Я чекаю, що прийдеш ти та знову постучішся.
Я чекаю, що ти скажеш: -Наташка, привіт!
Я чекаю, кожної ночі уві сні ти мені снишся.
Я чекаю, що напишеш, а вісточки немає.
А життя, немов вихор, проноситься, мчить.
А життя, як завірюха, замітає сліди.
Ах, життя, якщо все б змогло змінитися.
Ах, життя, уникнути неможливо біди.
І ти понесеш наше щастя з собою.
І ти не залишиш ні краплі любові.
І ти, ти не станеш моєю долею.
І ти не повернешся, клич не клич.
Інший ти подаруєш красиві промови.
До іншої ти ходити будеш день ото дня.
Інший обіймати будеш ніжні плечі.
Інший, що можливо, чи не краще мене.
Прости, твоє серце турбувати не буду.
Прости за любов, що прийшла ненароком.
Прости, але тебе ніколи не забуду.
Прости, якщо можеш, прости і прощай.
1970р.
Наталя Дніпровська
[Приховати] Реєстраційний номер 0052083 виданий для твору:
Я чекаю, що прийдеш ти та знову постучішся.
Я чекаю, що ти скажеш: -Наташка, привіт!
Я чекаю, кожної ночі уві сні ти мені снишся.
Я чекаю, що напишеш, а вісточки немає.
А життя, немов вихор, проноситься, мчить.
А життя, як завірюха, замітає сліди.
Ах, життя, якщо все б змогло змінитися.
Ах, життя, уникнути неможливо біди.
І ти понесеш наше щастя з собою.
І ти не залишиш ні краплі любові.
І ти, ти не станеш моєю долею.
І ти не повернешся, клич не клич.
Інший ти подаруєш красиві промови.
До іншої ти ходити будеш день ото дня.
Інший обіймати будеш ніжні плечі.
Інший, що можливо, чи не краще мене.
Прости, твоє серце турбувати не буду.
Прости за любов, що прийшла ненароком.
Прости, але тебе ніколи не забуду.
Прости, якщо можеш, прости і прощай.
1970р.
Наталя Дніпровська