Якось мені вже довелося мати справу з терміном «сарсуела» і я спрощено для себе вирішила, що це іспанський варіант опери. А зараз ось вирішила для себе розібратися трохи краще: що це за жанр такий?
Пласідо Домінго - співак сарсуели
На своєму сайті знаменитий іспанський оперний співак Пласідо Домінго пише:
Для більшості з вас Сарсуела - це просто труднопроизносимое слово. Для мене слово сарсуела означає щось дуже особливе - це мої колискові, які мої батьки співали мені з перших днів життя, коли ніжно качали мене на руках. Мої батьки були великими співаками сарсуели - цієї дуже традиційної та дуже улюбленої іспанської музики.
Не вважайте за неповагу, але я відзначу, що скоріше за все для багатьох сарсуела - це навіть не просто труднопроизносимое (не таке вже й важко!) Слово. Коли я ввела цей термін в пошуковик, то поряд з музичним трактуванням, отримала чимало значень сарсуели, як іспанського страви. І такі рецепти привабливі, смачна має бути їжа! Ну ладно, блюдо нам може ще коли-небудь доведеться спробувати. А зараз - все-таки про музику.
Так ось, як я зрозуміла: сарсуелу іноді називають іспанської оперою, іноді порівнюють з оперетою. Але в будь-якому випадку, це самостійний жанр, який зародився в Іспанії в 17 столітті і до наших днів переживав безліч злетів і падінь. Відрізняється від опери і оперети тим, що:
- Крім музики, танців і співу в сарсуели присутній і речитатив, якого не буває в опері.
- Це суто іспанська жанр, замішаний на національному фольклорі. У деякому роді її можна назвати мистецтвом простонародним. І хоча кращі зразки неодноразово представлялися на іноземних сценах, цей термін ніяк не можна вважати міжнародним.
Не можу нічого стверджувати, я сама тільки знайомлюся з цим поняттям. Але мені здається, що в наш час жанр має своїх палких шанувальників, однак це явище не має масового характеру. Швидше, це щось типу клубу фанів. І один з таких відданих любителів і виконавців - Пласідо Домінго, вирощений на сарсуели з дитинства. Послухайте в його виконанні прекрасну арію Serenata з сарсуели Франсиско Алонсо «Coplas de Ronda»
політ кондора
Приготуйтеся: є приголомшливо цікава історія. Вище я написала, що сарсуела - суто іспанське дітище. Зараз вношу невелику поправку: іспанське і іспаномовне. Тобто в цей культурний круг виявилися включені ще й країни Латинської Америки. У тому числі і Перу. У 19 столітті в цій країні проживав громадянин з видатними здібностями: абсолютний музичний слух і величезний інтерес до історії і фольклору перуанських індіанців.
Звали цього етнографа і музиканта червоному Роблес. За кілька насичених етнографічними експедиціями років, Роблес накопичив багатющу колекцію різних міфів і зразків музичної спадщини корінного населення Перу, Болівії та Еквадору. Цей досвід дозволив Роблесу перейти до наступного етапу - написання сарсуел.
У 1913 році в перший раз (а потім цих раз було тільки в Лімі 3000, не кажучи вже про всесвітній тріумф!) Була виконана сарсуела «El Condor Pasa», в фіналі якої звучала пісня з такою ж назвою. Пісня-то була написана червоному Роблесом, але він при цьому використовував своє безприкладне знання наспівів жителів Анд. Тому зовсім не дивно, що сприймалася вона як «народна».