Годування великої рогатої худоби

Збільшення молочної продуктивності корів тес-но пов'язано з поліпшенням умов годівлі та содер-жания не тільки дорослих тварин, але і ремонтно-го молодняку.

При складанні раціонів користуються нормами годування, даними про поживність кормів та їх співвідношенні.

При балансуванні раціонів слід враховувати всі умо-вія, які можуть надавати позитивний або отрицатель-ве вплив на засвоєння поживних речовин корму. Разнооб-разіе кормів в раціонах, їх високу якість і відповідними-ющий хімічний склад є основними умовами підвищення повноцінності годівлі та поліпшення використан-ня поживних речовин.

Останнім часом при балансуванні раціонів застосо- ють добавки у вигляді вітамінно-міперальних преміксів. Слід врахувати, що їх ефективність залежить від якості основних кормів і техніки згодовування балансують добавок.

Організація годування тварин в господарствах залежить від виду і напряму продуктивності тварин, способу їх со-тримання, набору кормів, структури раціонів.

До елементів організації нормованої годівлі відно-сят встановлення норм годування, підготовку корму до скарм-Лівані, кратність і спосіб годування (груповий або інді-виділеного); спосіб і послідовність роздачі кормів.

У молочному скотарстві, особливо при промислової тих-нології, годування корів нормують по секціях чи техно-гическим групам. Формування груп ведуть по живій масі, добовому удою, вгодованості, віку, фізіологічного со-стояння, потім встановлюють норму годівлі в розрахунку на середнє тварина в групі. З наявних в господарстві кормів становлять загальний для даної групи раціон. Для різних тех-нологічних груп розробляють відповідну кіль-сть раціонів.

На комплексах і фермах промислового типу використовують суміші, приготовані з подрібнених об'ємистих кормів, концентратів, білкових, мінеральних і вітамінних добавок. У птахівництві та свинарстві застосовують повнораціонні суміші (комбікорми), що включають різні добавки і біо-логічно активні речовини. Повнораціонні комбікорми згодовують тваринам з урахуванням їх потреби в живильник-них речовинах. При використанні в таких випадках групових годівниць встановлюють спостереження за поедаемостью комбі-кормів (ведуть облік нес'еденний залишків).

Годування лактуючих корів

Потреба лактуючих корів у поживних речовинах залежить від рівня продуктивності, жирності молока, живої маси тварин, їх віку і УПІ-танності.

У деталізованих нормах годівлі як показате-ля поживності прийнято кількість обмінної енергії (в МДж) або кормових одиниць. Для контролю годівлі корів необхідно також враховувати кількість сухої речовини -в раціонах

Коровам масою 500-600 кг потрібно сухої речовини в середньому від 2,8 до 3,2 кг на 100 кг живої маси. Споживання коровами сухої речовини, крім того, залежить від складу ра-ційних, якості кормів.

Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини раціонів для високопродуктивних корів повинна бути вище, ніж для корів з середньою продуктивністю. При добовому удое більше 25 кг концентрація енергії може бути рівною 1,05 корм, од. а при удое 15-18 кг молока - 0,8 корм. од.

Недостатнє надходження енергії призводить до перевитрати кормів, втрати маси і зниження надоїв. При продолжитель-ном нестачі сухої речовини і енергії в ньому порушуються функції органів розмноження. Надлишок енергії в раціонах призводить до ожиріння тварин, зниження заплідненості.

Норми годівлі, наведені в таблиці 26, розраховані на повновікових тварин середньої вгодованості. Доповни-кові потрібно по 1-2 корм. од. на добу молодим коровам (по першій і другій лактації) на зростання, а виснаженим • на підвищення вгодованості (табл. 28).

На кожну кормову одиницю повинно припадати 95 105 г перетравного протеїну, 75-105 г цукру, 110-160 i 4 крохмалю, 30-40 г жиру, 7-8 г кухонної солі, 7 г кальцію, 5 г фосфору, 1,5 -2,5 г магнію, 2,1-2,8 г сірки, мікроелементи і вітаміни.

Норми годівлі уточнюють в залежності від фізіологи-чеського стану тварин. Наприклад, норми для тільних корів в останні два місяці лактації рекомендується повели-чить на 5-10%. При раздо корів в перші два місяці лак-тації, починаючи з 10-12 дня після отелення, годування нормуєть-ють з розрахунку на удій вище фактичного на 4-6 кг (авансування на раздой). Для високопродуктивних первісток ра-Ціон повинні бути розраховані на удій вище фактичного на 5 кг в перші три місяці лактації, на 4 кг - на четвер-тому-шостому місяці і на 3 кг в останню третину лактації.

Передбачено враховувати надходження з кормами як пере-варимо, так і сирого протеїну. доповнюється відомостями про доступностіПрі нестачі протеїну в кормах і низькою його перевари-мости знижується молочна продуктивність, порушується воспро-

ництво, народжується слабкий приплід. Недолік протеїну в раціоні дійних корів можна заповнити сечовиною не більше 15-20% від потреби, а також амонійними солями, при-міняючи їх у складі кормосумішей. Допустима доза сечовини не більше 100 г на добу на голову. Згодовування цих речовин можливо тільки при наявності в раціонах достатнього коли-пра крохмалю, цукру, мінеральних речовин. Надлишок про-теїн в раціоні при нестачі вуглеводів призводить до порушен-ня обміну речовин і зниження використання азоту корму.

