-І коли ти визначився з професією?
-Серед акторів є жарт: "ти вибираєш професію актора, тому що в житті більше не вмієш нічого робити". А, взагалі, в 10 класі, але ще не до кінця був впевнений, лише тільки знав, що мені подобається займатися духовним саморозвитком. Я дивився на свого брата-програміста і думав, створювати різні інтерфейси, сайти - це не моє, щось матеріальне теж, а ось образи різних людей - інша справа!
-Який навчальний заклад ти закінчував?
-Московську Академію Наталії Нестерової, факультет кіно і телебачення. Майстерня Кара Юрія Вікторовича і Григор'єва Бориса Олексійовича - це ВГІК майстра. Викладачі з руху, сценічної мови та іншим дисциплінам, необхідним для актора, були в основному з Щукінського училища. При виборі навчального закладу я керувався в першу чергу підбором педагогічного складу.
-Я знаю, що ти зараз граєш в театрі "Подія", який знаходиться на території академії Наталії Нестерової. Розкажеш про його створення?
-Театр "Подія" був проведений на світло 2 роки тому. Починалося все з малого. У процесі навчання у нас утворилися творчі колективи, з якими ми протягом кількох років опрацьовували різні спектаклі. Після отримання диплома йти кудись в інший театр не хотілося, і ми вирішили організувати щось своє, зробити власний майданчик на території академії. На це нас дуже надихнули наші майстри. Але від ідеї до її реалізації ми зіткнулися з низкою проблем. Домовитися з менеджерами Наталії Нестерової і отримати потрібне приміщення виявилося не просто, також значну частину часу знадобилося на будівництво сцени, необхідної повноцінному театру. Чималий внесок вніс Ехтібар Беширом, адже саме після його дипломної роботи "Неспокійний гість» залишилося багато декорацій, які зараз складають основу нашого театрального залу. Складалося все своїми руками. Поступово це принесло свої плоди і ось вже замість аудиторії, яка вміщала в себе всього 40 чоловік, нам дали більше простору, облаштовану, з місткістю вже 100 «голів" і я сподіваюся - це не межа!
-Де працюєш крім кіно?
-У кафе «Багеттерія» барменом. Розливаю алкоголь, спілкуюся з людьми. Іноді заходять режисери, пропоную їм свої візитки. Люблю свою роботу: зручний графік, хороша зарплата.
-Розкажи про свого героя, який він?
-Мій герой стає заручником обставин. Він наляканий, замкнений в закритому просторі без можливості спілкуватися. На нього чиниться великий тиск з боку. Я дуже гостро відчуваю його переживання. Це сильний, цілеспрямована людина, наділений високими моральними цінностями, він дуже логічний в своїх вчинках. Сподіваюся, кожен побачить в ньому щось важливе для себе. Я дуже радий, що саме мені випала нагода грати такого цікавого персонажа.
-Герой непростий і грати його повинно бути непросто. Ти відчуваєш відповідальність, покладену на тебе?
-Так, я розумію, що саме на мені лежить відповідальність за те, як правильно донести нашу моральну позицію до глядача. Зараз разом зі знімальною групою ми намагаємося якомога більше пропрацювати різних нюансів, щоб зробити гідне, ефектне, по-справжньому якісне кіно.
-На якій стадії знаходяться зйомки даного проекту?
-На стадії зйомок (сміється). Апаратура підготовлена, місце визначено, сценарій написаний, залишилося тільки зняти, ніж ми зараз впритул і займаємося.
-Як тобі знімальна група?
-Чудово! Дикі фанатики своєї справи, готові діяти навіть без фінансової підтримки, викладатися на повну силу заради досягнення результату. З Ілоною (головна героїня фільму "Зникнення") працював неодноразово і знаю, якщо вона за щось береться, то зробить все можливе, щоб максимально досягти поставлених режисером завдань. Ехтібар - дивовижна людина. Він зробив величезний внесок в мою творчу кар'єру, навчив мене підлаштовуватися під умови, які створюються на сцені і по сьогоднішній день дарує мені безцінний досвід роботи на знімальному майданчику.
-Як ти готуєшся до ролі? Що робиш?
-По можливості намагаюся потрапити в ті ж умови, що і мій герой, щоб знати випробовувані їм відчуття. Також уявляю його дитинство, як він прийшов до того стану, який мені належить зіграти. Коли грав людини нетрадиційної орієнтації, багато читав різні наукові статті, психологічні форуми, ясна річ, що потрібен був образ трохи жіночного чоловіка, але щоб правильно його зіграти, необхідно докопатися до першопричини, дізнатися, чому саме цей шлях вибрав конкретна людина. Коли була сцена, де потрібно стрибати зі сходів, а це для мене не простий трюк, то займався з професійним Паркурщики. Зараз для проекту "зникнення" намагаюся зрозуміти, як поводяться люди в умовах темряви, голоду, вивчаю людські стану паніки. Мій герой кілька місяців був один. На жаль, в силу обставин, не можу замкнутися вдома і ні з ким не спілкуватися, але якби міг, обов'язково так і зробив. Також намагався не їсти 14 годин, при цьому посилено працював, стан був жахливий, дійсно відключався мозок і я плутав дії, ну а ніхто не говорив, що кіно - це легко. Загалом, до кожної ролі потрібен індивідуальний підхід.
-Ким ти захоплюєшся, кого ставиш в приклад, на кого рівняєшся?
-Дуже люблю радянське кіно, там є на кого рівнятися. А так, із зарубіжних акторів: Джим Керррі. Том Хенкс, Леонардо Ді Капріо, Джонні Депп, Ніколас Кейдж, Хіт Леджер. З російських: Олег Меньшиков, Андрій Миронов, Євген Миронов. Але це тільки ті, хто прийшов на розум, а так дуже багато.