Нікого краще для призначення на складний Одесько-придністровський фронт у президента Порошенко сьогодні немає. Саакашвілі має безцінний досвід управління порівнянної за розмірами територією, причому і цивільного і військового. Він знає, як організовувати блокади. І, що не менш важливо, він не пов'язаний з Коломойським. До речі, нервова реакція дніпропетровського олігарха, тут же заявив, що Саакашвілі здасть місто росіян, дуже показова.
Так що, якщо відкинути емоції в сторону, то призначення Саакашвілі виглядає цілком логічно. Знаючи, що більше бігти нікуди, він зробить все, щоб добути для чужої батьківщини перемогу. Те, що не зміг зробити для своєї.
В умовах, коли Придністров'я виявилося в умовах фактичної блокади у керівництва невизнаної республіки є тільки два шляхи.
Перший: капітуляція. З огляду на, що шанси дочекатися допомоги російських військ трохи більше, ніж нульові, придністровські лідери цілком можуть розгорнутися на 180 градусів і піти на мирову з Кишиневом на умовах якихось гарантій для місцевої еліти. І в світі, і в Росії капітуляція Придністров'я буде сприйнята як нова репутаційна ляпас Путіну особисто.
Другий шлях: пробивати блокаду силами армії ПМР. Пробивати, природно, військовим походом на Кишинів, але з оглядкою на відверто ворожу України. Постачання республіки шляхом захоплення необхідних ресурсів цілком можливо, але в цьому випадку і Тирасполь і Москва (незалежно від її позиції) будуть оголошені агресорами, а проти Росії введуть нові санкції. Втім, перед загрозою повного економічного краху Тирасполь може і проігнорувати інтереси московських олігархів.
У плані сухопутної техніки ситуація в української армії дещо краще. Якщо після Дебальцевського котла дефіцит не дозволяв заткнути всі дірки навіть на Донбасі, то тепер техніки вистачає навіть на придністровське напрямок. У три зміни працюють цехи з розконсервації, безперебійно постачає необхідне західний «військторг», та й власна українська промисловість абияк виконує військові замовлення.
Перші кроки, анонсовані Саакашвілі на новій посаді, виглядають зовсім божевільними: кадрові питання (зачистка неугодних), зміцнення митниці (гарячий привіт все того ж Придністров'ю), і ремонт доріг.
У світлі загальних приготувань призначення Саакашвілі виглядає цілком логічно - можливості інших претендентів, мабуть, виявилися ще нижче, та й вірність Вашингтону лихий грузин давно довів справою, що зумовило схвалення його кандидатури з боку американців. В руках у новоспеченого губернатора зараз зосереджені серйозні можливості. І, сміючись над унікальною політичною кар'єрою екс-президента Грузії, не можна упускати цей факт з уваги.