В Естонії вийшла книжка "Какашка і весна". Дитяча така книжка.
Питання батькам - ви б своїм дітям таке дали почитати?
Хеппі-енд детектед оф кіз. Какашка зіграє весілля с.
Як пишуть естонські ЗМІ, Ківіряхк і перш дивував несподіваними персонажами своїх дитячих книг. Так, років десять тому побачила світ його книжка "Жираф", головною героїнею якої була дівчинка Кай, а її другом був глист Тиніс. "В минулому році книжку перевели і на українську мову, і люди були в шоці", - сказала Матсон.
Новий твір письменника, "Какашка і весна", оповідає про народження Какашки, її самоті і пошуках друга. Зрештою Какашка одружується на Кульбаба - і всі щасливі.
Проілюстрував безсмертний твір Хейки Ернітс.
Завдяки самовідданій праці anjutko. з'явився переклад одного з оповідань на український.
Какашка і весна
Собака присіла на хвилинку в парку і побігла геть, залишивши за собою маленьку купку.
- Ой, яка ж тут краса! - здивовано вигукнула купка, і озирнулася. - Небо синє-синє! Дерева зелені-зелені! І як же тут просторо!
- Слухай, ти, обережніше! - покартав її Воробей. - Іди з дороги, а то хто-небудь на тебе настане!
Справді, він лежав під ногами у кого-то! Какашка поплз з усієї сили в ямку на газоні.
- О, тут все красивіше! - радів він. - Так м'яко і зручно! Травка лоскоче під підборіддям, і бджоли гудуть. Я зберу листя і побудую свій будиночок. Я сяду тут, під вікном, і буду милуватися природою!
- Знаєш, купка, не варто будувати будинок тут, посередині газону, - повчав Воробей. - Тут, буває, працює газонокосарка. Вона дуже голосно шумить і рубає все на дрібні шматочки. Небезпечна річ! Підемо краще до кущів бузку, не чекатимемо газонокосарку. Там добре і мирно.
- Спасибі тобі, розумна птах! - подякував Какашка. Він зібрав листя дерев і кинувся в тінь. Там було дуже приємно сидіти і дихати свіжим повітрям.
Какашку парк видався дуже цікавим. Діти бігали і били один одному м'яч, старички годували горобців і голубів, собаки обнюхували дерева і задирали лапу. Все це було цікаво розглядати у вікно. Тільки ось гостей у Какашки не було, і тому він трохи засумував.
"Так приємно говорити з одним і разом дивитися у вікно, - подумав він. - Шкода, що я самотній. Може бути, спробувати підійти до горобцях. Може бути, вони стануть підходящими друзями!"
Він подивився навколо і побачив горобців. Це був знайомий Воробей, вони з дружиною сиділи на гілках бузку і годували в гнізді пищали синів. Какашка кивнув їм, як старим друзям, і Воробей відповів привітанням, але ближче немає підлетів. Зараз би і прийшов час для собачої какашки. Але замість знайомства горобець обійняв дружину і полетів шукати своїм синам нову їжу.
"Я б теж хотів кого-небудь обійняти", - подумалося Какашку. (Гівно питання! - прим. Новомосковсктеля)
Поступово пройшла осінь і настала зима. Будинок Какашки завалило снігом. Тут було тепло і затишно. Какашка багато і довго спав.
Навесні розтанув і Какашка. Він робив гімнастику і брав сонячні ванни. Какашка після зими став абсолютно білий, але був в гарному настрої. Повітря було свіже і з'являлися перші квіти. І - о диво! - одна Одуваночка засунула свій ніс в землю поруч з його будиночком.
- Вітання! - сказала вона тонким голосом. - Я можу тут порости? Я вам не заважатиму?
- Ні! - Какашка був вражений. - Ти така гарна!
- Ой, що Ви! - почервоніла Одуваночка. - Я абсолютно звичайна.
- Ні! - закричав Какашка. - Повір мені! Я живу тут цілий рік, але таку жовту і кучеряву Одуваночку ніколи не бачив. Знаєте що - будьте моєю дружиною!
Одуваночка почервоніла знову, але погодилася. Відбулося весілля, і Какашка і Одуваночка стали жити разом. Вони дуже любили один одного і обіймалися кілька разів в день. Навіть частіше, ніж горобці.
Т @ нюшка @
А що стосується теми, то мені здається, розповівши дитині цю казку ми тонко натякаємо, що може бути, якщо він. далі варінт: розкидає іграшки, тягає цукерки, отримує двійки і т.д. і т.п.
Загалом, повчальна така казка.
