У мене стає мало часу, щоб постити і побоюючись не дотримати обіцянку викладати по голові в день, я вирішив викинути останні 3 глави і закінчити. Дякуємо.
Глава 12. Швидкий кінець.
Час йшов. Я отримував гідну зарплату. Смог купити собі не сильно ушатанний Фольксваген Гольф 7 покоління. З Вовою ми безпосередньо не спілкувалися. Тільки в мережі через різні месенджери. Він уже віртуозно володів вагами і своїми руками. Вираховував статистику і на тиждень вперед робив упакований для закладки продукт. У той час як я розсікав на своєму гольфі, він купував собі машину для клубів: новенький порш Панамера з усіма фішками в максималке.
Дівчина мені говорила послати його нахуй і жити своїм життя, так як з ним нічого доброго не буде. Але я не хотів. Не хотів шукати роботу за 30-40 тисяч із суворим графіком. Не хотів, щоб був начальник, вічно кричущий, що все гандон, один він - сонечко. Та й просто не хотів втрачати заробіток.
Через деякий час він, один раз за довгий час, мені зателефонував:
- Вітання. Є розмова. Приїжджай до мене на квартиру. - твердо сказав він.
- Вітання. Добре. Заїду. А навіщо? - вирішив поцікавитися я.
- Все розповім. Просто потрібно поговорити.
- Оці
61 плюс 30 мінусів
- Кращі зверху
- перші зверху
- Актуальні зверху
Глава 12. Швидкий кінець.
Час йшов. Я отримував гідну зарплату. Смог купити собі не сильно ушатанний Фольксваген Гольф 7 покоління. З Вовою ми безпосередньо не спілкувалися. Тільки в мережі через різні месенджери. Він уже віртуозно володів вагами і своїми руками. Вираховував статистику і на тиждень вперед робив упакований для закладки продукт. У той час як я розсікав на своєму гольфі, він купував собі машину для клубів: новенький порш Панамера з усіма фішками в максималке.
Дівчина мені говорила послати його нахуй і жити своїм життя, так як з ним нічого доброго не буде. Але я не хотів. Не хотів шукати роботу за 30-40 тисяч із суворим графіком. Не хотів, щоб був начальник, вічно кричущий, що все гандон, один він - сонечко. Та й просто не хотів втрачати заробіток.
Через деякий час він, один раз за довгий час, мені зателефонував:
- Вітання. Є розмова. Приїжджай до мене на квартиру. - твердо сказав він.
- Вітання. Добре. Заїду. А навіщо? - вирішив поцікавитися я.
- Все розповім. Просто потрібно поговорити.
- Окей. Жди. - сказав я і почав збиратися.
Приїхавши до Вови додому, я застав його за комп'ютером. Він був дуже збуджений. Ймовірно, що вже давно сидить на тому ж, що продає. Він почав мені говорити, що хоче ще одну хату. Дорогу, в елітному районі. Щоб її здавати і зав'язати з усією нарко-темою. У питанні зав'язування я його підтримав. Вова попросив мене допомогти підібрати квартиру і покататися по місту з метою огляду приміщень. Бюджет - до 50 млн. Раніше я не уявляв, що можна за 50 мільйонів рублів купувати хати. Та й хто її буде знімати? Всі, хто може собі це дозволити, швидше за куплять квартиру. Але від частини я помилявся. Квартири є і набагато дорожче. А 50 лямов - нормальна ціна для великої житлоплощі в крокової доступності від метро. І все ж я порадив Вові купити таку хату собі. А щоб здавати, купити ще 3-4 квартири, але вже дешевше. І наймачі знайдуться швидше і можливо це буде надійніше.
Так він і зробив. Уже сам став вибирати собі квартиру. Купив десь в межах ТТК. Але переїжджати не поспішав. Хотів ще гараж відразу купити. А точніше - 2 гаража рядом для своїх маляток. Але не знайшов гаражів близько і викупив машино-місця перед будинком.
І тут у двері постукали. Точно історії не знаю, але з короткого оповідання Вови я зрозумів, що до нього нагрянули непрохані гості, які мали достовірну інформацію про його власності. Зацікавилися його доходами. Зав. складу по ТК отримував 43 тисячі. На ділі китайці платили по 75-90 тисяч в залежності від справ компанії. Якщо продажу перли добре, то він 90 отримував по 2-3 місяці поспіль. Але цим людям було вкрай цікаво чому бєха взята в кредит, а порш за суму понад 7 млн. Куплений просто так. Пізніше вказали дані придбання першої квартири за 11 млн. І другий за 37 млн.
Далі закрутилася історія зі складом. Китайці були здивовані звідки у простого російського роботяги з не найвищою зарплатою з'явилися багатства різного роду. Провівши ревізію на складі, вони виявили сумки, мішки та інші якісь упаковки з порошками, веселими психоделічного картинками, цукерками. Все це вони здали, викликавши 02 і вказавши на Вову як завідувача складом. Довго він не чинив опору.
Єдина його правда була, що він не здасть мене. Я один залишився не чіпатимуть ніким. Кладчіка зловили, коли вони забирали товар на складі, операторів намагалися знайти, але не знайшли.
Поїхав Вова на 15 років. Ми з ним останній раз спілкувалися в моменти до суду. Мати його донині засуджує і ані трохи не шкодує. Всі гроші, що він їй встиг передати, вона знищила. Машини кудись зникли, а квартири були продані за дорученням від самого Вови.