2.2. Програма економічних реформ 7
2.3. Закономірності переходу до ринкової економіки. 10
Список літератури. 14
Протягом багатьох років наша країна перебувала за своєрідним завісою, ім'я якому "адміністративно-командна система", що охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства, включаючи кожної людини. Найяскравіше відображення даного явища знайшло в економіці держави, оскільки поряд з політикою і правом вона визначає основи державного і громадського життя, саме в цій тріаді виявляються найбільш чітко суперечності і закономірності розвитку суспільства.
У цій роботі я спробую пояснити, чому економіка c централізованим плануванням не могла існувати в СРСР, через що сталася поступова демократизація суспільства і подальший перехід нашої країни до ринку, модель якого була скопійована з заходу. Я також напишу про обраних нами шляхах цих грандіозних перетворень економічної системи і з якими труднощами ми стикаємося і зіткнемося в дальнейшем.Как ні страшно усвідомлювати, що нам доводиться бути підневільними учасниками цього глобального експерименту, але це наше життя.
1. Проблеми переходу до ринку.
Малюнок 1. Крива залежності обсягу споживання Q від величини доходу С при фіксованій ціні
отребітеля. Дійсно, в колишньому СРСР часто оперували середньодушовими показниками там, де вони були абсолютно непридатними (рис. 1.)
Однак з демократизацією нашого суспільства з'явилися мотиви переходу до ринкової економіки, саме з них почалася повільна і болісна ломка наших старих економічних стереотипів ....
2. Концепції переходу до ринкової економіки.
2.1. Загальна концепція переходу України до ринкової економіки
Загальна концепція переходу України до ринкової економіки - це концепція стратегічного взаємодії з Заходом. Шлях, по ко-торому Росія реально могла піти до но-вим змінам, багато в чому залежить від характеру і ступеня навчаючи-сті Заходу в цих процесах.
Концепція стратегічної взаємодії не нова. Вона була серцевиною плану Маршалла. У 1947 р Государствен-ний секретар США Дж. Маршалл вперше виступив в Гар-Варді зі зверненням, в якому він кинув виклик європейським державам. У ньому йшлося про те, що якщо ці країни зможуть спільно розробити план того «як поставити на ноги еконо-Міку Європи», то США нададуть їм підтримку і нададуть свій фінансові ресурси для такого плану дії в тій ме-ре, в якій вони вважатимуть це для себе практично целесообраз-ним.
І хоча цей факт загубився на сторінках історичних ис-ліджень, серед країн, запрошених брати участь в про-грамі американської допомоги в той час, був Радянський Союз і країни Східної Європи. Однак Сталін відхилив цю пропозицію і Радянський Союз став самостійно відновлювати післявоєнну економіку.
Ідея Маршалла в США була зустрінута зі скептицизмом. Одні говорили, що після п'яти років війни обмежені ресурси країни в першу чергу повинні бути спрямовані на вирішення внутрішніх проблем. Інші знаходили дивною думка про те, що долари, необхідні Америці, можуть піти в країни, серед яких її недавні вороги, чиї солдати ще недавно вбивали американських солдатів. І може бути, самим неймовірним для фахівців було припущення, що країни Європи зможуть стати мирним співтовариством націй.
Проте, Маршалл продовжував вірити, що інтереси Америки вимагають по-справжньому скоординованої роботи з європейськими країнами в справі будівництва їх майбутнього. Він був переконаний, що тісна співпраця європейських держав, обумовлене щедрою допомогою Америки, може зробити реальним мир і процвітання, про який колишні покоління навряд чи могли навіть мріяти. У 80-90-х рр. уряду Рада-ського Союзу була запропонована програма заходів по переходу до ринково-демократичного суспільства під назвою «Згода на шанс». Ця програма була розроблена американськими вченими Гарвардського університету совме-стно з економістами з Радянського Союзу Г. Явлінським, M. Задорновим і ін.
Відповідно до цієї програми в економічній сфері основним принципом було створення ринкової економіки та її інтеграція у світове господарство, тобто по-перше - легалізація основних Економічних прав, починаючи з утвердження прав власності; по-друге - приватизація більшої частини державних підприємств; по-третє - демонополізація в цілях створення нових підприємств і вільної конкуренції підприємств; бюд-житніх і грошова стабілізація за рахунок різкого скорочення державних витрат, субсидій, витрат на облад-ну і т. п .; лібералізація цін для того, щоб вони могли визначатися силами попиту і пропозиції, що діють на ринку; нормалізація зовнішньої торгівлі, включаючи кон-вертіруемость валюти.
