Ви, напевно, задалися питанням, як же мене взяли працювати на такий проект? Не забувайте, в якій країні ми живемо (жили), у нас адже все через одне місце і на авось, а на співбесіді мій інтерв'юер мене просто обдурив, сказавши, що мені потрібно буде від сили 2 рази на місяць перевести опис проблеми і відправити індійським колегам.
Думаю, можна не розповідати, що 2 першої доби я взагалі не спала, не маючи ні найменшого уявлення, як буду там працювати, враховуючи, що все програмне забезпечення і близько 70% листування були англійською мовою. Але я не ображаюся на нього, це що називається, був виспяток від Бога.
Отже, співбесіду в Baker Hughes. Нижче наводжу цитату з листа до вищезгаданого одному:
Повідомлення від цитата з листа
Коли ти розповідав мені як проходив інтерв'ю "за великим телевізору" з Австралією, мені стало страшно цікаво як же це так і чи змогла б я пройти подібне співбесіду. На початку літа я познайомилася з одним білінгвалом, як у наслідку виявилося його дружина працює в HR департаменті компанії Baker Нughes (американська нафтова компанія), вона взяла у мене моє резюме і сказала, що буде мати на увазі, як тільки з'явитися якась - небудь вакансія .
Вакансія з'явилася, не знаю як "по - модному" вона буде називатися, а по - російськи комірник На нашому проекті цю роботу робить жінка, яка сидить у мене за спиною, і я в принципі знаю, що доведеться робити - прийняти / видати обладнання, перевірити рахунки - фактури, накладні і які - то стрічки на сервері поміняти. Але як розумієш робота ця дуже далека від SAPa, і зараз вони вводять її в пілотному режимі на 3місяці, щоб подивитися чи має вона право на існування в їх компанії, робота за контрактом, в перспективі візьмуть в штат і введуть вакансію на постійній основі.
Сама по собі робота мене мало приваблює, але з огляду на моє бажання поїхати в US, може виявитися не зайвою, в перспективі переведуть мене комірником в славний штат Техас)), у них там штаб - квартира. Перше співбесіду у мене було в вигляді неформальної зустрічі з IT - директором, поговорили, він сказав, що у мене дуже шикарний досвід для такої позиції. Запитав скільки грошей хочу, і сказав, що з кінцевою сумою можна буде визначитися тільки після другого інтерв'ю "за великим телевізору" з експатом, якого звуть Кріс. І як ти розумієш у всій цій історії найцікавіший для мене момент - "інтерв'ю по телевізору". З одного боку було страшно, а чи зможу, а з іншого - передчуття повного провалу, але в таких випадках я себе заспокоюю тим, що довго це не триватиме, і максимум, що може трапитися при несприятливому збігу обставин - годину ганьби, який з часом забудеться, як страшний сон.
Вчора відбулося друге інтерв'ю. Підготовка до інтерв'ю була не довгою - по дорозі додому розповіла собі про себе на базі мого CV, ще раз підрахувала скільки часу займе дорога, накинула 10 хв, і на стільки ж примудрилася спізнитися, потрапивши в пробку.
Прийшла - кажу: first of all, I'm sorry, I've got a traffic jam, сама думаю "Правильно - ні ?!", Кріс сказав, що нічого страшного - він чув про московських пробках - почали розмовляти, а мені вже як - то ніяково, що запізнилася - на тлі чого все горе, як рукою зняло. Крім того, свою лепту вніс дубовий акцент Кріса, я коли його почула, подумала що на його тлі у мене просто відмінне вимова, насправді прикольно було з ним розмовляти, з одного боку дубовий акцент, з іншого - прекрасний вільний American English. Загалом, хороше інтерв'ю вийшло - пару раз може ні в той час сказала і зависала сама, коли екран гаснув від бездіяльності комп'ютера, і губився контакт очі в очі.
У процесі інтерв'ю, Кріс попросив навести приклад критичної ситуації і як я з нею впоралася, я як подивлюся у всіх американців, а може і не тільки, таке питання є, і він мене зазвичай в ступор вганяє, але вчора викрутилася - сказала, що поточна позиція підпадає під таку ситуацію, що коли прийшла працювати в нашу компанію - ні англійської не знала, ні системи, але крок за кроком навчилася - йому сподобалося.
Ще сказала, що хочу працювати в іноземній, краще американської компанії, тому що мені подобається, що на всі випадки є свої процедури і інструкції, і всі їхні дотримуються - не те, що в українських, сказала, що сама люблю їх дотримуватися, хоча кожен раз коли потрібно в системі натиснути 2 кнопки, а перед цим прочитати толмут на 150 сторінок - впадаю в подив. Сказала, що готова при необхідності створити якусь - то процедуру / інструкцію - йому це теж сподобалося, так як необхідність в написанні інстукцій час від часу виникає, ще запитував знаю чи я про рід діяльності Baker Нughes - теж несподівано для себе викрутилася.
А перше запитання було, де або ким ви себе бачите через 5 років, а я кажу: I'm going to be abroad, він розсміявся і питання було знято
У підсумку, Кріс сказав: "Уour english is great", вже не знаю з ввічливості або насправді, але принаймні весь день відчувала приплив сил і емоційний підйом, з огляду на те, що ми зрозуміли один одного і поговорили, і ніхто мене там не з'їв той. А після того, як ми вийшли з переговорної, навіть HR - Manager сказала, що я молодець, що за всього два яких - то року, підняла англійська до такого рівня.
Між першим і другим інтерв'ю пройшло близько 2,5 місяців, і ще місяці 1,5 перш ніж мені зробили пропозицію, тільки запропонували на 400USD менше від запитаної мною суми. На той час з дня 1го співбесіди пройшло майже 4 місяці, мій поточний контракт продовжили ще на 3 місяці, я порахувала всі за і проти - на горизонті маячили квартальний і річний бонус, і вирішила відмовитися.
Але досвід не проп'єш, до того ж, коли з нами трапляється що - то вперше, ми пам'ятаємо це завжди.