У справі голови Спілки журналістів Казахстану Сейткази Матаєва фінпол (національне бюро з протидії корупції - КАЗТАГ) відмовився долучити первинні фінансові документи. При цьому відмовився провести дорозслідування і додаткову судово-економічну експертизу. В порушення закону, проігнорувавши клопотання захисту, направив без фінансових документів слідчі матеріали в прокуратуру
Адвокати С.Матаева вважають дії фінпола явною спробою побудувати бездоказові звинувачення на припущеннях і домислах, що не мають ніякого відношення до справи. Тому вони відправили в генеральну прокуратуру більше 30 томів фінансових документів з експертизами для залучення до слідчих матеріалами. Чи піде після їх отримання наглядовий орган на поводу у фінполовцев або закриє справу через відсутність складу злочину, покаже найближчий час.
Зауважимо, що підозри в розкраданнях фінпол обгрунтував в основному на свідченнях свідків і підозрюваних. В принципі такий підхід можливий, але тут є й інша сторона: не виключено, що на суді вони можуть відмовитися від первинних свідчень. Це малоймовірно, але буває. Як тут бути? Не приховуємо, що таке в судах відбувається часто і, в першу чергу, це пов'язано з тиском слідчих або розгубленістю проходять у справі, залучених на слідчі заходи без участі адвокатів. Але фінпол все-таки домігся у чиновників «явки з повинною в зв'язку з дійовим каяттям» в обмін на звільнення від кримінальної відповідальності. А як бути з відшкодуванням матеріальних збитків через визнання провини?
Обмін на угоду з совістю
За нашими відомостями, чиновники з комітету інформації, що дали спочатку правдиві свідчення, потім під тиском слідчих перевели стрілки на журналістів. Адже підписані ними запрошення на конкурс, його підсумкові результати, затверджена техспеціфікація, договори, акти виконаних робіт і доручення на переказ коштів з казначейства прямо підтверджують те, що порушень не було. Тепер, рятуючи свої шкури, вони відступили. Звичайно, їх можна притягнути до кримінальної відповідальності за дачу неправдивих свідчень. Як би вони не кидалися з однієї крайності в іншу, їх показання зафіксовані в протоколах допитів і очних ставок. Про їх совість говорити пізно, вони її обміняли на свободу в ході операції зі слідством. А це майже дорівнює вироком самому собі в плані людському.
Там чиновників посадили всіх, повторюємо - всіх, незважаючи на те, що також була явка з повинною, співпрацю зі слідством, публічне вибачення перед главою держави, відшкодування шкоди і т.д і т.п. Ця ситуація також стосується топ-менеджера Казахтелекома Батира Маханбетажіева, у якого, як показало розслідування, також спочатку не було ніякої провини, але під тиском фінпола він почав шукати на стороні винних і здавати з потрохами журналістів, щоб піти від відповідальності, а також з подачі слідчих ініціювати цивільний позов щодо відшкодування шкоди, як і чиновники комітету інформації. До речі, в своїх заявах у них немає ні слова про відшкодування шкоди. Знову парадокс: вину повністю визнали, а збитки, завдані державі, відшкодовувати не бажають. Але ж не буває.
Зауважимо, що така технологія відпрацьована фінпол і по Хоргос, і по Караганді, і по EXPO. Слідчі сподіваються, що проектують і на цей раз. Звичайно, прокотить, якщо чиновники починають вигороджувати тільки себе, рідних. Ми не сумніваємося в тому, що при такій ситуації їх також покарають і все нажите добро відберуть в дохід держави. І правильно зроблять. Плюс зламають кар'єру і скинуть до касти недоторканних, на яких будуть до кінця життя показувати пальцем і обходити, як хворих на чуму, за кілометр. Чи був якийсь шанс у чиновників зберегти обличчя? Звичайно, був, і тільки як шанс, але не більше, але він вже упущений.
Віддай активи, все пробачимо
Ще раз повторимося, головний удар призначався по журналістах. І коли вони не здригнулися, пустили в хід запасний сценарій. А перед цим план був зовсім інший і за часом короткий - закрити справу до парламентських виборів. І правда, навіщо зайвий шум в електоральний період? План був з трьох пунктів. Перший - журналісти визнають провину в обмін на звільнення від кримінальної відповідальності, простіше кажучи - по 65-й статті. Другий - пишуть заяву про повне відшкодування збитків державі. Третій - проводять брифінг для преси про явку з повинною. Тільки це. В один день. Потім вільний. Правда, був вибір - віддай всі активи і не буде кримінальної справи. Ось така була ціна. Як на барахолці ...
Розмінною монетою держслужбовці стали не випадково. Навіть маючи владу, вони безправні, не маючи даху. Дійсно, що проходять у справі чиновники, судячи з кар'єрного росту, багато чого досягли самі. Нам достеменно відомо, що у них немає якихось агашек і кокешек. Є гарну освіту, підтверджену за кордоном, так і професійний досвід роботи в різних структурах, затребуваний на держслужбі. Практично на цьому шляху у них одні обов'язки, без реальних прав, задекларованих в законах. Вони, на жаль, не працюють. Чи міг їх хтось захистити? У цій ситуації навряд чи. Навіщо комусь за них заступатися, потім собі виявиться дорожче. На їхній бік не встала навіть підконтрольна їм державна преса, яку вони годували через бюджет мільярдними коштами.
Чиновники розуміють, що їх руками фінпол хоче посадити журналістів. При цьому розуміють і те, що порушень не було. Тендери, які є в справі, і суми за держзамовленням, - крапля в морі, коли щорічно проводяться конкурси на десятки мільярдів тенге. Це підтверджують документи, але хробак сумніву все-таки гризе: чим чорт не жартує, а раптом на журналістів фінпол щось накопав ... Адже слідчі постійно наголошують спочатку на розкрадання, потім на шахрайство з купою сфальсифікованих експертиз з підписами і печатками. Хоча чиновники самі запевняли на допитах, що ніхто інтереси журналістів на конкурсах участі не лобіював, хабарі не давалися і відкати не пропонувалися. Зверху начальство не давило. Але все таки…
Нехай сумніви у чиновників залишаються, вони в якійсь мірі допомагають в житті крок за кроком прийти до істини. Журналісти не збиралися перетягувати їх на свою сторону і завжди говорили про факти, відомих в ході досудового розслідування. Отже, ось що стосується грошових коштів і виявлення в них нібито порушень, на що з першого дня упирав фінпол. Зауважимо, що слідчі так поспішали при виїмці, що зробили ще один прорахунок - вони вилучили тільки невелику частину фінансових документів і для закріплення доказової бази звернулися до аудиторам, щоб провести дослідження. Ну, як можна провести перевірку без первинної фінансової бази даних? Без бухгалтерського балансу? Без касових розрахунків? Будь-який експерт скаже, що це практично неможливо.
Аудит тестовий, звіт з спотвореннями
Наприклад, ТОВ «Бізнес-Аудит», яка притягається і раніше фінпол для таких доручень, вивчивши неповний обсяг фіндокумент журналістів, підготувало для себе майданчик для відступу, заявивши, що «дослідження носить тестовий характер ... і в силу цього не є аудитом і існує ризик того , що суттєві викривлення можуть бути не виявленими ». Приблизно такої ж позиції дотримуються фахівці інституту судової експертизи Алмати. Вони прекрасно розуміють, що при виявленні помилок або невірної оцінки можуть понести кримінальну відповідальність за кожну цифру. Додамо, що ці псевдодосліджень не можуть бути доказом у кримінальній справі, так як в цілому не містять повноту та об'єктивність проведених досліджень.
Якщо говорити простіше - укладення залучених фінпол експертів і фахівців суперечать один одному. Про це говорять самі експерти. Тому журналісти після закінчення ознайомлення зі справою передали слідству повний пакет фінансових та бухгалтерських документів для проведення дорозслідування і в його рамках нової економічної експертизи. Таке ж клопотання було направлено в наглядовий орган для контролю дій фінпола і для того, щоб прокуратура була поставлена до відома про те, що у слідства є явні проблеми в експертних оцінках фінансової діяльності журналістів. Проте захисники журналістів отримали чергову відмову, а фінпол квапливо передав справу в прокуратуру. Чи підуть там на поводу у слідчих і на цій базі побудують звинувачення, покаже судовий процес.
У фінпола і прокуратури відносини завжди були непростими. Скажімо так, в обнімку разом не ходили, але і явних уподобань також не було. Це називається підтримкою відносин з примусу. Якщо перші ведуть розслідування, то без санкцій друге обходитися не можуть, тим більше прокурорські здійснюють загальний нагляд, і після слідства передають справи останнім, після чого вони представляють на суді сторону звинувачення. Звичайно, і ті й інші повинні дути в одну дудку, але не завжди, тому що є суд, який ставить в справі остаточну крапку.
У досудовому розслідуванні з журналістами склалася неоднозначна ситуація. По-перше, явних фактів злочинів немає. По-друге, слідство затягнулося на півроку, а це завжди мінус і означає те, що доказова база слабка. По-третє, фінпол перед закінченням слідства пішов на перекваліфікацію статті на більш м'яку, що також не на користь слідчих. Відмова від залучення первинних фінансових документів і від проведення додаткової економічної експертизи прямо говорить про явні недоробки слідства. І не факт, що наглядовий орган з сирим матеріалом піти в суд навряд чи зважиться.
Звичайно, фінпол може піти до прокурорів з тим, що є, але це буде вірною підставою. Адже у сторони захисту є аргумент як відмовлених наслідком фіндокумент. А без них стороні обвинувачення буде важко довести щось у суді. Виходячи з цього у прокуратури є два виходи - відправити справу на дорозслідування або закрити справу через відсутність події або складу злочину. За інформацією нашого джерела в прокуратурі, про виниклі проблеми в досудовому розслідуванні обізнані з численним клопотанням і скарг захисту і чекають, з чим же прийде фінпол. Це перевірена тактика, потім потрібен час на ознайомлення і вивчення слідчих матеріалів. І тільки потім буде прийнято рішення.
З помпою до чергового розгону
Досудове розслідування фінпола, яке починалося з великою помпою і з залученням підконтрольних ЗМІ, де розміщувалися викривальні інтерв'ю про величезні розкрадання бюджетних коштів, занадто затяглося. Минуло вже півроку і останні два місяці нікого зі свідків і підозрюваних на слідчі заходи не викликали. З чим же це пов'язано? За нашими відомостями, крім відсутності явних фактів злочину, занадто довга пауза викликана неоднозначною позицією у цій справі в керівництві антикорупційного відомства.
Якщо одні там вже потирали руки в надії, що спіймана великий птах, то інші дивилися на справу тверезим поглядом. Останні прекрасно розуміли, що доказова база дуже слабка і за подальшу розкрутку резонансної справи журналістів по голівці не погладять. Це в кращому випадку, а в гіршому - можна отримати і по шапці. Слідча група розбіжності, що переходять в гучні розборки, також відчула і перевела справу в режим тихого ходу. Тут якраз до речі і народна приказка: «Коли пани б'ються, у холопів чуби тріщать». Мовляв, нехай самі розберуться нагорі, а ми поки не будемо поспішати. Для цього у слідчих були вагомі підстави, пов'язані більшою мірою з колишньою практикою.
Чому так відбувається? Тут немає однозначної відповіді. Більшою мірою це пов'язано з хитким становищем антикорупційного відомства в структурі державних органів. Напевно, фінполовци останнім часом найбільше відчули ці зміни і реорганізації. Те прийде один керівник, який приводить свою команду, потім знову заступає колишній, вичищаючи місця для тих, кого звільнили минулого разу. Те фінпол стає самостійною структурою, то його перекидають під міністерство. Тепер кажуть, що антикорупційне відомство скасують або реорганізують з передачею функцій іншим правоохоронним органам.
Так чи не так - одному Богу відомо, але такі розмови є. Про це говорять навіть рядові оперативники, яким вже набридла ця чехарда - то їм можна носити спеціальну форму, то погони носити не дозволяють. Кажуть, мовляв, занадто багато органів з каральними функціями, а наша країна крок за кроком повинна йти до гуманізації всіх сфер життя.
Ось що говорить фінполовец, який пішов на пенсію: «Наша доля завжди залежала від однієї людини, і щоб зберегтися в системі, ми повинні були давати результат. Так і жили - від одного гучної справи до іншого. З журналістами стався явний прокол, коли в країні стільки корупції в державних органах. Всю пресу налаштували проти себе. Вона велика сила, яка може потопити фінпол на радість іншим силовикам. Вони тільки й чекають, коли знову спіткнутися. Тому недалекий і той день, коли моїх колег в черговий раз можуть розігнати ... »