Фразеологізм як засіб сатири в казках
Зі співчуттям до селян: "... легше нам прірву і з дітьми малими, ніж все життя так маятися!". У простий. маятися - нудитися, мучитися.
З захопленням про живучість народу: "... знову запахло в тому повіті половою, на базарі з'явилася борошно, і м'ясо ... а податей надійшло стільки, що скарбник від подиву і вигукнув: - І звідки ви, шельми, берете! (С.430) У простий. шельма - шахрай, шахрай (сл. с.776)
З огидою про пана: "... адже жереш ... сам-то?" с.426. У простий. жерти - грубо про людину - є, жадібно (сл. с.168)
У казці "Ведмідь на воєводстві" просторіччя і розмовна мова мають різне призначення і характеристику. Так, про Топтигіних: "Бурбон стоеросовая!". В розм. мови бурбон - зневажливий, грубий неосвічений і владна людина. (Сл. С.56) У простий. стоеросовая - бран. Про дурному, тупому людині. (Сл. С.667)
"Телепень царя небесного!" (С.463) У розм. мови йолоп - дурний, нетямущий чоловік, дурень (сл. с.387)
"(На Топтигіна 1) ... напустили зграю шавок вже ... смерть в очі бачив! Однак ... отбояріться, штук з десяток шавок перекалечілі, а від інших утёк".
В розм. мови отбояріться - ухилитися, звільнитися від кого - (-чего-) - небудь (сл. с.400) У простий. утёк - піти, втекти (сл. с.732)
"... це чи не негідність лиходійство ..., отака адже, братці, уморушка!" (С.464) У розм. мови соромитись - ганьбити, паплюжити (сл. с.660). В розм. мови сміхота - сміховинний випадок, щось дуже смішне. (Сл. С.723)
"- Так ось воно, громадська думка, що значить! - тужив Топтигин, витираючи обшарпанное в кущах рило". (С.464) У простий. тужити - сумувати, журитися. (Сл. С.707) У простий. обшарпаний - обірваний, обшарпаними, брудний (сл. с.375) У простий. рило - бран. Особа (сл. С.599)
Про ведмедя 2-м Немає в лісі ні друкарні, ні університету і тоді, "тугіше Топтигин 2-й, але в зневіру не впав." Коли душу у них ... погубити можна, ... прямо за шкуру прийматися треба! "(С.467 ) У простий. тужити - сумувати, журиться. (сл. с707) У простий. коли - (союз) якщо (сл. С.423)
"Бач, анафема! ... вислужитися захотів, ... Поважаючи його!" (С.467) У простий. бач - (частка) вживається для вираження подиву, в значенні геть, подивися (сл. с.223) В розм. мови анафема - (церковне слово - відлучення від церкви) вживається, як лайливе слово (сл. с.24) У простий. уважити - надати кому-небудь повагу, виконавши його бажання. (Сл. С.713)
Клишоногий 3-му "... резолюція ведмедя 3-му: нехай викручується!" (С.467) У розм. мови переносно вивернутися - спритно вийти зі скрути (сл. з. 207)
"Справа-то виходить дармове! - сказав він (Топтигин) собі, прочитавши резолюцію Льва - Мало напаскудити - піднімуть на сміх ... багато на рогатину" (с.468) У простий. викидний - негідний, дуже низької якості. (Сл. С.54) В розм. мови капость - бридкий вчинок з метою нашкодити комусь (сл. с.421) В розм. мови піднімуть - переносне значення пробудити до активних дій. (Сл. С.465)
"... на все його ... докуки осел відповідає ... з загадковістю". В розм. мови докука - набридлива прохання, а так само нудне, набридливе справу (сл. с.148)
"... прошмигнув в барліг, засунув лапу в хайло і заліг" (с.468) У простий. хайло бран. - горло, глотка. (Сл. С.746)
"Навіть у білки, і у тій нині права!" (С.468) У розм. мови нині - сьогодні (сл. с.361)
"У них - права, а у нього, бач, обов'язки! ... він задерти нікого не сміє!" У простий. бач - (частка) висловлює здивування, недовіра. (Сл. С.73) У простий. дерти - вбивати, растерзивая. (Сл. С.168)
Отже, творчий досвід Салтикова-Щедріна свідчить про те, що просторіччя і розмовна лексика допомагала плідності письменника. Великий сатирик часто черпав синоніми з народної мови і збагачував цим свої твори.
Фразеологізм - це стійке поєднання слів, яке використовується для показування окремих предметів, ознак, дій ".1
Салтиков-Щедрін часто використовував фразеологізми, для додання казкам виразності, образності і недбалого сатиричного стилю.
"І почав він жити та поживати ..." (с.425) Д. п.
"Ну, нехай собі до пори до часу так постоїть!" (С.427)
"... лісовика якогось нелегка принесла!" (С.427)
"... з торбою по світу ..." с.467 М. на ст.
"... а він вже тут як тут ..." (с.429)
"І почав він жити та поживати ..." (с.425)
"... в кущах змії та гади всякі аж кишать" (с.429)
"... тинялися з кутка в куток, оповиті мороком часів". С.466
"... а Топтигин вже тут, як тут" с.462
"... раптом виросла ціла теорія неблагополучного благополуччя" с.469
Так само слід виділити фразеологічні сполучення народно-естетичного характеру.
