Далі одні дослідники визначали молодіжний вік з 11 до 25 років, інші з 14 до 28 (30). Треті виділяють особливі етапи: 14-15 років - підлітковий вік; 16-25 років - юність (16-17 років - рання юність; 18-20 років - середня юність; 21-25 років - старша юність); 26-30 років - предвзрослость «Короткий огляд вітчизняних і зарубіжних теорій молоді» www.rosmolodezh.ru.
Г. Гріз, визначив молодь як «соціокультурний феномен, який в своїх формах прояви підпорядкований історико-громадським параметрам». Вікові ступені визначені культурними характеристиками.
Соціологічні концепції визначили феномен юності як наступних факторів:
· Необхідність в отриманні освіти (загальна і професійна);
· Початок трудової діяльності (кар'єра);
· Формування власної сім'ї.
У нашій країні лише на рубежі 90-х рр. розпад СРСР сприяв тому, що молодь стала розглядатися з притаманними їй особливостями ціннісних орієнтацій, самоідентифікації та соціалізації.
Однак існує дискусія щодо визначення молоді та критеріїв виділення її в самостійну групу.
На сучасному етапі в якості найбільш типових підходів, що зустрічаються в науковій літературі, виділяють наступні:
· Психологічний: молодість - це період розвитку людської особистості між статевою зрілістю і повної зрілістю;
· Конфликтологический: молодість - це важкий, повний стресів і надзвичайно важливий період життя, тривалий конфлікт між індивідом і суспільством, проблемна стадія в розвитку людини;
· Рольової: молодість - це особлива поведінкова фаза в житті людини, коли він більше не грає ролі дитини, і в той же час ще не є повноправним носієм ролі «дорослого»;
· Субкультурний: молодь - це група зі своїм специфічним способом життя, стилем життя, культурними нормами;
· Интеракционистский: молодість - це одне з трьох станів душі, властивих кожній людині. «Батько» - орієнтація на нормативне поведінку, «дорослий» - орієнтація на прийняття дорослих рішень, «молодість» - спонтанність, безпосередність;
· Суб'єктивний: молодість - це особливе світовідчуття, спрямованість у майбутнє, оптимізм;