Вперше в розшукову справу собак почали використовувати в Німеччині в кінці XIX століття. У Росії розплідник для службових чотирилапих з'явився в Петербурзі в 1909 році, а вже через шість років собаки допомагали правоохоронцям у всіх російських губерніях. Втім, в перші роки радянської влади від їх допомоги відмовилися, вважаючи неперспективною. Але вже в 1920-му в карному розшуку Москви знову з'являється розплідник, куди кращі породи завозяться з-за кордону.
У Ставропольському краї також існують спеціалізовані підрозділи, де служать пошукові собаки. Наприклад, в крайовому управлінні Федеральної служби РФ з контролю за оборотом наркотиків.
До слова, природжений нюх дозволяє собакам розрізняти до півмільйона запахів (а ось людині - лише чотири тисячі). «Нюхальний талант» активно використовується в кінології: за допомогою спеціальних тренувань у «антинаркотичних» чотириногих розвивається вміння відрізняти специфічні запахи наркотиків. Собаки в кінологічному підрозділі наркоконтролю легко розпізнають не тільки основні наркотичні та психотропні речовини, а й, наприклад, «беруть» до 20 різновидів амфетамінів.
Собака - це ще й безвідмовне психологічна зброя. Про те, як його застосовують, розповідає В'ячеслав Шаренко:
- Собака діє на наркомана, як удав на кролика. Наприклад, злочинець добровільно відмовляється видати заховані в схованці будинку наркотики. Але варто йому побачити в складі слідчо-оперативної групи собаку і кінолога, як відразу розуміє: брехати безглуздо, все одно тайник знайдуть, і тоді буде ще гірше.
- В'ячеславе Миколайовичу, з ким легше працювати: з собаками або людьми?
- Якщо собака навчена, то легше з нею. У людей завжди багато проблем. У будь-якому випадку до кожного потрібен індивідуальний підхід ...
Кінолог завжди на передовій. Наприклад, бувають випадки, коли наркоторговці спеціально тримають вдома собак агресивних бійцівських порід. Зайти у двір до такого охоронцеві практично неможливо. І тоді спілкуватися зі звіром йде кінолог: нейтралізує його за допомогою дресирувального рукава або бушлата, а потім заштовхує в вольєр.
Беруть «на службу», звичайно, не кожну собаку. Враховуються її робочі якості, характер, родовід, екстер'єр, стан здоров'я. Перевага віддається «дівчатам», тому що навіть найбільш дисципліновані пси часом не можуть встояти перед «жіночим» чарівністю і відволікаються від роботи на чужу собаку-дівчинку. І, звичайно, велике значення має порода: найкраще, за твердженням фахівців, для пошуку підходять вівчарка і спанієль. Беруть на виховання кінологи собак, які вийшли з щенячого віку - від півроку, але і не зовсім стареньких (до півтора року). І ще одна вимога - псина повинна любити бігати за паличкою, тоді її легше навчати.
Чому обирають саме вівчарок, зрозуміло. Вони вважаються універсалами і підходять для розшукової роботи будь-якого профілю: будь то пошук трупів, вибухівки або наркотиків. А ось перевагу спанієля, зізнатися, здивувало.
- Це мисливська порода. Спанієлі мають гарний нюхом і відповідним для розшукової роботи характером. Завдяки невеликому зростанню вони примудряються пролізти в усякі важкодоступні куточки. І добре йдуть на контакт з людиною. Наприклад, не гірше чуття у такси та лайки, але вони занадто флегматичні і собі на умі, пояснили кінологи.
До речі, незважаючи на те, що кінологічна наука більше підходить для чоловіків, в підрозділі працює і жінка - старший лейтенант поліції Тетяна Авдєєва. За першою професією вона - вихователь. Однак любов до собак виявилася сильнішою, і після закінчення інституту Тетяна проміняла дитячий сад на Центр кінологічної служби ГУВС СК, потім її запросили на роботу в Ставропольський наркоконтроль. До речі, чоловік Тані теж кінолог. Ось такий професійний сімейний підряд.
- Кінолог і собака - єдине ціле. Тому у кожного з нас тільки по одному вихованцю. Мою улюбленицю звати Анфіса, вона - спанієль. Дуже працьовита і старанна, - розповідає Тетяна.
До речі, Анфіса - дама «коронована». За свої заслуги має чимало сертифікатів і дипломів, на підставі яких внесено до Міжнародної єдину книгу Російської кінологічної федерації (РКФ), їй видана родовід картка міжнародного зразка. У Ставропольському краї це перший і поки єдиний службовий спанієль, який має такі характеристики.
- Собаки, як і люди, дуже різні: у кожної свій характер, особлива психологія. Як це відбивається на вашій роботі?
- Флегматика постійно треба вмовляти. Холерики дуже кружляння, їх доводиться часто зупиняти. Моя Анфіса - сангвінік. Це найкращий тип для навчання. Вона хоч і образлива, зате спокійна. А ще чула, без слів мене розуміє. І вгадує мій настрій. Якщо я, наприклад, втомлена, зла, вона знає: краще не підходити. Правда, коли мені не по собі, з собакою намагаюся не спілкуватися.
- Напевно, вдома собака теж є?
- А як же без цього! Ротвейлер на прізвисько Багіра. Поки вона ще маленька, але в майбутньому теж пошуковик. Особливо її любить моя семирічна дочка Маша, катається на ній верхи. Бере участь з улюбленицею в виставках. Анфіса мене до Багірі раніше сильно ревнувала. Щоранку, коли я приходила на роботу, прискіпливо обнюхувала. Але потім вони подружилися, іноді разом грають.
- Собаки не бояться контингенту, з яким доводиться працювати? Наркомани - люди, як правило, агресивні.
- Іноді собаки на наркоманів гавкають, гарчать. Чи не зі страху - відчувають запах. Справа в тому, що наркомани зі стажем по-особливому пахнуть - кислим. А побоюється Анфіса - відкрию секрет - кішок! Не смійтеся, просто якось був випадок, коли ми виїжджали на обшук, а в будинку жила кішка, яка зовсім недавно окотилась. Собака до неї підбігає, а та лапою їй по морді бац! Анфіса драла, та слідом. Уявіть картину: по двору бігає верещати собака, за нею мало не гарчить розлючена кішка! З тих пір моя псина з котиками завжди насторожі ...
До речі, як у людей, у розшукових собак існує пенсійний вік. Доживають свій вік чотириногі пенсіонери під наглядом кінологів, а в якості заслуженою компенсації за минулі трудодні одержують пайок.
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter