Колишній сільський учитель засуджений за отримання двох хабарів.
Син Фарбера Петро стверджує, що батько його мав намір перетворити сільський клуб в культурний центр Мошенко, але спершу потрібно було закінчити ремонт будівлі. На це з обласного бюджету було виділено 2,5 мільйона рублів; за мірками Мошенко - гігантські гроші.
З ремонтом у вчителя якось не склалося: він посварився з підрядником, який, як вважав Фарбер, не так ремонтував клуб, скільки проїдав виділені кошти. Директор сільського клубу пригрозив директору компанії "Міськбуд-1" на прізвище Горохів судом, після чого той обіцяв поквапитися з ремонтом. В результаті Фарбер відмовився від судової тяганини і почав вкладати в роботи власні гроші, які керівник "Горстроя" обіцяв повернути вчителю. За грошима учитель приїхав в офіс підрядника, де, підписавши акт виконання робіт, отримав 132 тисячі рублів. На виході з офісу Фарбера затримали тверские феесбешників.
Купюри, отримані Фарбер, виявилися міченими: гендиректор "Горстроя-1" написав заяву про вимагання. За версією слідчих, шкільний учитель примудрився струсити з бізнесмена аж два хабарі: 300 тисяч рублів за можливість продовження ремонтних робіт в будинку культури та понад 132 тисяч за підписання акту про виконання робіт. Оскільки ремонт так і не було зроблено повністю, то Фарбер, погодившись підписати акт приймання, заподіяв шкоду бюджету установи на 941 тисячу рублів. В результаті директора клубу заарештовували за звинуваченням в отриманні хабара і зловживанні службовим становищем. Фарбер виявився в СІЗО, тоді як його опонент Горохів, незважаючи на очевидні ознаки його некомпетентності і незрозумілу долю виділених йому 2,5 мільйона рублів, слідчих чомусь не зацікавив. Злощасний клуб в Мошенко знову закрили на ремонт.
Фарбер сам наполягав на участі в процесі колегії присяжних, яким було потрібно менше тижня на те, щоб визнати його винним в отриманні хабара і зловживанні посадовими повноваженнями. При цьому процес, за свідченням стежили за ним журналістів, проходив з численними порушеннями: прокурор, наприклад, розповідав, що вираховував суму хабара за записом, на якій були чутні "хрускоти п'ятитисячний купюр". Присяжних чомусь не збентежило і те, що прокурор Павло Верещагін оцінив збиток державі від діяльності Фарбера в 4 мільйони рублів ( "це справа корупційної спрямованості", - говорив він). При цьому суддя неодноразово виганяв із залу всіх присутніх, радив присяжним "не звертати увагу на показання підсудного", а самому Фарбер просто заткнув рот, коли той спробував сказати останнє слово.
В результаті суд в Твері засудив Іллю Фарбера до 8 років суворого режиму і штрафу в 3,2 мільйона рублів. При цьому ні присяжні, ні суддя чомусь не звернули уваги на те, що в Іллі Фарбера троє дітей, двоє з яких неповнолітні (хто доглядає за дітьми з тих пір, як Фарбер потрапив в СІЗО, журналісти, що стежили за процесом, чомусь то замовчують; ймовірно, мати Фарбера, яка була присутня на суді). Жителі Осташкова слідом за своїми сусідами з села Мошенка розгледіли в приїжджому москвичі настільки небезпечного корупціонера, що вирішили якомога надійніше ізолювати його від суспільства.
Зіткнення світу Іллі Фарбера та світу селян з села Мошенка очікувано обернулося погано написаної трагікомедією. У суді ж трагікомедія була перекваліфікована в трагедію - суддя, прокурор і присяжні виявилися майстерними стилістами. Втім, до правосуддя, яке згідно з Конституцією в Укаїни здійснюється тільки судом, їх діяльність ніякого відношення не має.
Складно зрозуміти, чим керувався суд і присяжні, примовляючи Фарбера до 8 років суворого режиму, чиїм благом? Яку систему уявлень про справедливість вони використовували? Хто з тих, хто судив шкільного вчителя, заду вався питанням про те, пропорційно чи покарання вчиненому злочину (допустимо, що навіть і досконалого)? Чи стане щасливішим життя не те що вУкаіни, а в тій же Мошенко від того, що батько малолітніх дітей опиниться у в'язниці на такий термін? Як позначиться рішення суду на долю дітей і самого Фарбера, який, на думку тверського суду, в своєму шкідництві практично досяг рівня демонізованих владою Ходорковського з Лебедєвим?
Процес над Фарбер і винесений йому вирок - небувала дичину навіть за мірками нашого сумного часу. українська судова система, згвалтували сама себе другим вироком у справі Ходорковського, знаходиться з тих пір в глибокій кризі: резонансні судові процеси розкривають некомпетентність судів і неправове розуміння законності. І зовсім не ясно, що тепер з усім цим робити: адже вимагати захисту від того, кого не можна не брати до уваги причиною трапилася з вами лиха, - це ідіотизм.