"У деякому царстві, у деякій державі" (с.424)
"І почав він жити поживати" (с.425)
І все ж, незважаючи на велику кількість фольклорних елементів, щедрінського казка, взята в цілому. Чи не схожа на народні казки, вона ні в композиції, ні в сюжеті не повторює традиційних фольклорних схем. Сатирик наслідував фольклорним зразкам, а вільно творив на основі їх і в дусі
їх, розкривав і розвивав їх глибокий зміст, брав їх у народу, щоб повернути народу ж ідейно і художньо збагаченими. Тому навіть в тих випадках, коли теми або окремі образи щедринских казок знаходять собі відповідність в раніше відомих фольклорних сюжетах, вони за своїм ідейним значенням і художньої досконалості виявляються вищими останніх. Тут, як і в казках Пушкіна і Андерсена, яскраво проявляється збагачує вплив художника на жанри народної поетичної словесності.
Спираючись на фольклорно - казкову і літературно - байок традицію, Щедрін дав неперевершені зразки лаконізму в художньому тлумаченні складних суспільних явищ. В цьому відношенні особливо примітні ті казки, в яких діють представники зоологічного світу.
Тема кріпацтва і життя селянства зіграла важливу роль у творчості Салтикова-Щедріна. Відкрито висловлювати протест існуючому ладу письменник не міг. Нещадну критику самодержавства Салтиков-Щедрін приховує за казковими мотивами. Свої політичні казки він пише с1883 по 1886 роки. У них письменник правдиво відобразив життя Росії, в якій деспотичні і всесильні поміщики знищують працьовитих чоловіків. Але не кожен зможе зрозуміти справжній сенс тієї чи іншої казки. У своїх казках Салтиков-Щедрін висміює невміння працювати поміщиків, їх недбальство і дурість. Народ же письменник ставить вище, ніж які не вміють працювати паразитів-поміщиків, які годуються результатами праці мужика. Письменник бачить, що без селян, які служать поміщику, сам поміщик нічого з себе не представляє. Про це Салтиков-Щедрін і пише в своїй казці "Дикий поміщик". У ній він розповідає про деспотичного і дурному поміщика, який ненавидів селян і будь-якими шляхами хотів їх позбутися: "Скотина на водопій вийде - поміщик кричить: моя вода! Курка за околицю вибредет - поміщик кричить: моя земля! І земля, і вода, і повітря-все його стало! ". У цій казці Салтиков-Щедрін розмірковує про безмежну владу поміщиків, які всіляко знущаються над селянами, возомнив себе мало не богами. Також письменник говорить про поміщицької дурості і неосвіченості: "був той поміщик дурний, читав газету" Весть "і тіло мав м'яке, біле і розсипчасте". Безправне становище селянства в царській Росії Щедрін також відображає в цій казці: "Скіпки Герасимчука мужику в светец запалити, прута не стало, ніж хату вимести". Головною ж ідеєю казки стало те, що поміщик без селянина жити не може і не вміє, і робота поміщику снилася тільки лише в кошмарах. Так в цій казці поміщик, який не мав жодного уявлення про працю, стає брудним і диким звіром. Після того, як його кинули всі селяни, поміщик навіть жодного разу не вмивався: "Так я вже й то скільки днів немитий ходжу!". Письменник їдко висміює всю цю недбалість панського класу. Життя поміщика без селянина далеко не нагадує нормальне людське життя. Пан до того здичавів, що "з голови до ніг обріс волоссям, нігті стали, як залізні, він втратив навіть здатність вимовляти членороздільні звуки. Але хвоста ще не придбав". Порушилася життя без селян і в самому повіті: "податей ніхто не вносить, вино в кабаках ніхто не п'є". "Нормальна" життя настає в повіті тільки тоді, коли в нього повертаються мужики. В образі Цього одного поміщика Салтиков-Щедрін показав життя всіх панів в Росії. І завершальні слова казки звернені до кожного поміщику: "Розкладає гранпасьянс, тужить за колишньою свого життя в лісах, вмивається лише з примусу і часом мукає." Ця казка сповнена народних мотивів, близька до російського фольклору. У ній немає модерних слів, а є прості російські слова: "сказано-зроблено", "мужицькі штани" і т.д. Салтиков-Щедрін співчуває народу. Він вірить в те, що муки селян не нескінченні, і восторжествує свобода.
Велике значення Щедріна і для розвитку демократичної літератури 70-80-х років 19 століття. На цьому наголошували і сучасники великого сатирика. "Знаєте, що мені іноді здається: що на його плечах вся наша література тепер лежить. Звичайно, є і крім нього хороші, обдаровані люди, але тримає літературу він", - писав І.С. Тургенєв.
"Прокурором російської суспільного життя і захисником Росії від ворогів внутрішніх" називала його революційно-демократична друк ще за життя ( "Іскра", 1873).
І це визначення, мабуть, точніше інших характеризує життєвий і творчий шлях М.Є. Салтикова-Щедріна.