При вентрикулографії в порожнину лівого шлуночка вводять 50-70 мл рентгеноконтрастної речовини. Дослі-нання зазвичай виконується в правій передній косій проекції, що забезпечує візуалізацію діафрагмальної, передній і верхівкової зон лівого шлуночка.
Для оцінки скорочувальної функції перегородочной, передньо і задньої зон лівого шлуночка викорис-зуется ліва передня коса проекція. Вентрикулографія дозволяє оцінити сумарну і сегментарну функцію міокарда лівого шлуночка. Сумарним показником функціонального стану міокарда є фракція викиду, яка в нормі становить у середньому 67% обсягу лівого шлуночка.
Для хворих на ІХС важливе діагностичне значення має виявлення сегментарних порушень скорочувальної функції міокарда у вигляді асінергіі. Існують різні варіанти порушень скорочувальної функції лівого шлуночка. Повна відсутність руху ураженої ділянки розглядається як акинезия, парадоксальний рух частини стінки лівого шлуночка в систолу - як дискінезія, а порушення тимчасової послідовно-сті скорочення - як асинхронизм. Зниження амплітудою-ди руху уражених ділянок міокарда розглядає-ється як гіпокінезія, яка може бути дифузним і локальною.
Одним з механізмів компенсації зниження скоротливості міокарда є гіперкінезія. Для кількістю-жавної оцінки сегментарних порушень скорочувальної функції лівого шлуночка підраховують число вражений-них сегментів, представлених на рис. 22.
За допомогою вентрикулографії виявляються рубцеві і ішемізовані зони міокарда. Зазвичай ділянки асінер-гии відповідають зонам, забезпечуються тій чи іншій коро-Нарнії артерією.
Для оцінки функції лівого шлуночка широко примі-няют пробу з нітрогліцерином. Поліпшення в визначений-ної зоні скорочувальної функції міокарда після прийому нітрогліцерину вказує, що в цій області не рубців-вая, а життєздатна, але мало перфузіруемих, ішемізованої тканини.
Важливе діагностичне значення має реєстрація. вентрікулограмм в умовах дозованого фізичного навантаження, при проведенні проби з електричної стиму-ляцією передсердь і фармакологічних проб з ізопрену-теренолом і дипиридамолом.
У хворих без стенозирующих змін до коронаров-них артеріях фракція викиду зростає без будь-яких ознак регіонарної асинергии. У хворих з локальними стенозами поява зон асинергии може не опору-тися істотними порушеннями загальної скороти-мости міокарда. У хворих з множинними стенозами є поєднання регіонарних і загальних порушень скоротливості міокарда. У всіх зонах міокарда, снаб-вантажують артеріями, що мають стеноз більше 90%, виявив-ляють ділянки асинергии в спокої або при навантаженні. Більшість стенозов більше 70% супроводжуються регіо-Нарнії асінергіі, а при стенозах 50-70% зони асінер-гии виявляються тільки у половини хворих, що покази-кість різну функціональну значимість однакових анатомічних уражень коронарних артерій.
Мал. 22. Ліва вентрікулограмма в двох проекціях (схема).
1 - переднебазальний; 2 - передньолатеральну; 3 - верхівковий; 4 - діафрагмальний; 5 - заднебазальний; 6 - базально-перегородковий; 7 - верхівкової-перегородковий; 8 - заднелатеральном; 9 - ніжнелатеральний; 10 - Верхньолатеральна сегменти. ЛШ - лівий шлуночок, ЛП - ліве передсердя.
Вентрикулографія поряд з коронароангіографія допомагає визначити прогноз, встановити ризик операції аортокоронарного шунтування. Ризик значно вище, якщо виражена дилатація лівого шлуночка або є велика зона порушеною скоротливості;
Цифрова ангіографія. Зовсім недавно для оцінки функціонального стану лівого шлуночка стали при-міняти цифрову (цифрову) ангіографію. З по-міццю цього методу вдається отримати високоякісних-ву вентрікулограмму при значно меншому кількістю-стве вводиться в порожнину серця рентгеноконтрастного речовини, ніж при стандартній вентрикулографии. В на-варте час вивчають діагностичні можливості даного методу в оцінці стану міокарда при различ-них видах функціональних навантажень. Вивчаються можли-ності методу у визначенні стану коронарного русла.
Гасіленко В. С. Сидоренко Б. А. Стенокардія, 1987 г.