1. індивідуальна розвиток значно випереджає особистісний та професійний. Таке співвідношення відображає слабовираженное розвиток людини як особистості і як працівника. Відсутні інтереси, схильності і здібності до будь-якої діяльності, професійна підготовленість не виражена, низький рівень працездатності.
2. Особистий розвиток людини йде більш інтенсивно, ніж індивідуальна і професійне. Це проявляється в дбайливому ставленні до навколишнього середовища, людям, предметам матеріальної і духовної культури, прихильності до сім'ї і ін. Фізичне здоров'я, професійні досягнення знаходяться на другому плані.
3. Професійний розвиток домінує над двома іншими «іпостасями» людини. Пріоритет професійних цінностей, тотальна заглибленість в роботу - особливості так званих трудоголіків.
4. Відносне відповідність темпів индивидного, особистісного та професійного розвитку. Ця оптимальне співвідношення, що обумовлює реалізацію, «виконання» людиною себе.
Коли людина потрапляє в простір трудової діяльності, він безпосередньо стикається з новими для нього умовами. Виникає об'єктивна необхідність адаптації, в результаті якої відбувається засвоєння норм і цінностей середовища, а також і її перетворення. В результаті взаємодії особистості і професії відбувається активне якісне перетворення особистістю свого внутрішнього світу, яке призводить до принципово новому його строю і способу життєдіяльності - творчої самореалізації в професії, а також особистісного та професійного розвитку. Але, слідуючи об'єктивним законам розвитку як такого, необхідно відзначити, що результатом будь-якого розвитку є як позитивні, так і негативні наслідки. Генезис людської особистості в професійній діяльності може бути розглянутий і як розвиток, збагачення, і як применшення, деградація, деформований існування [6].
Аналогом навчання виступить спрямоване психологічний вплив різних людей з метою відтворення вже відомих і необхідних у службовій діяльності якостей і властивостей. Творча активність суб'єкта психічного розвитку в аспекті професійної деформації проявляється в свідомості нових зразків психологічного досвіду, які сприяють розвитку деформації особистості. Формування нових аспектів психічного досвіду-процес суперечливий, він веде не тільки до прогресу в психічному розвитку, а й до втрати деяких позитивних і виникненню негативних можливостей. Особистість виробляє цілком конкретний образ дії, ідею, логіку поведінки. Але в тому й полягає проблема, що в процесі дії, діяльності, праці є своя логіка, непідвладна ні уяві ні свідомості. Скоригований задум особистості втілюється в щось відмінне від початкового, а поведінка-часом докорінно відмінне від загальноприйнятого.
Розвитку професійних деформацій сприяє (Климов Б. С.):
1. Зміна мотивації трудової діяльності.
2. Виникаючі стереотипи мислення, поведінки і діяльності.
3. Емоційна напруженість професійної праці (з'являється: дратівливість, тривожність, нервові зриви та ін.)
4. Монотонність, одноманітність, жорстко структурований характер праці.
5. Втрата перспектив професійного зростання.
6. Зниження рівня інтелекту спеціаліста
7. Різні акцентуації характеру особистості, вплітаються в тканину індивідуального стилю діяльності.
8. Вікові зміни, пов'язані зі старінням:
Перебудовується мотивація, слабшають інтелектуальні процеси, змінюється емоційна сфера, виникають дезадаптаційних форми поведінки і ін.
б) морально-етичне старіння:
Нав'язливе моралізованіе, скептичне ставлення до молодіжної субкультури, протиставлення справжнього минулого, перебільшення заслуг свого покоління і ін.
в) Професійне старіння:
Несприйняття нововведень, цінність досвіду свого покоління, труднощі освоєння нових засобів праці, зниженні е темпу професійних функцій.
Немає фатальної неминучості професійної деформації співробітників різних підприємств і установ. Практика дає немало прикладів, коли багато, піддаючись сильним професійно деформуючим впливам в тече-ня довгого часу, уникали професійної деформації. Але в той же час в самій правоохоронної діяльності є ряд об'єктивних факторів, що сприяють розвитку професійних-ій деформації, і дія цих чинників може бути ослаблене (нейтралізовано) або посилено цілим рядом причин суб'єктивного або ситуативного властивості [9].