Лікування вуха, горла, носа хронічний фарингіт

Хронічний фарингіт. Етіологія, патогенез, клініка

Хронічний фарингіт є одним з найбільш розпрощався-поранених захворювань верхніх дихальних шляхів, нерідко важко піддаються лікуванню.
У більшості випадків Хроні-ний фарингіт розглядають як місцеву запальну реакцію слизової оболонки задньої стінки глотки і в соот-но до цим проводять лікування (переважно місцеве), чим і пояснюється невисока ефективність всіх численний-них місцевих методів терапії хронічного фарингіту.
Необхідно пам'ятати, що хронічний перебіг патологічного процесу слі-зистой оболонки глотки, в тому числі і запального харак-тера, в більшості випадків виникає і підтримується забо-Леваном інших органів і систем організму.

Етіологія і патогенез. Єдиної думки щодо відповідності-но етіології і патогенезу хрониче-ського фарингіту немає до настою-ного часу.
Провідна роль в механізмі розвитку хрониче-ського фарингіту, на думку одних дослідників, належить нервово-рефлекторному фактору [Бузукашвілі А. Ш. 1980], дру-Гії вважають основною причиною порушення трофічних і про-сних процесів [Дайняк Л. Б. та ін . 1978; Драгомирецький В. Д. та ін. 1983; Овчинников А. Ю. 1984, і ін.].

До факторів розвитку хрониче-ського фарингіту від-носяться часто повторювані гострі запалення слизової обо-лочки глотки, наявність хронічних вогнищ інфекції верхніх дихальних шляхів і порожнини рота.
Важлива роль в воз-нення хрониче-ського фарингіту належить:
• наявним систем-ним захворювань (хронічне захворювання шлунково-кишечнику-ного тракту, кровотворних органів, хвороби обміну речовин, діабет і т. П.),
• авітамінозу,
• захворювання нервової системи (порушення нейротрофікі),
• перенесеним інфекційно-ним хвороб (грип, дитячі інфекції та ін.).

Однією з най-більш поширених причин виникнення хрониче-ського фарингіту, за останніми даними, є захворювання органів травлення, зокрема хро-ний гастрит [Овчинников А. Ю. 1984].

В особливу групу слід виділити атрофическую форму хро-ного фарингіту, з питання виникнення якої суще-ствует велике число різних теорій (інфекційна, трофо-невротична, ендокринна, авітамінозна, констітуціональ-ва і ін.).
Однак жодна з них не розкриває суті етіології і патогенезу атрофічного процесу слизової обо-лочки верхніх дихальних шляхів.

Причини, що викликають атрофічний процес слизової обо-лочки глотки, можуть бути екзогенними (виробничі, клі-матические, хімічні, куріння, алкоголь) і ендогенними (порушення функції ендокринної і вегетативної нервової систем).

Крім того, ця форма фарингіту може розвинутися після видалення мигдалин, у осіб мовних професій прі не-правильної постановки голосу, в літньому віці (інволю-ційний).
За даними деяких дослідників певна роль в патогенезі хрониче-ського фарингіту належить порушенню регуляторних механізмів нервової системи.
Розлад нор-мальної діяльності вегетативної нервової системи (в част-ності гангліоніти крилонебного вузла) надають отрицатель-ве вплив на функції внутрішньоклітинного обміну речовин, секреторну, вазомоторную, трофічну.

Бактеріальної фло-ри в розвитку хронічного фарингіту відводиться незначний-ва роль.
Встановлено, що наявність патогенної флори в Глот-ке, яка представлена ​​умовно-патогенними бактеріями, переважно асоціаціями зеленящего і бета-гемоліті-чеського стрептококів, золотистого стафілокока, грамнегативною паличкою, і ін. Визначається лише у 10% хворих.

Клініка. При хронічному запаленні слизової обо-лочки глотки розрізняють:
• катаральну,
• гипертрофическую (гра-нулезную і бічну),
• атрофічний форми.

Однак дані, отримані при мікроскопічному дослідженні слизової обо-лочки задньої стінки глотки у хворих на хронічний фарингіт, свідчили про те, що процеси дегенерації і Репарил-ції протікають одночасно і ні при якій формі хрониче-ського фарингіту не зустрічаються в чистому вигляді.
Це свиде-ність про недосконалість існуючої класифікації дан-ного захворювання.

Симптоми катарального і гіпертрофічного фарингіту з суб'єктивних ознаками мало відрізняються один від одного.
Харак-терни є:
• першіння і біль в горлі,
• різного роду парестезії,
• спазматичний сухий кашель,
• скупчення в'язкого слизового на задній стінці глотки.

Картина стану глотки в зв'язку з різними патології-ними формами різноманітна.
Для катарального фарингіту характерна дифузна венозна гіперемія і помірне вгамувати-щення слизової оболонки задньої стінки глотки, гіперсекре-ція залоз.

При гіпертрофічній формі фарингіту слизова оболонка гіперемована з застійними явищами, відзначається підвищений-ва секреція слизових залоз.

Гранулезний фарингіт характеризується значним раз-витием і запаленням лімфатичних гранул, закладених в товщі слизової оболонки задньої стінки глотки.
Поверхня слизу-стій оболонки в цих випадках представляється нерівній з мно-жественная підвищеннями червоного кольору різної форми і розміру.

При бічному фарингіті визначається гіпертрофія лімфоїдної тканини, закладеної в бічних складках глотки.
Остання виглядає у вигляді яскраво-червоних товстих тяжів, рас-покладених позаду задніх піднебінних дужок.

Клінічними проявами атрофічного фарингіту яв-ляють:
• відчуття сухості в горлі,
• першіння,
• парестезії,
• скопа-ня на задній стінці глотки в'язкого секрету, іноді корок.

Слизова оболонка задньої стінки глотки представ-ляется тонкою, блідою, сухою, покритої насихающей гус-тій слизом або корками.

Патологічний процес при хроні-зації атрофическом фарингіті особливо виражений в області слизових залоз, що призводить до порушення їх функції [Овчинников А. Ю. 1984].
Неповноцінність функції слизисто-секреторного і залозистого апарату, за даними багатьох ис-слідчих, обумовлена ​​розладом нервової регуляції, трофічних процесів в цих тканинах.

Залежно від Вира-боргованості змін розрізняють 3 ступеня атрофії:
• початкову,
• середню (субатрофия),
• різко виражену, при якій задня стінка глотки має характерний лаковий блиск.

Численні дослідження вказують на наявність у біль-них хронічним атрофічним фарингітом патологічних через трансформаційних змін з боку нервової, ендокринної систем, основного обміну, вітамінного балансу і ін.
Результати цих дослід-ваний свідчать про те, що ці зміни не можна вважати проявом місцевого захворювання тканин, а слід розгля-ривать як місцевий прояв загального захворювання.

За матеріалами монографії Віри Петрівни Миколаївській "Фізичні методи лікування в оториноларингології" М, "Медицина" +1989

• Магазин товарів для краси, здоров'я і комфорту

Схожі статті