2.1 Істотні ознаки колективу і його функції.
Колектив - це така група людей, яку об'єднують об-щие, що мають суспільно цінний сенс мети і спільна де-ності, організована для їх досягнення.
Об'єднані єдністю мети і діяльності члени колектив-тива вступають в певні відносини відповідальної зависи-мости, керівництва та підпорядкування при безумовному рівність всіх членів і їх рівної відповідальності перед колективом. Кожен колектив має свої органи управління і є частиною бо-леї загального колективу, з яким пов'язаний єдністю мети і орга-нізації. З цього видно основні характерні ознаки колективу:
постановка і досягнення суспільно значущих цілей і завдань;
формування відносин ответветственной залежності як основи рівноправності і згуртування колективу;
вироблення правильного громадської думки
поява, підтримку і накопичення позитивних традицій в колективі;
організація ефективної роботи органів самоврядування;
мажорний стиль життя колективу: постійна готовність вихованців до дії, відчуття власної гідності, що випливає з уявлення про цінності всього колективу [159; 428]
організаційну - колектив стає суб'єктом управління своєї суспільно корисної діяльності згідно-ма;
виховну - колектив стає носите-лем і пропагандистом певних ідейно-моральних убеж-дений;
функцію стимулювання - колектив сприяє фор-мування морально цінних стимулів всіх суспільно корисних справ, регулює поведінку своїх членів, їх взаимоот-носіння. [161; 428]
Велике значення для розвитку колективу має організація перспективних устремлінь вихованців. Якщо розвиток і зміцнення колективу багато в чому залежить від змістовності і динаміки його діяльності, то він повинен постійно рухатися вперед, домагатися все нових і нових успіхів. Зупинка в розвитку колективу веде до його ослаблення і розпаду. Тому необхідною умовою розвитку колективу є постановка і поступове ускладнення перспектив: близьких, середніх і далеких. Їх доречно відповідно до вимог задачного підходу співвіднести з оперативними, тактичними і стратегічними завданнями і допомогти кожному вихованцю на тлі загальної колективної перспективи виділити і свою особисту.
Важливою умовою розвитку колективу є організація самоврядування. На особливу увагу заслуговує висновок про те, що самоврядування не може створюватися "зверху", тобто починаючи зі створення органів, - воно природно повинно виростати "знизу", з самоорганізації тих чи інших видів діяльності. При цьому самоврядування в первинному колективі і в масштабах всієї педагогічної системи в своєму формуванні мав би підпорядковуватися наступним досить жорстким алгоритмическим кроків: поділ конкретної справи на закінчені частини і обсяги; формування мікрогруп відповідно до частин і обсягами; вибір відповідальних за кожну ділянку діяльності; об'єднання відповідальних в єдиний орган самоврядування; вибір головного відповідального особи.
З умовами розвитку колективу тісно пов'язане таке умова, як накопичення і зміцнення традицій. Традиції - це така форма колективного життя, яка найбільш яскраво, емоційно і виразно втілює характер коллективистических відносин і громадську думку. Ніщо так не зміцнює колектив, як традиція. Виховати традиції, зберегти їх - надзвичайно важливе завдання у виховній роботі. [484,575]
2.2 Структура і основні типи навчально-виховних колективів.
1 - первинний колектив
2 - органи самоврядування
4 - система відносин
2 - система відносин
Навчально-виховний колектив має формальну (офіційну) струк-туру, як правило, задається дорослими, і неофіційну, мож-ника стихійно у вигляді дружніх, приятельських і інших об'єднаннями-ний. Формальна структура офіційне обраний орган самоуправле-ня. Структура органів самоврядування кожного колективу повинна бути індивідуальна Вона вдосконалюється і розвивається в міру розвитку колективу, інтересів його членів. Залежно від конкретної ситуації мо-гут створюватися як постійні так і тимчасові органи. Зазвичай органи самоврядування обираються на зборах (зборі). Тимчасові органи самоврядування можуть зайняти статус постійно діючого, а постійно дей-ціалу можуть виконати своє завдання і необхідність в них просто ис-чезнет. В руках педагога органи самоврядування є надійним середовищ-ством, що забезпечує педагогіку співробітництва в реальному житті
Великий вплив на згуртованість життєдіяльність колективу ока-показують його неофіційна структура. У будь-якому колективі в процесі діяль-ності, спілкування спонтанно виникають невеликі угруповання, маю-щие схожість поглядів, симпатії, спільні інтереси. У цьому неформальному об'єднанні дитина прагнути зайняти задовольнить його положення, набуває досвід спілкування, необхідний для формування особистості. Добре знання неофіційною структури колективу дозволяє педагогу формувати вищий щабель кооперації -кооперацію взаємодії.
Основна мета роботи педагога з даними структурами полягає в розвитку правильних і здорових міжособистісних відносин, в укреп-лення ділових відносин в колективі. Найважливіші засоби та методичними-кі основи виховання навчально-виховного колективу.