Частина владних повноважень вже передана з союзного на рес-публіканського рівень, значно зросли права місцевого самоврядування.
Цей план, на думку розробників, дозволить створити новий Союз на принципах добровільності, рівноправності і захисту прав людини; переломити тенденцію дезінтеграції СРСР.
2.2. Програма економічних реформ
Метою програми економічних реформ було створення в якомога коротший термін в Радянському Со-юзі ефективної ринкової економіки, в якій сили вільного ринку дозволять створити умови для швидкого економічного зростання і підвищення життєвого рівня населення.
Щоб можна було розраховувати на успіх, реформи повинні бути швидкими і комплексними, про що свідчить не тільки практичний досвід інших країн, а й об'єктивні за-кони економіки.
Процес передбачуваних реформ в Радянському Союзі був розділений на два етапи:
Труднощі і багатоаспектність процесу економічних перетворень, на думку розробників програми, тре-бует ретельної координації кожного кроку реформ з прове-ням політичних перетворень в Радянському Союзі, а також з можливою міжнародної фінансової постач-кою. Успіх макроекономічної стабілізації можливий лише за умови формування надійної защи-ти права приватної власності; опори на розвинену систему демократичних інститутів в політичній сфері на всіх рівнях державного устрою, побудовану на інш-ний базі нового законодавства, відповідного нової Конституції СРСР.
Передбачалося, що перехід до ринкових відносин має спиратися на шість фундаментальних принци-пов. Ці принципи мають характер світового досвіду та ступають як азбука «переходу до ринкових відносини». Отже:
Лібералізація цін. Ціни формуються на основі попиту і пропозиції.
Приватна власність, в тому числі в сільському господарстві, [гарантована законом, що захищає права власника і забезпечує надійність виконання господарських договорів.
Приватизація державних підприємств, включаючи легалізацію права приватних осіб на створення нових підприємств, продаж більшої частини державної власності та демонополізацію виробництва в різних галузях.
Становлення економіки відкритого типу, включаючи вільні торгові відносини, належний захист іноземних інвестицій, надання можливості для репатріа-ції прибутків і конвертований рубль.
Макроекономічна стабілізація, що означає ліквідувати-дацію дефіциту державного бюджету.
Програма економічної реформи повинна замінити командну економіку Радянського Союзу системою ринкових відносин, але масштаб і складність економічних перетворень, бе-зусловно, вимагали економічного співробітництва з Запа-будинок.
Основним принципом цієї співпраці була західна економічна підтримка, обумовлена прийняттям і реалізацією програми економічних реформ, а також продовженням демократичних перетворень в соот-но до вже прийнятих в СРСР рішеннями. Допомога повинна була надаватися крок за кроком в процесі взаємного взаємодій-наслідком. Це означає, що Захід надавав широкомасштабну-штабну допомогу тільки в тому випадку, якщо радянське руководст-під слід заздалегідь узгодженої програми реформ. Сама підтримка надавалася за рахунок міжнародних фінансових організацій, так як ні одна окремо взята країна не змогла б нести настільки великий обсяг фінансового навантаження з надання допомоги. Найбільш ймовірними участ-никами такої програми були індустріально розвинені де-демократичну країни і деякі країни МВФ, Світовий Банк і Європейський Банк реконструкції та розвитку. Рішення по наданню допомоги приймалися на ос-нове узгоджень між радянським урядом, прави-будівництві країн Заходу, які надають допомогу, і міжнародними фі-нансових організаціями. Ця допомога повинна була бути масштабною, що враховує різке падіння виробництва на початковій стадії переходу до нової економічної системи, і достатньою, щоб забезпечити економічну і політичну життєздатність реформ.
Ці види програм багатопланової підтримки вже отработ-ни для країн Східної Європи, які проводять радикальні ре-форми, а також для багатьох країн в інших регіонах світу, кото-які співпрацюють зі світовим співтовариством при проведенні по-літики фундаментальних змін. Програма підтримки Російських реформ спиралася на вдалий досвід багатьох інших країн, ці процедури ви-тримали перевірку часом і надавали міжнародній спільноті вичерпні гарантії в тому, що гроші на ока-пізнання підтримки реформ будуть використані ефективно.
