Культурно-розважальна діяльність установ культури є одним з основних напрямків. Однак на практиці цей напрямок діяльності установ культури носить суперечливий характер. З одного сторо-ни, організація відпочинку та розваг у установах куль-тури - справа популярне, а з іншого - рівень цієї діяль-ності надзвичайно низький.
Організація відпочинку та розваг у закладі культури являє собою вид діяльності фахівців, від яких вимагається високий рівень професійної майстерності та рівень культури аудиторії. Організовуючи від-дих і розваги, фахівці зможуть залучити людей в
дію самого життя на основі їх ініціативи, активно-сті, викликати сильні, різноманітні емоції.
В сучасних умовах організація відпочинку і розваж-чень вимагає особливого простору для фантазії і вигадки, широкого повсякденного пошуку оригінальних рішень.
В процесі реформування нашого суспільства люди ста-ли звільнятися від надмірного пафосу і псевдокультури, з'явилася певна розкутість, яка від не достатку культури у значної частини молоді перехо-дить порушуючи громадський порядок.
На реальне ставлення людей до проблем організації відпочинку та розваг свій вплив надають інтенсіф-кація і ускладнення психічної діяльності людини; розгортання його духовного, особистісного потенціалу і відповідає цьому зростання потреби у визнанні, повазі і особистісному самовираженні.
Однією з причин низького рівня цього напрямку діяль-ності в установах культури є те, що спеціа-листи ще слабо засвоїли різницю в поняттях «відпочинок» і «розваги». У процесі відпочинку людина відновлює свій фізичний стан, а розваги необхідні для зняття психологічних стресів, перевантажень, перевтомлені-ня. Звідси розваги вимагають особливої фізичного та емоційного навантаження. Природа відпочинку та розваг визначає і свою аудиторію. Для молоді характерні розваги, а відпочинок необхідний людям старшого віку. Повноцінний відпочинок передбачає пізнавальну актив-ність, отримання знань, розвиток інтелекту, зміну видів діяльності. Розваги розвивають у людини вправність, спритність, швидкість орієнтування, проходять весело, темпераментно, з творчою фантазією.
Уміння розумно відпочивати, зробити своє дозвілля утримуючи-них, провести його так, щоб дати психологічну розрядку організму, отримати заряд бадьорості і гарного
настрою на робочий тиждень, значно подовжує ра-працездатність і життя.
Відпочинок в установах культури носить масовий, груп-повий і індивідуальний характер. Організувати колектив-тивний відпочинок - це означає включити кожної людини в загальну діяльність, з'єднати його індивідуальні інте-реси з громадськими, домогтися відповідності його індиві-дуальних дій характеру об'єктивних законів загально-ного розвитку. Тому організація відпочинку, по своїй суті, виступає як творчий процес, ефективність ко-торого багато в чому залежить від участі в ньому самого населе-ня, його вміння відпочивати.
У культурно-розважальної діяльності особливо важливо, щоб кожна людина займалася своєю улюбленою справою, виконував би ті дії, які найбільше від-вечают його власним інтересам і можливостям.
Спостереження показують, що значно скоротилася роль книг, газет, лекцій, що можна пояснити як великою зайнятістю домашніми справами, так і підвищенням значи-мости загальносімейних форм дозвілля.
Налічується близько 68% людей, які не знаходять корисних занять для відпочинку і шукають будь-яку компанію, щоб витрачати своє дозвілля часом на шкоду своєму здоро-в'ю і інтелекту.
Розглядаючи організацію відпочинку та розваг як особливу діяльність, слід визначити концентрацію в ній інтелектуальної, емоційної і вольової сфер людини. Потрібно врахувати також особливе значення емоційної наси-щенности в активному відпочинку, а не тільки в розважальні-них програмах.
Активний відпочинок дозволяє переключитися з обязатель-них справ на необов'язкові, з серйозних на веселі, з умст-кої навантаження на фізичну, з особистих справ і інтересів на суспільні, і навпаки.
Необхідно спиратися на типові для закладів культури «схеми перемикань» і способи емоційної та іншої розрядки, що характеризують динаміку занять в структурі наявного часу, їх енергетичні, ча-менниє і інші ліміти, їх психофізіологічну цін-ність для різних людей.
При цьому слід розрізняти емоційну розрядку і емоційне навантаження впливу на людину в процес-се відпочинку та розваг, між якими є визна-ленна взаємозалежність.
Основним методом в культурно-розважальної діяльності є гра. Тут гра виступає в двох іпостасях: як метод підготовки програми і як форма. Як форма гра має такі відмінні риси: наявність певного ігрового простору; ігрових правил; потреби в ігровій діяльності.
