Казкар: - Вирішив лісник кинути палити - закинув в лісі за кущ свою трубку. кисет з тютюном і запальничку. А ведмідь їх знайшов. З цього все і почалося. Став ведмідь люльку курити. І так він до цієї трубці звик, що, коли лісників тютюн весь вийшов, вирішив Ведмідь в лісі сухий лист збирати і замість тютюну їм трубку набивати. Раніше бувало, Ведмідь з сонечком прокинеться, на річку біжить: купатися та рибку ловити. а потім в малинник - за малиною або по дуплах лазити - мед шукати, а тепер вдосвіта очі продерёт, сухим листом трубку наб'є, суне її в пащу, чіркнет запальничкою і лежить під кущем, кільцями дим пускає. Так цілий день з трубкою в зубах і проваляється.
І все б нічого, та став Михайло слабувала.
Ішов якось опушкою. зустрів Лисицю. Побачила Лиса Медведя, так і ахнула.
Лисиця: (здивованим голосом)
Миша! Друже мій! Чи це ти?
Чи не бачились ми все літо.
Як ти, бідний, схуд,
Ніби цілий рік не їв!
Що з тобою? Ти хворий?
Ведмідь: (нездоровим голосом)
Сам не знаю, що зі мною!
Нездужає мені щось:
Лізе шерсть, в кістках ломота,
Нічого майже не ем-
Апетиту немає зовсім!
Став я раніше спати лягати,
Нудота вечорами:
Коле в серце, в лапах тремтіння.
Лисиця: Що ж ти до Дятлові НЕ підеш?
До Дятлові треба звернутися!
Він у нас такий птах:
Відразу скаже, що до чого.
Не лінуйся, сходи до нього!
Ведмідь: Ось тиждень почекаю,
Стане гірше, так піду!
Казкар: - Ось пройшла тиждень. пройшла інша. Стало Медведю гірше. Йшов він якось яром. Вовка зустрів. Побачив Вовк Медведя, так і присів на задні лапи.
Вовк: (здивованим голосом)
Що ти робив? Як ти жив?
Шкурка стала велика!
Ведмідь: (сумним голосом)
Ведмідь: (нездоровим голосом)
Нездужає мені щось:
Лізе шерсть, в кістках ломота.
Нічого майже не їм -
Апетит пропав зовсім!
Почав раніше спати лягати,
Та не сплю! Ніяк не спиться!
Душить кашель вранці.
Нудота вечорами:
Серце коле, в лапах тремтіння.
Якщо до Дятлові НЕ підеш!
Треба до дятла звернутися!
Він у нас такий птах:
Розбереться, дасть пораду.
Так так так! А немає так немає!
Ведмідь: - Завтра я до нього піду!
Вовк: - А знайдеш його?
Казкар: - Розшукав Ведмідь Дятла в лісі. Той на старій сосні дупло собі на зиму готував. Пройшов Ведмідь до сосни, голову догори задер.
Ведмідь: (жалібним голосом)
Дятел, дятел! Старий друг!
Ти спустися на нижній сук!
Ба! Ведмедя привіт!
Ведмідь: (нездоровим голосом)
Нездужає мені щось:
Лізе шерсть, в кістках ломота.
Нічого-то я не їм -
Апетит пропав зовсім!
Почав раніше спати лягати,
Та не сплю! Ніяк не спиться!
Душить кашель вранці.
Нудота вечорами:
Серце коле, в лапах тремтіння.
: - Віно куриш, коли не п'єш?
Ведмідь: - Так, курю. Звідки знаєш?
Дятел: (суворим голосом)
Боляче димом ти смердить!
Ну-ка, сядь під цей сук!
Дай-но спину! Тук-тук-тук.
Так-с! Вистукувати не просто
Ведмедів такого зростання!
Чи не дихати і не сопіти:
Ти - хворий, хоч і Ведмідь!
Ну-с. Мені все ніби ясно.
Ведмідь: (переляканим голосом)
Не смертельно? Безпечно?
Дятел: (суворим голосом)
Накопичилася в легенях копоть-
Від куріння вся біда!
Ти, Топтигин, хочеш топати?
Кинь Куренье назавжди!
Ведмідь: (жалюгідним голосом)
Кинути? Трубку? Запальничку?
І з сухим листом кисет?
Не можу! Чи не кину! Шкода!
Дятел: (суворим голосом)
Виконуй-ка моя порада!
А не те в своєму барлозі
Ти протягнеш скоро ноги!
Казкар: - Звідки Ведмідь Дятла за рада та поплентався додому. Пріплёлся, присів на пеньок, дістав трубку. набив її сухим листом, хотів було закурити, та згадав. що йому на прощання Дятел сказав, і закинув трубку в яр подалі.
День не курить. Два не курить. На третій не витерпів, поліз в яр шукати трубку. Шукав, шукав - насилу знайшов. Заправив трубку сухим листом, чиркнув запальничкою - закурив. Раптом, чує: за яром Дятел сосну вистукує.
Ведмідь вийняв трубку з пащі і закинув в яр далі, ніж раніше.
Казкар: - Нарешті поліз в яр і знайшов трубку. - закурив. Поліз в барліг.
Казкар: - Поїхав якось Лісник в ліс на полювання. Побачив барліг. А з неї дим валить. Заглянув, а там Ведмідь лежить. В зубах у нього трубка, поруч кисет з запальничкою.
Лісник: (бере в руки трубку, кисет з запальничкою і дивується)
-Ось, вже не сподівався не гадав!
(Кладе знахідку в кишеню кожуха. А ведмедя завалив на сани і повіз додому).
Лісничиха: (с цікавість)
- Що привіз з лісу, Федя?
^ Лісник: - Подивися! Привіз Медведя!
Лісник: - Справжній! Та до того ж ще палить!
- Що ж робити тепер з ним?
- Як що робити? Продамо!
Аврор: - І відвіз лісник Медведя в місто.
(На сцену вибігає клоун)
У нашому цирку є ведмідь.
Якщо хто проходить повз
З цигаркою в роті
Або з трубкою - запах диму
Мишка чує за версту
І, тупцюючи на задніх лапах,
Починає раптом ревіти,
Тому що цей запах
Не виносить наш Ведмідь!
(Всі артисти виходять на уклін).