Дякую за участь.
Якщо лист не прийшов. перевірте, чи не потрапило воно помилково в папку "Спам".
Якщо лист не прийшов. перевірте, чи не потрапило воно помилково в папку "Спам".
Якщо лист не прийшов. перевірте, чи не потрапило воно помилково в папку "Спам".
Якщо лист не прийшов. перевірте, чи не потрапило воно помилково в папку "Спам".
Якщо лист не прийшов. перевірте, чи не потрапило воно помилково в папку "Спам".
Якщо лист не прийшов. перевірте, чи не потрапило воно помилково в папку "Спам".
Якщо лист не прийшов. перевірте, чи не потрапило воно помилково в папку "Спам".
Я ніколи не ходив на "плешки"
Не хочу здатися снобом, сам вживаю нецензурні вирази, але ж на те вони і недруковані, що недобре писати, а тим більше тиражувати їх.
Ну ось, поки Ви мовчите про свої історії, журнал заповнюється розповідями про "х..ях" і "ж. Ах" :)))
Якщо серйозно, то я ось наприклад в такі історії не вірю. Можливо, саме тому, що особисто не стикався, серед свого кола спілкування не спостерігав.
Дик тому й не розповідаю, що це моя (наша!) Особиста історія, яку ніхто не придумував, яка складається не тому що "так прийнято", "треба" або "визначено". Історія, яка абсолютно природна і тому не требуюет розголосу - вона просто проживається. Коли готовий до такої (своєї) життя, історії складаються самі собою. )
Свої історії ховаються глибоко, тому що вони дуже особисті, а «Six Degrees of Separation» ніхто не відміняв.
Я не знаю, який ступінь довіри необхідно відчувати до співрозмовника, щоб можна було поділитися моєю історією, замішаної на поламані долі близьких людей. Кому це потрібно і чи повірять?