Сергій Сироткін розповів «МК», де з ним можуть познайомитися дівчата і чому він сідає в болід з лівого боку
фото: Олена Мільчановска
- Сергій, як відчуття від першої в житті дорослої "Формули"?
- Чудові, хоча я намагаюся до цього ставитися досить спокійно і врівноважено, - в спілкуванні Сироткін дуже простий і приземлений, хоча погляд у нього весь час дуже дивний і навіть трохи лякає - очі скляні і дивляться крізь співрозмовника.
- Ви почали займатися гонками в 7 років. Це не рано?
- Ні. Це трохи раніше, ніж зазвичай.
- Якщо батьки хочуть віддати дитину в автоспорт, то який оптимальний вік?
- Різниця в рік може бути досить принципова. Треба знати свою дитину і відчувати, коли він готовий, а коли ні. У мого колишнього тренера дитина почала займатися з трьох років - і він вже розумів, що робить і навіщо. Це все дуже індивідуально.
- А ви вже в сім років усвідомили, що хочете?
- Усвідомив ще раніше: дивився "Формулу 1", коли ще толком ходити не вмів. Тоді це була мрія - потім пішов на картинги, і з кожним роком наближався до здійснення своєї мрії (потрапляння в "Формулу 1", - авт.).
- Як змінювалися ваші кумири в "Формулі 1", коли ви були зовсім маленьким і зараз, за 13 років?
- оглядати посекундно їх заїзд?
- Так. Причому не тільки під час самих змагань, а після теж. Знаходжу їх заїзди в Інтернеті, скачую собі на планшет і переглядаю знову і знову під час польоту в літаку (я ж постійно в перельотах) - це непогане заняття. Після цього Гран-прі в Сочі ще так не робив, але обов'язково буду.
- Тут не можна сказати, що вся справа в пілотів. Багато що залежить і від їх машин. У разі Росберга і Хемілтона, вважаю, що справа навіть не в швидкості і не в траєкторії.
- В рухах, які пілот передає машині, а вони, руху, в свою чергу, визначаються його особистістю. Це дуже тонкі речі.
- А з самими Ніко і Льюїсом ви спілкуєтеся? Могли б запитати про це у них самих?
- Ні, під час гонок у всіх настільки багато роботи, що не до цього. Взагалі команди практично між собою не спілкуються. Особливо на трасі.
- Тобто дружби між пілотами немає?
- А якби ви опинилися на вечірці разом?
- Це інше питання. Відзначити завжди можна.
- На цих вечірках кожен зі своєю командою або все разом тусуєтеся?
- Якщо чесно, у нас поки не було жодної вечірки.
- Зі старшими колегами по команді - основними пілотами Палмером, Магнуссеном - хоча б спілкуєтеся? Дають вам якісь настанови?
- Немає. Я сам знаю, що робити. І між нами є конкуренція.
- З Борисом Ротенбергом спілкуєтеся? Дає він вам напуття?
- Так, він особисто присутній на багатьох переговорах, від нього йде потужна підтримка, за яку спасибі.
- Ставить вам завдання-мінімум і завдання-максимум на сезон? Як спонсор має право.
- Ні, так як ситуація весь час змінюється. Те, що раніше було максимумом, зараз стало мінімумом, і навпаки. Але сам факт особистої присутності такого впливового людини, спілкування з пілотами своєї команди, це хороший по-людськи крок.
- Є команда, в якій ви б хотіли виступати в майбутньому?
- Чим краще команда, тим сильніше гонщик хотів би виступати в ній. Але немає такої команди, яка все життя була б кращою, тому кожен прагне розвинутися в тій команді, в якій він знаходиться.
- Є в команді щось, що б ви хотіли змінити?
- Не мені судити, що міняти, а що ні. Я тут провів не 10 років, щоб досконально все знати.
- Чи вдається з'їздити у відпустку на два тижні хоча б раз на рік?
- Ні. Я ж не сотні тисяч євро на місяць заробляю, щоб кудись щотижня їздити.
- Сергій, вибачте, але відпустку і не так дорого у нас стоїть. Чи не сотні тисяч євро.
- Я і так багато подорожую, допомагаю батькам. Звичайно, можу собі дозволити щось раз на рік, але за останні чотири роки я їздив відпочивати за все один раз.
- В Турцію. І то тому, що бюджетна країна. Я, напевно, самий звичайний пілот з усіх. Кожен день, коли буваю в Москві, ходжу в інститут. Закінчую МАДИ і буду інженером по машинам.
- Як стали до вас ставитися в інституті, коли ви потрапили в "Формулу 1"?
- Усім все одно. Звичайно, є підтримка, коли мені йдуть назустріч з навчальним планом, за що їм велике спасибі, але народ дуже своєрідний.
- І як вдається поєднувати очна освіта з нескінченними переїздами? У вас є друг в інституті, який дає вам конспекти лекцій, допомагає з домашку?
- Ні. Я приходжу в деканат, де мені виписують індивідуальний план. Коли приїжджаю - здаю. Якщо буваю в інституті, то вирішую організаційні питання - куди треба підійти, кому що здати. Я не ходжу на лекції ...
- Які ще є захоплення, крім гонок і навчання?
- Гонки - це те, що мені подобається найбільше, і все захоплення пов'язані з ними або з машинами. Мене цікавить історія гонок.
- Для підтримки фізичної форми що робите?
- Кожен день ходжу в спортзал.
- Зрозуміло, що головне для гонщика на трасі - концентрація. А сила не особливо потрібна?
- Навіть дуже потрібна. Якщо посадити звичайну людину в болід, то при гальмуванні він не тільки не впорається з перевантаженнями, але ще отримає і пошкодження. Була така історія, коли один журналіст поїхав навіть не на гоночній машині, а на машині, яка нагадувала її, і у нього були переломи ребер навіть на легких поворотах. Фізична підготовка дуже важлива.
- Гонки, тим більше "Формули 1" - це ж дуже небезпечний вид спорту. Вам буває по-людськи страшно?
- За кермом - ніколи. Але бувають інші неприємні моменти.
- Багато дівчат хотіли б познайомитися з гонщиком "Формули 1", тим більше таким молоденьким і приємним, як ви. Але чи є у вас час на серйозні стосунки?
- Так, це не просто, але все індивідуально. У багатьох гонщиків є сім'ї.
- І де можна познайомитися з гонщиком простим читачкам "МК"?
- Вартувати в фан-зонах.
- Ви нечасто буваєте на тусовках?
- У нас бувають заходи, на які далеко не кожна людина може потрапити.
- Ясно. Сергій, а якісь прикмети у вас є?
- Гонщики завжди сідають в болід з лівого боку. Це пішло з картингу, і до цього настільки всі звикли, це цілком природно, як правші писати правою рукою.