А діти розуміють тонкі натяки? Поки вся сплять, я Вам розповім. Мене в роки чотири налякали ременем (офіцерським, може, бачили?), Так я ремінь викрав і на дрібні шматочки порізав (так як ремінь товстий і шкіряний, ніж нагрівав на газовій конфорці), бляху від ременя сховав так, що знайшли її при наступному ремонті квартири. Бити мене ніхто з батьків не бив (запотиличник не береться до уваги), в кут ставили, але я був товариський дитина і мені вдавалося будь-кого. хто ставив мене в кут умовити випустити мене протягом 5-15мінут (МІЙ ГОРДИЙ СТАРШИЙ БРАТ МОЛЧА стоячому положенні ТЕРМІН).
Т @ нюшка @
Діти все розуміють, навіть те, що їм поки не належить розуміти))) Але все ж. Діти різні потрібні))))
Ви, напевно, в житті успішні і з будь-якої ситуації знаходите вихід)
На рахунок успішності не знаю, не мені судити (якщо запитати у моєї дружини, вона Вам розповість багато, того чого не вистачає мені до успішності). А вихід є з будь-якої ситуації, навіть якщо сокира в спині, можна поправити, що б прямо стирчав.
Т @ нюшка @
Значить, я вгадала, Ви знаєте все і вся
maire
tilia
не тільки педагогічно, але і поучітельно.Последовательность дій при виявленій правонарушеніі- з'ясування обстаятельств і мотивів злочину, попередження з подальшим очікуванням (ремінець недостучавшісь пішов), правопорушник зробив правильні висновки і подальшого покарання не було
Мандрівник
Хм. а як же з'ясування наміру, виявлення наступили (або не наступили) наслідків, обставин, що сприяли вчиненню хм..так сказати правопорушення. і де покарання, врешті-решт?
tilia
факт неодноразового злодійства є злочинним умислом, які настали наслідки -утрата цукру, обставини сприяють вчиненню правопорушення-незадоволене бажання, візит ремінця виявився досить ефективним, з огляду на щирого розкаяння правопорушника покарання було умовним
Т @ нюшка @
Ну ви даєте. Це ж треба так розкласти КК))))))))))))))
Марра
Сучасні батьки настільки сучасні, що безсмертні вірші Агнії Барто і Корнія Чуковського, так висміяли, що мені здалося, що батьки схожі на пацієнтів психлікарні, яким дають тести у вигляді плям і запитують, що ви бачите. і пацієнти Таааак відят.Висмеять можна все, якщо захотіти, мабуть треба не крітіканствовать, трохи думати. Це особиста моя думка, якщо воно не збігається з іншими, не обессудте.
Т @ нюшка @
Звичайно, кожен має право на свою думку, навіть пацієнти психушки. Я ось думаю, що все ж є певні поняття моралі, громадської думки, досвід минулих поколінь (він в старих добрих казках) і з цим треба рахуватися. Так?
Марра
Так, я про це і кажу, що досвід минулого покоління почему не береться до уваги, у нас на Україні доктор Комаровський найголовніший і педиатора і воспітатель.Как-то раніше довіряли доктору Спок, тепер його здали в утиль, а він, до речі, саме доктор Спок, говорив, що хороша мати завжди відчуває, що потрібно її дитині, коли я народжувала сина в 1973 році, молода жінка відмовилася від дитини, так з нею не стали за одним столом їсти було таке презирство, а зараз норма, дітей кидають в сміттєві ящікі.Ви дивилися фільм "Волчек"?
Т @ нюшка @
Фільм не додивилася, не змогла.
Не можу зрозуміти цих матусь, хоча, напевно, у кожної є своя причина відмовитися від свого дитя. але кидати в сміттєвий ящик, це вже занадто. Можна ж віддати в люблячі руки тим, хто не може мати дитей.
Марра
Ви знаєте Танюша, їм навіть в голову це не прийде тому, що головною мотивацією є позбавлення від дитини, як від неприємності або обузи.Когда-то дивилася французький фільм, не пам'ятаю назву, сюжет такий: двоє коханців, заможні люди шановані в цьому містечку , які перебувають у шлюбі і до всього ж сусіди, будують хитромудрі плани як позбутися від своїх чоловіків, з яких один інвалід, коханці, звичайно, завершили свою справу, але коли їх заарештували, комісар поліції задає питання: "А чому ви не розлучилися або просто не виїхали удвох? "Німа сцена коханець в подиві, ця думка їм навіть в голову не прішла.Наверное так велика була ненависть до своїх половин? Не знаю, фільм закінчився на цьому питанні.
Т @ нюшка @
Одвічне питання боротьби добра зі злом. напевно вони були одержимі нечистим.