;
  • 30% - для підприємств з числом ТЗ до 100 одиниць;
  • 20% - для підприємств з числом ТЗ до 500 одиниць;
  • 10% - для підприємств з числом ТЗ понад 500 одиниць.

О.Н. Лаврухіна, фахівець з екології та охорони праці

Схожі статті