Гур'янова Юлія Олександрівна
У нашому сучасному суспільстві людей в білих халатах зазвичай жорстко критикують. І, дійсно, в їх роботі бувають недоліки: це і черствість, і грубість, і байдужість до хворих. Телебачення і інші ЗМІ часто нам показують буквально шокуючі факти з медичної життя. Мій гіркий і тривалий досвід спілкування з лікарями теж оптимізму не додавав і припускав, що треба бути готовим до всього.
Однак, ця лікарня (СККБ) мене просто вразила з перших кроків. Як то кажуть, «театр починається з вішалки». Так само і тут. Привітна і добродушна дівчина там, швидке і професійне оформлення в реєстратурі.
Крім того у вестибюлі перед реєстратурою, гардеробом і контрольно-пропускним пунктом живе абсолютно дивна істота - величезна, дуже пухнаста кішка, на ім'я Муська. Відчуваючи себе повноправною господинею цієї території, Муська, як добра господиня, приймає і знайомиться з новачками, спілкується зі старими знайомими і прощається з виписаними, вже майже здоровими людьми. Комусь це здасться мелодраматичним і не заслуговує на увагу, а хтось пройде і не помітить. Але багато хворих люди, які думають про своє серце і душу, розташованої десь поруч з ним, дуже чутливі до таких проявів життя. Мені здається, що кішка Муська це як живий талісман лікарні.
У приймальні головного лікаря працює дуже чарівна людина, секретар Антона Леонідовича Максимова - Вета Вікторівна Туманова. Вона не тільки виразно й дохідливо пояснить новоприбулим хворим, де що знаходиться, але і напоїть чаєм, а якщо треба і заспокоїть і підбадьорить.
Вета Вікторівна Туманова
Сама лікарня, сучасна будівля, дітище знаменитого кардіохірурга, нашого земляка Бориса Олексійовича Корольова, побудоване ще в 1986 році. Як то кажуть, «Всім Миром» - найбільшими підприємствами Нижнього Новгорода. Після відкриття, через короткий період часу лікарня займала, вже тоді, третє місце в нашій країні - СРСР за кількістю і складності проведених операцій, після столичних міст Москви і Києва. Розвал Радянського Союзу в дев'яності роки негативно позначився і на працездатності лікарні. Однак, створений ще Борисом Олексійовичем дружний колектив, не дав пропасти великим і благородної справи.
Борис Олексійович Корольов
В даний час, завдяки матеріальній підтримці губернатора Нижегородської області В.П. Шанцева, діяльність кардіологічного центру знаходиться на підйомі. Лікарями лікарні проводяться щорічно тисячі операцій на рік, на серці та судинах. Причому, у людей різного віку, як у дуже літніх, так і у новонароджених дітей.
Володіючи потужним потенціалом висококваліфікованих лікарів і сучасним обладнанням, нижегородський кардіоцентр може значно збільшити кількість проведених операцій по поверненню до нормального життя хворих людей.
Продовжуючи корольовські традиції самовідданої праці, лікарі лікарні, медсестри і весь технічний персонал, починаючи з головного лікаря і привітною гардеробниці, справжні подвижники своєї справи.
Вікторія Вікторівна Теплицька
За досить тривалий період перебування в лікарні, в цілому більше місяця, мені довелося побувати від поліклініки до відділення інтенсивної терапії в різних палатах і на різних поверхах, тим самим краще пізнати життя лікарні. І я не переставав приємно дивуватися турботливим медсестрам і кваліфікованих лікарів. Якась дружня, домашня атмосфера відносин хворих і персоналу.
Передопераційний період, період коронарографіческое дослідження, який теж є непростим оперативним заходом щодо виявлення придбаних негативних змін в серцево-судинній системі, я проходив під опікою доктора кардіолога вищої кваліфікації, кандидата медичних наук, провідного спеціаліста відділення лікування ішемічної хвороби серця Л.М. Анцигіной. Людмила Миколаївна, кваліфіковано проводить в своєму, технічно обладнаному кабінеті, комплексні дослідження стану серця. Заведущий ж цього відділення теж чудовий кардіохірург Петро Миколайович Кордата.
Людмила Миколаївна Анцигіна
Мої відчуття. Лежу на операційному столі, доктор-анестезіолог говорить мені: «Ми зараз зробимо тобі укол, ти ніби трохи сп'янієш, ми з тобою будемо спілкуватися, ти будеш все чути і розуміти, але болю ніякий не відчуєш». Так воно і було. Спілкувалися, навіть жартували. В кінці тільки мені стало не до жартів. «Багато судин забито», - почув я крізь туман наркозу вирок доктора.