Як метод гра являє собою свідому іні--ціатівності діяльність, спрямовану на досягнення ус-ловной мети, добровільно встановленої самими граю-ські. Досягнення мети вимагає від граючих активних дій, виконання яких залежить від творчої іні-ціатіви грають.
Правила гри визначають характер перешкод і праця-ностей в грі на шляху до досягнення мети. Від складності і кількості правил залежить і сама складність ігор.
Основна структура гри: експозіція- програма організації учасників, формування команд; зав'язка
виклад правил гри; основна дія: по-буждение, стимул до гри; управління ігровим Дією; залучення грають участни-ков в гру; організація ігрового фіналу.
Кульмінація - досягнення ігрової мети. Фінал - кість-вання переможців гри.
Вибір гри для конкретної форми культурно-розважальної діяльності залежить від: цілі; вікових особливостей учасників гри; кількості учасників; ус-ловий проведення гри; місця проведення гри; наявності ігрового інвентарю.
Текст пояснення правил повинен бути коротким і логічний-ним і включати: назву гри, мета гри, ролі і місця розташування граючих, хід гри, правила гри.
Можна використовувати прийом показу окремих моментів гри. Як демонстрантів гри можуть виступати голок-ровие персонажі, наприклад, скоморохи, клоуни і т.д.
Деякі ігри вимагають виділення з середовища грають ведучого. Для цього можна використовувати прийом запрошені-ня або жереба, але найбільш цікавий прийом, з педаго-ня точки зору, - висування ведучого коллекти-вом грають.
- спортивно-мистецьке свято «Молодечі гри», що містить синтез забав, ігор, обрядів і цере-моній з сучасними спортивно-технічними виду-ми спорту;
- художньо-ігрові вечора «Посиденьки»;
- сімейно-побутові форми дозвілля типу «Вечорок», за основу структурної побудови яких береться фор-ма зустрічі 2-3 сімей в установі культури;
- танцювально-ігрові вечора «Русский чай», «У сі-Бірського самовара» і т.д.
Так, спортивно-художній конкурс «Молодечі гри» проводиться з метою активізації спортивно-художньої діяльності організацій дозвілля на фольклорно-ігрових традиціях.
Основні етапи організації художньо-спортивного конкурсу «Молодечі гри».
1. Створення оргкомітету конкурсу: в оргкомітет можуть входити представники державних, громадських ор-ганізацій і неформальних об'єднань; оргкомітет раз-розробляє основні положення художньо-спортивного конкурсу «Молодечі гри», в які вхо-дять: цілі і завдання конкурсу; склад учасників; час і ме-сто проведення; відповідальні за фінансування і реше-ня оргпитань; основні етапи конкурсу; програма конкурсу; вимоги до команд-учасників; склад жю-ри; система оцінки етапів конкурсу; порядок нагородження переможців.
2. Поширення положення про проведення «Молодець-ких ігор».
3. Попередній етап «Молодецький Ігор»: жеребкування команд-учасниць конкурсу; складання графіка попередньо-них змагань та конкурсів.
4. Підготовка художньо-спортивного конкурсу «Молодечі гри»: місце проведення конкурсу; ярмарки; ігрові атракціони; медичне обслуговування; загін з охорони громадського порядку; формування режисерки-Серський-постановочної групи; складання плану проведе-ня репетицій колективів художньої самодеятель-ності.
5. Проведення «Молодецький Ігор»: зустріч команд-учасниць; урочисте відкриття «Молодецький ігор»; по-будова команд-учасниць; винос і підняття прапора; при-ветствие членів організаційного комітету, гостей, участ-ників конкурсу; художнє представлення команд; від-криті ярмарки; спортивні змагання; народні гуляння.
6. Підведення підсумків конкурсу та нагородження переможете-лей.
7. Урочисте закриття художньо-спортивного конкурсу «Молодечі гри».
Слід враховувати і специфіку різних видів відпоч-ха: святковий і повсякденний, у вихідні дні і сімей-ний відпочинок. І кожен з цих видів відпочинку має свою психологічну основу.
Для повсякденного неорганізованого відпочинку в уста-дениях культури є молодіжні вітальні з затишним ка-фе, читальним залом, кінолекційний залом, зеленої гос-тванню з акваріумами і кінодемонстраціонним і вистав-вочной залами.
Бурхливий розвиток аудіовізуальних та технічних засобів багато в чому визначає зараз не тільки форми від-нку і розваг, а й діяльність наявних учреж-дений культури і створення нових.
Найбільшою мірою пізнавальні можливості людино мобілізуються в тому випадку, коли вирішальним стано
вітся аргумент «необхідно». А він виникає лише тоді, ко-ли у людини з'являються можливості поєднати любо-питство і необхідність в пізнавальної діяльності.