- в пориві відвертості заявив мені випадковий попутник, з яким ми несподівано розговорилися про таємниці, пов'язаних з давнім святом Івана Купала.
- І не страшно одному в лісі вночі?
- Чесно кажучи, приємного мало. Місця глухі, та й звички до нічних прогулянок не було - мені тоді ще тринадцяти не виповнилося ... Втім, запал мій анітрохи не згас, і до наступної "експедиції" я готувався капітально: роздобув потрібних книжок і все, що стосується папороті і Івана Купали, хорошенечко простудіював. І з'ясував, що для пошуків чудодійного рослини безліч всяких прийомів існує. Наприклад, перш ніж йти в ліс, слід запастися кой-якими необхідними атрибутами: скатертиною, на якій святили Великдень (ритуальне православне блюдо з сиру), і ніж, яким її розрізали. Останнім належить окреслити кущ папороті і, сівши на розстелену всередині кола скатертину, не зводити очей з рослини. ( "Охоронна" лінія потрібна для захисту від нечистої сили.)
Квіткова брунька дозріває на папороті за кілька секунд до півночі і розпускається вогненно-червоним бутоном. Саме в цей момент квітка коштує негайно зірвати, інакше через мить він зникне. Потім, сховавши його за пазуху, потрібно накритися скатертиною (щоб не бачити і не чути мороки і загроз беснующихся злих духів) і поспішати додому, щоб там розрізати долоню і вкласти в ранку квітка. Це дозволить вам бачити приховані в землі скарби. Якщо ж покласти папороть за щоку, можна стати невидимкою. Крім того, власникові чарівного рослини буде завжди супроводжувати удача в справах і в любові.
Однак треба сказати, що від усіх корисних порад я відмовився, розсудивши так: свято Купала існував ще й за часів язичництва, і отже, квітка добували, не рахуючись з християнськими оберегами. Головне - не лякатися і не озиратися: це вимога здалося мені єдино вірним.
- Послухай, а то, що папороть розмножується завдяки суперечкам і квітки мати просто не може, тебе не бентежило?
- Знав я про суперечки. Тільки вирішив, що квітка зовсім не для розмноження призначений. Інший він природи ... ну, магічною, чи що. Земля ж до Іванова дня особливу силу набирає. Ось і творяться всякі непередбачені біологією чудеса. Так що кілька років поспіль я ходив до лісу на Купалу, поки не трапився зі мною дивовижний випадок. Сидів я біля багаття і чекав півночі. Папоротеві зарості перебували всього в двох кроках, і я не поспішав. До дванадцяти залишалося ще хвилин десять, як раптом мене охопило таке сильне занепокоєння, що я схопився і, нічого толком не розуміючи, кинувся в протилежний від заповітної галявини сторону. Скільки встиг пробігти, не знаю, тільки опинився я в незнайомому місці, а прямо переді мною яскравим полум'ям розквітав папороть!
Зреагував я миттєво - за мить вогненний бутон виявився в моїй руці, обпікаючи шкіру немов розпеченим залізом. Від болю я і прокинувся. Затамувавши подих, розтиснув кулак, а на долоні замість квітки - випав з багаття вугіллячко.
Здавалося, нічого особливого тоді не відбулося - хіба мало кому що насниться. Та тільки от з тієї самої пори мені стало неймовірно везти. Ніяких скарбів я, правда, не знайшов, але на рівні земної реальності удача мені постійно супроводжувала. Посудіть самі: тим же влітку я в інститут на найпрестижніший факультет надійшов. А конкурс там був дикий. Не кажучи вже про те, що я ні підготовчих курсів не закінчував, ні "корисних" зв'язків не мав. По-друге, дівчину своєї мрії зустрів. Можна сказати, любов з першого погляду! Ну, і по-третє, фірма, де я після першого курсу практику проходив, до себе в штат взяла. Мало того, що робота цікава, так ще й зарплата в два рази більше, ніж мої батьки разом узяті отримують. Про дрібних приємні сюрпризи я й не кажу. Транспорт там, наприклад, завжди вчасно під'їжджає, в спілкуванні з оточуючими проблеми зникли. Коротше, всього і не перерахуєш.
- І ти вважаєш, що всьому причиною - знайдений уві сні квітка папороті? Але яким чином сновидіння може впливати на реальність?
- Що без квітки тут не обійшлося, я на всі сто впевнений. А то, що він мені всього лише наснився, так, може, його тільки таким чином і можна добути! Он, у Кастанеди написано, ніби сни, вважай, та ж реальність.
Приватник і 'колективіст' в одній упряжці
210 тисяч сімей приватників Приамур'я, що мають земельні наділи (а це 28 тисяч гектарів), з сапкою і лопатою в руках по суті виконують сьогодні продовольчу програму по самозабезпечення хабаровчан сільгосппродукцією.