Вуглеводи є не тільки джерелом енергії, але і необхідним компонентом, які беруть участь в процесах харчової-ренію, обміні речовин і енергії в організмі. Контроль вугле-водного харчування корів виробляють за змістом в раціоні цукру, крохмалю, сирої клітковини, сахаропротеиновое соот-носіння, а також стосовно легкоферментіруемих вуглеводів (ЛФУ) - суми крохмалю і цукру - до сирої клітковині. Са-хара в раціоні повинно бути 80-120 г в розрахунку на 1 корм, од .; крохмалю - в 1,5 рази більше, ніж цукру.

Облік відносини суми крохмалю і цукру до сирої картаті-ке дозволяє управляти Рубцовим травленням. При соотно-шеніі ЛФУ і сирої клітковини, рівному 1,5-1,6, збільшується утворення ЛЖК у рубці, в результаті підвищується відсоток жиру в молочко При цьому спостерігається інтенсивний синтез незамінних амінокислот мікрофлорою рубця.

Потреба до юв в сирому жирі становить 2,5-3% від сухої речовини в \ йоні.

Нормування годівлі включає контроль надходження мінеральних речовин з кормами. Мінеральні речовини не-обхідних для побудови кісткової тканини, нормального функціонально-онирования всіх систем організму, а також для забезпечення процесів травлення і участі в використанні поживних речовин і енергії на утворення молока.

Недолік мінеральних елементів призводить до виснаження їх запасів в організмі, демінералізації кісткової тканини, по-ніженіе молочної продуктивності і жирності молока, ухуд-шенням показників відтворення, життєздатності ново-народжених телят.

Кормової тип годування може бути застосовний для високопродуктивних корів в перші 2-3 міс лактації при раздо. В подальшому необхідно поступово переводити ко-рів на полуконцентратное або малоконцентратное годування.

Полуконцентратний і малоконцентратний тип годування з великою питомою вагою соковитих кормів і помірним кількістю-ством концентратів (100-300 г на 1 кг молока) сприяє кращому перетравленню і використання тваринами живильник-них речовин раціону, в результаті підвищується молочна про- дуктівность, фізіологічний стан корів підтримує-ся в нормі.

Основні компоненти раціону для корів: влітку - зелений корм, в зимовий стійловий період - сіно, силос, сінаж та в ка-честве балансуючого компонента - комбікорм. Для восполь-вати відсутніх елементів живлення і підвищення биологиче-ської цінності раціонів в них включають мінеральні добавки, вітамінні препарати або вітамінно-міперальние премікси.

У структурі зимових раціонів сіно, сінаж і силос повинні становити не менше 60-70% від енергетичної поживності. Корнеклубнеплоди зазвичай дають коровам з добовим удоєм понад 10 кг Для балансування зимових раціонів по каротину замість частини сіна слід згодовувати 1-2 кг трав'яних брикетів або трав'яного борошна.

Кількість об'ємистих кормів в раціоні для стійлового періоду залежить від величини удою: сіно - 4-8 кг; сінаж - 10-30; сілос- 10-40; трав'яні брикети-1-3; трав'яна різка або борошно - 1-2 кг. Коренеплоди дають коровам з удоєм вище 10 кг (від 8 до 30 кг на голову).

Концентровані корми включають в раціон в залежно-сті від величини добового 'удою корови, а також якості ос-новних кормів.

При складанні раціонів враховують поєднання кормів. Наприклад, при великій кількості силосу в раціоні необ-обхідно підтримувати оптимальний рівень цукристих кормів (буряка кормового або цукрової). Крім того, слід руко-водствоваться даними про допустиму кількість кормів, про-Лада специфічною дією і впливають на якість молока і молочних продуктів.

У літній період основу раціонів становлять зелені кор-ма, поїдається тваринами під час пасіння або з годівниць. При високій врожайності пасовищних трав додаткова підгодівля концентратами може бути істотно знижена. При випасі на високоврожайних пасовищах корови споживаючи-ють на добу до 50-70 кг зеленої трави, з годівниць - до 80 кг свіжоскошеної.

Застосування багатокомпонентних раціонів вимагає дотримані-ня суворій послідовності роздачі кормів, що володіють різним фізіологічним дією. Рекомендується легко сбра-жива корми - корнеклубнеплоди і концентрати скармлі-вать перед роздачею силосу, грубого корму або трави. Грубі корми слід давати в кінці годування. Солому необхідно підготувати перед згодовуванням. Трав'яне борошно целесообраз-но давати коровам в суміші з концентратами. Силос і грубі корми слід згодовувати два рази на добу. Годування корів може бути дво- або триразовим.

Схожі статті