У французькому алфавіті використовуються 26 пар латинських букв (великі та малі), дві лігатури і п'ять діакритичних знаків. З часів підкорення римлянами Європи (і зокрема - кельтської Галлії) латинський алфавіт поширюється на мови варварів - германців і кельтів. Латинська використовував обмежений набір букв, яких з лишком вистачало для фонетики латині. Але на півночі існували звуки, які не передати традиційної латинською графікою. Саме тому потрібні додаткові знаки - лігатури і діакрітікі.
Особливістю французької орфографії є наявність великої кількості німих букв, диграфів і тріграфов. Це пояснюється консерватизмом орфографії, що закріпила в загальних рисах середньовічний фонетичний вигляд слова старофранцузского мови; за минулі століття велике число звуків в реальному вимові втратилася, а багато сполучень звуків (особливо дифтонги) спростилися або змінилися.
Букви d, t, p, z, x, s, g, e зазвичай не читаються на кінці слів, в тому числі утворюючи кінцеві сполучення приголосних на письмі, пор. Peugeot /pø.ʒo/ «Пежо», Renault /ʁə.no/ «Рено». Буква h не читається ніколи, якщо вона одна (наприклад, на початку слів). Але вона входить в диграфи ch, ph. а також в диграфи і тріграфи sh, kh, sch і tch. які використовуються тільки в іноземних словах. Буква r не читається на кінці слів після e. chanter /ʃɑ.te/ «співати», officier /ɔ.fi.sje/ «офіцер», premier /pʁə.mje/ «перший» (те саме і з додаванням кінцевого -s. officiers /ɔ.fi.sje/ « офіцери »), за винятком односкладових слів (fier / fjɛʁ /« гордий », cher / ʃɛʁ /« дорогий », mer / mɛʁ /« море »), а також слів amer /a.mɛʁ/« гіркий », hiver / i .vɛʁ / «зима» і запозичень.
Крім названих, існує ряд диграфів і тріграфов зі специфічним читанням, наприклад, oi / wa /, eau / o /, ille / ij / і т. П. Багато омонімів і омофонів. Діакритичні знаки часто використовуються для відмінності омофонів, наприклад ou / u / «або» і où / u / «де» (читається все одно).
Французькі букви з діакрітікой
Букви з діакрітікой (для багатьох з них варіанти з великою літерою рідкісні або практично неможливі поза заголовків):
Заміна букв з діакрітікой на літери без діакрітікі офіційно є орфографічною помилкою, але на практиці діакрітікой над великими літерами з технічних причин часто опускають. Ініціальні абревіатури пишуться без діакрітікі: CEE (Communauté Économique Européenne); графічні скорочення її зберігають: É.-U. (États-Unis). При сортуванні діакритичні знаки не враховуються (за винятком слів, які розрізняються лише ними).
Лігатури. Ææ, Œœ. Нерідко з технічних причин замінюються на дві літери: ae (або фонетичну запис é), oe. Букви k. w і лигатура æ (рідкісна і факультативна) використовуються тільки в іноземних словах і назвах.
»(Їх вимовляти як би в ніс). Знак / ə / - дуже короткий [e], який іноді може чутися як «е» в швидко сказаному слові «клен». Не забувайте і про те, що наголос у французькому на останньому складі.