Дві інтернаціональні команди, в складі яких - іноземні студенти та учні хімічного ліцею, змагалися в трьох номінаціях: «Грамотність», «Сучасні комунікації» і «Усне мовлення».
Завдання першої частини конкурсу, як і випливає з її назви, були спрямовані на виявлення рівня лінгвістичної компетенції учасників: знання етимології, фонетики, граматики української мови. Обидві команди блискуче впоралися з непростими завданнями.
У номінації «Сучасні комунікації» команди складали грамотні SMS-повідомлення, в яких повинно було бути виражено не менше двох думок. Максимальний обсяг тексту повідомлення не повинен був перевищувати 90 знаків, причому, чим менше текст, тим більше балів отримувала команда.
У третьому конкурсі, названому «Усне мовлення», кожна команда готувала есе на тему «Моє бачення проблем сучасної української мови». Дуже цікаво і переконливо викладала свою точку зору Юлія Сергєєва - вона і стала переможницею в цій номінації. На думку Юлі, однією з проблем мови є його засмічення. Все частіше ми заміняємо слова вигуками і нелітературними елементами. Словник сучасної людини сьогодні значно скорочується. Ймовірно, з цією проблемою може впоратися тільки сама людина, контролюючи і оберігаючи свою мову, не збіднюючи і не засмічуючи її. Про це ж говорила і студентка з Нігерії Ніна Іалва Шарлін. Вона зазначила, що гарний і багатий українську мову дуже страждає від великої кількості сленгових слів та лихослів'я.
Оцінювало творчість команд компетентне журі: Н.В. Суязова - методист міського методичного центру, М.Є. Торшінін - і.о.декана інтердеканата, Е.А. Масловська - директор центру довузівської навчання і профорієнтації, Т.К. Кірсанова - заступник директора інформаційного центру, О.Н. Масленникова - доцент кафедри історії та культурології.
Поки учасники виконували завдання, глядачі теж не нудьгували - їх чекав поетичний «турнір» уболівальників.
Дуже порадувала злагоджена і конструктивна робота команд, доброзичливість глядачів і журі. Слід зазначити атмосферу дружби і взаєморозуміння, в якій проходив конкурс, психологічну готовність до розвитку діалогу, інтерес до культури інших країн.
Спробуйте і ви перевірити свої знання, відповівши на деякі із завдань конкурсу.
1. Про які розділові знаки йдеться: «відпочинок», «удівний знак», «полуточіе», «довгий відпочинок», «мовчанка» або «пресекательний знак»?
Відповідь: Кома - «відпочинок», знак оклику - «удівний знак», крапка з комою - «полуточіе», двокрапка - «довгий відпочинок», тире - «мовчанка» або «пресекательний знак».
2. Чим лісоруб відрізняється від дроворуба?
Відповідь: Слова «лісоруб» і «дроворуб» розрізняються своїм походженням, а конкретніше - внутрішньою формою. «Лісоруб» утворено від «рубати ліс», а «дроворуб» - від «сікти дрова». Проте, в сучасній мові ці слова синонімічні (дроворуб - це той, чия професія - валити дерева). Але між лісорубом і лісорубом є стилістична різниця. Друге застаріває, а перше - цілком сучасне.
3. Хата - селянський житловий дерев'яний будинок. Яку хату називали червоної, білої, чорної?
Відповідь: Червоної називали хату з великим переплетеним вікном; білої - ту, в якій піч з трубою, дим виходить на вулицю і тому всередині немає кіптяви; а чорної або курній - хату без труби.