Творіння Калліаста, патріарха Константинопольського
Владико Господи Боже наш, послушавий тішб'янина Іллю ревнощів заради до Тебе, і під час посилається землі дощу утримають наказуючи, таже паки молитвою його дощ плодоносний їй даровивай: сам Владико всіх від самого Твого милосердя благаємо, дощ вільний дай спадщини Твоєму: і гріхів нами знехтувавши , дощі Твоя пошли на вимагає і яка просить місця: звесели поверхню землі, жебраків заради людей Твоїх, і немовлят, і худобу, і інших всіх: зане до Тебе сподіваються, еже дати їжу їм на благо час. Бо Ти Бог наш, Бог, еже милувати і спасати, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
молитва перша
Господу помолимось.
Господи Боже Вседержителю, що зводять облаки від останніх землі, блискавки під час дощу сотворив, виводиш вітри від скарбів Своїх, прізиваяй воду морську, і проліваяй ю на обличчі всієї землі: Тобі молимося, і Тобі міліся деем, ісповедающе гріхи наша, і від Тебе богатия милості просяще: заповідь хмарою еже дощити дощ, ущедри вся земна Твоя змилосердився на старці, і юноти, і немовлята ссущия груди, на раби землі, так винищить нам хліб на поживу, і злак худобою, прийми моління всіх людей твоїх, і не відкинь зітхання убогих, нижче люттю Своєю облічіші нас, нижче невом Твоїм накажеш нас, нижче та растліші гладом і жаждею люди Твоя: всіх бо очі на тя уповають, прияти від тебе їжу на благо час. На тя сподіваємося, і крім Тебе іншого не знаємо, від Тебе богатия милості чекаємо. Яко благ і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
молитва друга
Господи Боже наш, знаємо, яко недостойні есми твоїх щедрот, і Несміт гідні підвести очі наші, і зріти на небо, і стати перед Тобою, і прохання наші промовляти до Тебе: дещо бо добро сотворіхом, та й прохання отримаємо; бо Твоєї заради безмерния доброти, від небуття нас у їжаки бити привід, Твоєю вважав єси, і тварюка всю нам підкорив єси: але ми толико облагодетельствованія колишній, якоже врази представіхомся: і Тобі благодійника заповіді презрехом, і житіє хибно, і думка скверну і нечисту стяжахом: і не точию любов отвергохом, але і якоже звірі один на одного носимося, і плоті один одного снідати, ліхоімственнимі образи, і неправедним произволением нашим: како убо гідно есми Твоїх добродію восприяти; Ти бо праведний, ми неправдиві, ти любиш, ми ворогуємо: Ти милосердний, ми неблагоутробні: Ти благодійник, ми хижачки. Дещо спілкування до Тебе імами, та й Твоїх благих прилучимося; і сповідуємо правду Твою, пізнати засудження наше, проповідуємо благодіяння Твоя, імам смертей винні есми: се під Твоєю дійсною і вся містити рукою перебуваємо. Зручно є Твоєї всесильної руки яко оком змигнути погубити нас: і еліко від нашого наміру і житія, праведно є нам згуби предати, праведним Судіе: по Твоїй непереможною доброти, і невимовної милості, несть всяко гідно, чоловіколюбно Владико: цього ради на неізследімое Твоє милосердя, і непамятозлобную Твою утробу дерзающе, приступаємо до Тебе благодійнику, нерозумні, і невдячна: чи не продаждь нас гріхи наші в руці сухості, нижче беззаконь заради наших, розтрощить і нас узами голоду, але доброти заради Твоєї, подай землі, яку Ти визначив єси, і спадщини Твоєму, дощ вільний, і виконай надра земна, живородна Твоїми водами: се бо предлежит ця, якоже мати висушив маєш груди, Бо так отої груди млека лішающеся, смерть приносять дитині: сице і земля кермо своя НЕ причетні вологості імущих, в'янення творить злаку, і розтління народженням своїм приніс, і губітельство нам претітельное і смерть. Бо від сухості спеку аки якась розпалює огневица, животіння увядівий, смерть провозвещает народженням ея: але милістю своєю відвідай ю, і водними облаки повітря благорастворі, і багатим Твоїм дощем землю зроси, і прозябенія ея оживи, і возвеяніем найдобріших вітрів, плоди цілі і сповнені сотвори, і помножити я благоутробієм Твоїм: тими бо визначив єси тілесний живіт містять. Бо якщо ти не вільними Твоїми дощі даси добрість, земля наша не дасть плоду свого: але через велике число милосердя Твого, вислухай благання нас недостойних рабів Твоїх. Бо Ти джерело милості, і благих подавцю, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним твоїм Отцем, і з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
молитва третя