Під час перебування в лікарні я бачив багато хворих після операції в чорних жилетах-бандажах, що стягають грудну клітку. У нашій палаті, мій "товариш по хвороби", теж був після операції АКШ. Ходив в шортах. Довгий шрам на лівій нозі від щиколотки до коліна, на грудях шрам 40 см. Той же чорний жилет на липучках. Мене, звичайно ж, цікавило все, що стосувалося цієї операції. Цікавився, скільки йшла операція, які відчуття, де що болить, і т.д. Спостерігав також післяопераційний період.
Антон Леонідович Максимов Михайло Валерійович Рязанов
Розмова з хірургами перед операцією. З Антоном Леонідовичем Максимовим:
«Ви не хвилюйтеся, операції ви не почуєте, спокійно заснете і потім прокинетеся. Ну, поболить у вас грудна клітка трохи, але зате через невеликий період реабілітації ви будете себе почувати значно краще ».
З Михайлом Валерійовичем Рязановим, який прийшов до мене в палату з анестезіологом - молодою людиною:
«Відповідаю що бадьорий, наскільки це можливо».
«Операцією керуватиме Антон Леонідович, а ми все будемо йому допомагати».
До Михайла Валерійовича, буває ж так, я раптом відразу відчув розташування. І чи то від хвилювання, чи то від переляку, я раптом почав заспокоювати його. Дивлячись в його добрі очі, кажу йому:
«Ви не хвилюйтеся, все буде добре, операція пройде успішно»! На що він з розумінням посміхнувся, ми попрощалися, і вони пішли.
Настав день операції. Каталка, ліфт і операційна. В операційній тепло і багато народу, всі зайняті своєю звичною справою. Як давали наркоз навіть не пам'ятаю, далі тиша ... Прокинувся тільки на наступний день в реанімації. «Кисень, кисень», - пропонував мені реаніматолог. Через деякий час з'явилися мої хірурги.
"Як самопочуття"? - запитують вони.
«Гарний», - кажу, - «Слабкість, тільки, але нічого не болить».
«Ну, а що ти думаєш, все-таки операція на серці, яке необхідно було зупинити майже на 90 хвилин. Так що не хвилюйся, це природний стан після операції, а слабкість пройде »
«Аритмії, що щось не відчуваю»
«Ми її прибрали. Гарантія, що більше не відновитися, 75%. »
На наступний день з реанімації мене перевели в палату інтенсивної терапії (скорочено ПІТ). Став потроху приходити до тями після наркозу. На перев'язці оглянув свої ушкодження. На лівій нозі, під коліном, косою. навіть не шрам, а так шрамик, довжиною 6 см. на грудях в 35 см. При перев'язці медсестра з приводу моїх шрамів сказала.
«Ну, ось акуратні косметичні шви, які з часом зовсім стануть непомітними».
Ювелірна хірургічна робота високих майстрів Антона Леонідовича Максимова, Михайла Валерійовича Рязанова і всієї їх злагодженій і дружної команди. Золоті руки або, як то кажуть, Руки золоті. Низький їм уклін і велика подяка за те, що повернули до життя.
Антоніна Вікторівна Богуш
Не можна не сказати кілька теплих слів про все відділенні реанімації та інтенсивної терапії, яке очолює Антоніна Вікторівна Богуш, досвідчений і безмежно відданий своїй справі фахівець високої кваліфікації. Велика подяка від усього вилікуваного серця всьому дружньому колективу ПІТ (палати інтенсивної терапії). Доброму і уважному лікаря Наталії В'ячеславівні Пестрикова, медичним сестрам, які як рідні сестри доглядають за своїми хворими, санітаркам, а також технічного персоналу. Величезне дякую всім!
Колектив СККБ, очолюваний Антоном Леонідовичем Максимовим, молодий, енергійний і володіє величезним творчим потенціалом. Хірурги лікарні накопичили значний практичний досвід, операційні оснащені (хоча, і не досить, завжди потрібна більша) новим сучасним медичним обладнанням і приладами. Нерозривний зв'язок Кардіоцентру з Нижегородської медичною академією визначає, по суті, невичерпний запас молодих творчих кадрів. Хочеться, сподівається, що пройшли темні часи, і мрії, і традиції Б.А. Корольова будуть втілюватися і тривати. Хоча зроблено вже чимало чарівних медичних операцій на серці. Це і операції на крихітному серці новонародженого, і на серце вагітної жінки, і тисячі інших операцій, які стали вже звичними і простими, але попереду нові великі звершення і як значна вершина цих операцій - операція з пересадки хворому донорського серця.
У висновку ще раз хочеться привітати весь дружний колектив Кардіоцентру з професійними успіхами, з наступаючим ювілеєм - 30 річчям від дня відкриття лікарні, побажати їм самим міцного здоров'я і подякувати особливо лікарів і сёстёр, які безпосередньо брали участь в моєму лікуванні.
Кандидат історичних наук,
член Спілки АрхітекторовУкаіни,
архітектор - реставратор А.С. Петряшін