2.3. Закономірності переходу до ринкової економіки.
2.Разгосударствленіе економіки, приватизація, розвиток вільного підприємництва. Роздержавлення розуміється як зняття з держави функцій прямого господарського управління, передача відповідних повно-мочій на рівень підприємства, заміна вертикальних зв'язків горизон-тальне, які можуть відбуватися без зміни власника. Приватизація має на увазі зміну власника за допомогою пере-дачі або продажу на різних умовах державної власне-сти економічним суб'єктам, які будуть в подальшому вико-ти її в господарській діяльності, несучи повну майнову від-повідальність за результати.
Роздержавлення і приватизація закріплюють режим коммерчес-кого розрахунку і самофінансування і є в цьому сенсі важливим фактором фінансового оздоровлення. Вони також створюють гарантії для розвитку підприємництва, яке дозволить в найкоротші терміни пустити в справу наші величезні резерви і на цій основі полегшити еконо-мічного положення країни. Підприємець - одна з ключових фі-гур ринкової економіки, зацікавлена в ефективному використан-ванні ресурсів, максимізації прибутку.
Структурна перебудова є в кінцевому рахунку необхідною умовою сталого ринкового рівноваги, ефективного функціонує-вання всіх механізмів ринку.
По кожному з перерахованих напрямів має бути забезпечено випереджаюче створення правової бази та інститу-тів державної влади і управління.
Центр тяжкості на першому етапі реформи припадає на оздоровлення грошової системи, а також на підтримку сформованих господарських зв'язків і матеріальних пото-ков в економіці. Без стійких грошей неможливо стимулювання виробництва, налагодження господарського обороту, перехід до ринкового ціноутворення. Твердий рубль надасть негайне вплив на співвідношення споживчого попиту і товарної маси, на насичення ринку, послужить відправною точкою для дій по інших напрямках.
Одночасно повинні проводитися активні заходи по роздержавленню і демонополізації економіки, розвитку підприємництва та конкуренції, щоб в максимально короткі терміни створити передумови для включення ринкові-них механізмів саморегулювання. Тільки вони можуть забез-печити стійку стабілізацію цін, спонукати до збільшення обсягу і різноманітності продукції, підвищенню її якості і зниження витрат. До тих пір поки вони не зароблять з до-тнього силою, доведеться дотримуватися жорсткої фінан-по-кредитної політики, щоб не допустити некерованої інфляції. Тим самим, проте, може стримуватися ділова активність, розвиток виробництва.
Час, протягом якого проводиться жорстка фінансово-кредитна політика, здійснюється лібералізація цін, раз-государствленіе і демонополізація економіки до проявле-ня очевидних ознак включення механізмів конкурен-ції і ринкового саморегулювання, утворює період стаб-зації економіки.
Слідом за здійсненням Програми проведення курсу ре-форм повинен початися період розвитку ринку, підйому про-ництва і підвищення його ефективності. Але це тео-скі, а практично рух економіки може піти «назад» - знову до системи централізованого управління.
висновок
Перехід до ринку дуже складний і тривалий процес. Щоб створити національну структуру своєї економіки, адекватну ринковим вимогам, Росія повинна пройти болісний шлях визначення своїх пріоритетів в усіх напрямках і на всіх рівнях суспільства і господарства. Адже вона повинна не просто включитися в сучасну світову економіку, а спрогнозувати свою роль і місце в світовому розподілі праці.
Пройде ще чимало років, перш ніж перед нами постануть помітні простій людині позитивні результати реформ Російської економіки, проте, перші видимі результати постсоціалістичних реформ вже є:
Для продовження реформ росіяни повинні усвідомити всю складність теперішньої ситуації і докласти всіх зусиль щоб вони здійснювалися в інтересах всього населення Росії, а не для вузьких фінансових і кримінальних структур. Коротше, успішний розвиток економіки залежить від спільних дій усього населення Росії, від кожного з нас. Так давайте ж зробимо все можливе для виведення з кризи економіки Росії, для забезпечення гідного рівня життя собі і своїм дітям.