Господи, Господи, пророком твоїм Іллею разрешівий сухість, і течією Дождев поверхню землі одождівий і великою кількістю плодів напітавий люди Твоя богатно. Сам і нині природною Твоєю благостиня благаємо, даруй землі дощі мирні, у плодоносить льотних плодів: Бо Ти води в місця їх устроівий, і землю ними покривається видиму сотворив. Ти єси наказуючи їй різні ізращаті плоди, в насолоду наше. Ти єси гріха заради іже чоловіків, джерела безодні пробив, і сльота відчинився небесні, і поверхню землі наводнівий у винищення всякої плоті. Ти єси водами покриваяй превиспренная Твоя єси облаки возвишаяй, і сім повелеваяй дождевние превиспренная Твоя. Ти єси облаки возвишаяй, і сім повелеваяй дождевния іспущаті краплі. Ти єси який підносить воду морську і ізліваяй на поверхню землі. Ти єси дощі определівий, і дощі вольния отлучівий, і річки вод наполняяй, і наполняяй землю, і уповаяй кермо ея, у множення червоних ея плодів. Ти єси разделівий море, і річку прохідності стаю я, і воду з каменя виточив, і гіркоту водну в солодкість преложівий: звістка водне єство свого Творця, знає свого Владику: чи не бозна належне своє служіння, аще побачить Тобі Владику гніватися на нас, або безмірно рухоме, смерть соделовает або відмінювати утримується, і сухість вміщення емлет, і пламеновідний повітря буває, і земна прозябенія в'януть, і ми в руці біди впадаємо: аще ж паки бачить Тебе людинолюбця Бога, благоуветліва, Ти благопременітельна, дощі приготовляє, і хмари на Землю нізносятся, і повітря благодишущій буває, і земля Твоє веління почувши, ізобільния плоди від своїх боків животіє. Тобі ж Творця і Творця всіх молимо, кажучи: помилуй нас Господи, помилуй нас: Пом'яни, яко справи рук Твоїх есми, вислухай немочах єства нашого, що Ти сотворив єси нас, поглянь на птахів стогін, худобу вопіеніе, дитячий плач, юнак крик, старих окоянств, сиріт позбавлення, вдів усамітнення, убогих недостаточество, і всіх людей Твоїх молебний глас, і відвідай землю, і Упой ю огрядними дощі, мокротиння бо лішающіся, своїм бо прозябеніям в'янення, людиною ж і худобою загибеллю претіт', водою згубу наведіть іноді, згадав еси листопада носиться в ковчезе, від б змерних вод оних. Пом'янув же єси його і птиці, і серед скотини, і звірі, і плазують, і навів єси дух на землю, і приставні вода: і Ноя, і з ним тваринна якоже насіння дотримав єси, в буття втораго світу: і нині містити сухість повітря, гладом прещаяй і смертю, згадай уповающия на Тебе люди: згадай і птиці, згадай і скоти, і дух роси наведи, і сухість нехай припинить, і насіння землі сотвори в виховання чоловіків же і тварин, і вся паки еже від Тебе промислу сподоби. Бо Ти прозябаяй траву худобою, злак службі чоловіків, і ти єси виводиш хліб від землі, і вино істочаяй, і єлеєм умощаяй людська особи: яко да подається від Тебе Благим у достатку прічащающеся, в радості серця, прославим Твою благість, Отця, і сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
молитва четверта
Владико Господи Ісусе Христе, Боже наш, дієсловом своїм все від небуття Превед, перстень взем від землі, і створюючи людини, і душею словесною, і Твоєю майже того, і рекій: рости і множитися, і наповнюйте землю: даяй худобою їжу, і пташенята Вранова: іже і в великій і рятівний тілом пришестя Твого, перш убо сімома, потім же пятію хліби, тисяща наситив єси многія: сам всеблагий Владико, і Твоя люди ця прізивающия пресвяте Твоє ім'я, Твоєю вседетельною, і велікодарною правицею богатно препітай. Призри Господи, на убогих людей Твоїх, отверзаяй руку Твою, і насищаяй всяке тваринно благовоління, ущедри всіх бо нас милостиво: Ти бо, Владико Чоловіколюбче, єдиний єси Батько всіх нас, і до Тебе єдиного очі зводимо, яко отдоеное на матір свою: Твоє є слово преблагий Владико: просіть, і дасться вам: шукайте і знайдете. Зачекайте убо просячи нині Владико, з духовною поживою, і нуждную плоті, і препітай алчущия Твоя люди, дощі тимчасові, і благорастворение воздухов, і плодів різних достаток землі даруй: в немочі і губітельстве, і огневица, і недузех різних бідних відвідай. Боронь Боже, ім'я Твоє закликає цей град, і всякий град і країну, від голоду, губітельства, боягуза, потопу, вогню, меча і вбивства: даруючи нам милості Твоя, благодаттю безначального і единосущного Твого Отця, і прісвятаго і едіночестнаго Твого Духа: молитвами і моленьмі преблагословенния Богородиці, Богоглаголівих твоїх апостолів, і всіх святих твоїх. Амінь.