Методика створення і виховання колективу базується на двох речах: по-перше, потрібно залучати всіх вихованців в різноманітну і змістовну спільну діяльність і, по-друге, необхідно орга-нізовивать і стимулювати цю діяльність таким чином, щоб вона об'єднувала і об'єднувала їх в дружний і працездатний колектив.
Серед них за кількістю, складом членів - первинний і вторинний колективи.
Первинний колектив - це група вихованців, що перебувають у безпосередньому спілкуванні, в діловому, побутовому. емоційному контакті.
За характером діяльності все різноманіття первинних кол-колективів можна розділити на три групи:
організовані на ос-нове різноманітної, в тому числі навчальної, діяльності;
організовані на основі якогось одного виду діяль-ності;
організовані на основі ігро-вої або інших видів діяльності за місцем проживання
За віковим складом первинні колективи можуть бути одновіковими і різновіковими. Принципово важливо, щоб поєднання первинних колективів дозволяло найкращим чином вирішувати не тільки практичні, але і виховні за-дачі, що стоять перед педагогічною системою.
У вторинний колектив входять малі, первинні колективи, безпосередній контакт у великих колективах буває не завжди, вторинні колективи можуть об'єднувати різноманітні за складом, напрямку роботи малі групи.
Різноманіття колективів, з одного боку, створює певні передумови для різнобічного розвитку кожної особистості, з іншого боку, занадто великі і громіздкі структури ускладнюють педагогічну роботу на общеколлектівних рівні. Вона перетворюється в управлінсько-адміністративну. Разом з тим колектив оптимально розвивається, якщо тісно пов'язаний і взаємодіє з іншими первинними колективами. [160; 428]
Згуртовує ядром колективу, його організуючим цент-ром вважається актив. В актив входять вихованці, які виконують ті чи інші доручення колективу і складаються в його органах. Активісти підбираються з числа колективу, най-більш діяльних і користуються повагою товаришів. Есте-ного, педагог не може стояти осторонь, тому вивчення де-лових і особистих якостей вихованців і їх положення в колектив-ви платника є одним з істотних умов правильного підбору активістів і запобігання появи на чолі колектив-тива лідерів з негативною спрямованістю.
Вивчення досвіду показує, що виховна робота з ак-тівом може складатися з наступних видів педагогічної діяльності: роз'яснення прав, обов'язків і завдань коллекти-ва у вигляді інструктування, надання повсякденної прак-тичної допомоги в розробці стратегій колективної діяльності, організація обміну досвідом роботи, контроль над виконанням доручень і привернення уваги активу до якості виконаної роботи. Робота з акти-вом дійсно необхідна, оскільки, актив є тим здоровим і необхідним в вихованням тельном дитячому закладі резервом, який забезпечує пре-емственность поколінь в колективі, зберігає стиль, тон і традиції колективу. [167,500]
2 .3. Етапи і рівні розвитку навчально-виховного колективу
Колектив як спеціально організоване об'єднання навчаючи-трудящих формується не відразу. Жодне об'єднання людей ізна-чільного не проявляє істотних ознак, які характе-різуют колектив. Процес формування колективу длитель-ний і проходить ряд етапів.
Етапи розвитку колективу, де вимога виступає основ-ним параметром, що визначає його становлення. Необхідною шляхом у розвитку вос-живильного колективу вважається закономірний перехід від ка-тегоріческого вимоги педагога до вільного вимогу, висунутій кожною особою до себе на тлі вимог колективу.
На першому етапі в якості засобу, гуртуючого вихованців в колектив, має виступати одноосібне вимога педагога до них. Вимога, висловлене у формі, що не допускає заперечень, необхідно на перших порах в кожному колективі. Слід зазначити, що більшість вихованців, особливо молодших вікових груп, практично відразу і беззастережно приймають вимоги педагога. Показниками, за якими можна судити про те, що диф-фузная група переросла в колектив, є мажорний стиль і тон, якісний рівень всіх видів предметної діяльності і виділення реально діючого активу, про наявність якого можна судити по проявах ініціативи з боку учнів і по загальній стабільності групи.
Схожі роботи:
Коллектівкакоб'ект і суб'єкт виховання. Ознаки, стадії, засоби формування колективу учнів
Особистість дитини какоб'ект і суб'єкт виховання
Учасники виховного процесу Дорослі Колектив Діти Какоб'ект виховного процесу Під впливом. - 1984. - № 5. - С. 52. 4 Ананьєв Б.Г. Про людину, какоб'екте і суб'єкті виховання. // Вибрані психологічні праці в 2-х томах.
Особистість какоб'ект і суб'єкт виховання
Контрольна робота >> Педагогіка
Коллектівкакоб'ект і суб'єкт виховання (2)
Навчання діалогу можна розглядати і як мету, і як засіб практичного оволодіння мовою. (Хто це? Що робить? Який. Яка?). Розвивають ініціативну мова дитини. самого себе. І тому недарма «об'єктом» ігрових дій дорослого з малюком.
Особистість какоб'ект управління (1)
Курсова робота >> Соціологія