Живе подружжя в районному центрі. Велике село розкинулося вздовж кромки бору. Краса кругом. Сосни стоять прямі, як свічки. Їх червонуваті стовбури йдуть прямо в небо, і коли справа наближається до заходу, то вони відливають золотом в променях призахідного сонця. Поруч з селом знаходяться два озера - одне солоне з лікувальними грязями, інше прісне. Обидва озера величезні, встанеш на березі, дивишся вдалину і не видно ні кінця, ні краю. Тільки водна гладь далеко-далеко на горизонті зливається з небом.
Будинок Андрій будував сам. Був він дерев'яний, з ошкуренних і оброблених до блиску самим господарем, соснових колод. Лариса любила свій просторий будинок, який зберігав тепло літнього сонця і запах соснового лісу. У морозні зимові дні в ньому було жарко, а влітку - прохолодно навіть в самий велика спека. Територія навколо будинку обнесена дощатим парканом.
І ось на порозі їх ювілей, красива річниця весілля ... Подружжя вже запросили рідних і друзів на своє свято. За їх підрахунками гостей повинно бути чоловік сорок. Приїдуть друзі інститутських часів з крайового центру, родичі з поблизу розташованого міста, ну і свої односельці. Подружжю не хотілося вдарити обличчям в бруд, приймаючи гостей.
- Лариса, а давай накриємо столи у дворі, - запропонував Андрій. -
Натягнемо тент. Вітерцем все продуватиме. І танцювати тут буде зручно, просторо. Здорово має бути. Не хочеться в будинку тіснитися в таку пору.
- Андрій, але ж літо і мухи на дворі, - відповіла Лариса. - Хоч їх не так вже й багато, але вони можуть докучати гостям, лізти в їжу.
- Так, мухи-зарази, можуть перешкодити, - задумався Андрій. - Що ж робити? Може липучки повісити над столами?
- Ні, Андрюша, це ж буде некрасиво, - заперечила Лариса, уявивши, як над столами висять стрічки з прилиплими до них мухами. - Напевно, все-таки, доведеться проводити свято в будинку.
Минуло ще два дні. Підготовка до свята йшла повним ходом. Планувалося меню, закуповувалися необхідні продукти, була запрошена тамада, але думка організувати свято на свіжому повітрі не залишала Андрія. І раптом - о, еврика.
- Лариса, я придумав, - кинувся Андрій до дружини, яка полола грядку з морквою в городі. - Все, проводимо свято у дворі! Я тепер знаю, як позбутися від мух!
- І що ж ти придумав? - посміхаючись гарячність чоловіка, запитала Лариса.
- Ми намажемо медом наш паркан з боку вулиці, мухи все будуть там, де вони будуть нам заважати! - радів Андрій.
- Ох, щось я сумніваюся, - задумалась Лариса, але, трохи поміркувавши, погодилася з чоловіком. - А, ти маєш рацію, давай так і зробимо.
І ось, нарешті, настав ранок довгоочікуваної суботи. Андрій ще з вечора натягнув тент, встановив столи, які Лариса тепер накривала, допомагав їй, як міг. Приблизно за півгодини до початку торжества Андрій густо намазав медом паркан. Коли, нарешті, гості розсілися за столи, рясно заставлені красиво оформленими стравами, то відзначати свято на вулиці було вже несила. На перлову весілля зібралися не тільки рідні та друзі, але злетілися всі мухи - з рідного села, з усіх навколишніх сіл, і навіть, схоже, з міста, розташованого за добрі півсотні кілометрів. Господарям довелося спішно згортати скатертини, прибирати смакоту, заносити столи в будинок, щоб все-таки відсвяткувати свій ювілей.
І залишилося загадкою - як же таку кількість мух довідалося про застілля, про те, що для них на паркані було уготовано частування ...