► хвала - Д.Н. Ушаков Великий тлумачний словник сучасної української мови
що таке хвала
ХВАЛА, хвали, · дружин. (· Книж.). Схвалення, похвала. «Хвалу і наклеп приемли байдуже.» Пушкін. «Хвали пріманчіви - як їх не побажати.» Крилов. «Вітіі батька мого обсипали хвалою.» Некрасов.
| Кому-чему. Те ж в знач. присудка. «Хвала і честь тобі, свободи чадо!» Пушкін. «Тобі хвала і честь! хай продовжить над тобою Зевес свої щедроти. »Крилов.
► етимологія хвала - Етимологічний словник української мови. Фасмер Макс
етимологія хвала
укр. хвала, блр. хвала, ін-рос. хвала, ст.-слав. хвала αἴνεσις, αἶνος (Остром. СУПРЕМ.), болг. хвала, фала, сербохорв. хвала "похвала, подяка", словен. hválа - то ж, чеськ. Слвц. chvála, польск. сhwаɫа, ст.-калюж. khwaɫa, н.-калюж. сhwаɫа. Звідси хвалити, -лю, укр. хвалити, блр. хвалíць, ін-рос. хвалити, ст.-слав. хвалити ὑμνεῖν, αἰνεῖν (Супра.), болг. хвалячи, сербохорв. хвалити, хва̑лі̑м "дякувати, славити, хвалити", словен. hváliti, hválim, чеськ. chváliti "хвалити", Слвц. сhválit, польск. chwalić, ст.-калюж. khwalić, н.-калюж. chwaliś, полабо. chóle, 3 л. од. ч. "хвалить".
(Вей (RES, 33, 1956, стор. 98 і сл.) Передбачає, що слав. * Х'l-, * хvаl- первонач. Означало "говорити про себе" і відбувається з * swā-, пор. Грец. Ἧλιξ "одноліток "і ін .; Махек (" Sрrасhе ", 4, 1958, стор. 76) залучає для порівняння хет. walla-" хвалити ", а слав. слово пояснює з * valiti з додатковим експресивним х-. - Т.)
► хвала - Малий академічний словник української мови
що таке хвала
Академія першим правилом свого статуту поклала: хвалу великого короля. Пушкін, Про незначності літератури російської.
Веленью божу, про муза, будь слухняна, Образи не боячись, не вимагаючи вінця, Хвалу і наклеп приемли байдуже, І не оспорюй дурня. Пушкін, Я пам'ятник собі воздвиг нерукотворний.
Бабуся хвалила: - Молодець, Матвейка! Старайся, милий! Не знаю, від душі вона хвалила або була тут старечі хитрість, але хвала бадьорила, додавала сил. Арамиль, В лісах Уралу.
Вигук, що виражає схвалення, захоплення, визнання кого-, чого-л.
Хвала любові, хвала провину, Хвала доброзичливої гулянці! Вяземський, Вакхическая пісня.
При зверненні до кого-, чого-л. в поетичній і урочистої промови.
Отже, хвала тобі, хвала, Живи, цвіти, Іван Кремлівський, І, втішаючи слух московський, Гуді в усі дзвони! Полежаєв, Іван Великий.
► синоніми до хвала - Словник українських синонімів 2
синоніми до хвала
сущ 1. схвалення, похвалапрізнаніе високої якості чого-небудь 2. вихваляння, звеличування, славослів'я, дифірамби
► синоніми до хвала - Словник українських синонімів 3
синоніми до хвала
Похвала, слава, вихваляння, прославляння, схвалення, вшанування, вінчання, апофеоз, акафіст, дифірамб, мадригал, ода, панегірик, комплімент, оплески, оплески, овації, тріумф, ідеалізація.
► синоніми до хвала - Словник українських синонімів 4
синоніми до хвала
► парадигма, форми слова хвала - Повна акцентуйовані парадигма по А. А. Залізняку