При оцінці несприятливого впливу пилу використовуються наступні показники: 1) її концентрація в повітрі; 2) пилова навантаження на органи дихання працюючого; 3) хімічний склад пилу; 4) розчинність і 5) дисперсність.
Гігієнічні нормативи вмісту пилу встановлені по масовим показниками, які характеризують всю масу присутньої в зоні дихання пилу [7].
Під гранично допустимими концентраціями (ГДК) розуміють максимальні величини концентрацій домішок в атмосфері, віднесені до певного часу осереднення, які при періодичному впливі або протягом усього життя людини не роблять ні на нього, ні на навколишнє середовище в цілому шкідливого впливу (включаючи віддалені наслідки) .
Запиленість повітряного середовища нормують для:
- робочої зони - простір заввишки до 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працюючих;
- приземного шару атмосфери;
- вентиляційних і технічних викидів;
ГДК робочої зони (ПДКрз) - це така концентрація пилу в повітрі робочої зони, яка при щоденній роботі (крім вихідних днів) тривалістю 8 годин або іншої тривалості, але не більше 40 годин на тиждень, протягом усього трудового стажу не викликає у працюючого захворювань або відхилень в стані здоров'я (що виявляються сучасними методами дослідження), в процесі роботи або у віддалені строки життя теперішнього і майбутніх поколінь [7, 8].
Нормування запиленості повітряного середовища населених пунктів (приземного шару атмосфери. Тобто на висоті до 2 м від поверхні землі) здійснюється за двома показниками: максимальної разової та середньодобової ГДК.
Максимальна разова ГДК (ПДКМР) встановлюється з метою попередження рефлекторних реакцій у людини (кашель, сльози і т.д.) при короткочасному (не більше 20 хвилин), дратівливим впливі атмосферних домішок, є основною характеристикою небезпеки шкідливих речовин.
Середньодобова ГДК (ПДКСС) не повинна надавати на людину прямого або непрямого шкідливого впливуна умовах невизначено довгого цілодобового вдихання. У станавливаются для попередження общетоксічние, канцерогенного, мутагенного та іншого впливу речовини на організм людини.
Для населених місць ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі приблизно в 10 разів нижче, ніж ГДК для виробничих приміщень. Це обумовлено тим, що на виробництві знаходяться обмежений час здорові, медично Опосвідчені люди, в той час як повітрям населених пунктів цілодобово дихають і хворі, і літні, і діти.
При одночасному присутності в атмосфері декількох шкідливих речовин, що володіють односпрямованим дією (ефект сумації дії шкідливих речовин), їх сумарна безрозмірна концентрація повинна задовольняти умові:
де С1. С2. ..., Сn - концентрації шкідливих речовин в приземному шарі атмосфери в одній і тій же точці місцевості, або в повітрі робочої зони, мг / м 3; ПДК1. ПДК2. ..., ПДКn - гранично допустимі концентрації відповідних шкідливих речовин в повітрі, мг / м 3.
До шкідливих речовин односпрямованої дії відносяться речовини, близькі за характером біологічної дії на організм людини та (або) навколишнє природне середовище. Наприклад, односпрямованим дією володіють пил конверторного виробництва і фенол, пил цементного виробництва та оксид вуглецю та ін.
Шкідливі речовини поділяються за класами небезпеки в залежності від величини ГДК. Розрізняють 4 класу небезпеки:
I - надзвичайно небезпечні (ПДК≤0,1мг / м 3);
II - високонебезпечні (0,11≤ПДК≤1,0мг / м 3);
III - помірно небезпечні (1,1≤ПДК≤10,0мг / м 3);
IV - малонебезпечні (ГДК> 10,0г / м 3).
Залежно від класу небезпеки шкідливих речовин пред'являються відповідні вимоги до планувальних рішень виробництв, вентиляції, засобів захисту людини і періодичності контролю повітряного середовища на робочих місцях. Для речовин першого і другого класів небезпеки необхідний безперервний контроль поточної концентрації домішок, для речовин третього і четвертого класу - періодичний.
Величина поточної концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони визначає один з класів умов праці:
1 клас - оптимальні;
3 клас (має 4 ступеня) - шкідливі;
4 клас - небезпечні (екстремальні) умови праці [8].
У таблиці 2 наведені класи умов праці в залежності від виду шкідливих речовин і рівня перевищення їх концентрацій над ГДК. [8]
Таблиця 2 -класу умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони аерозолів переважно фіброгенного дії пилу (АПФД). містять природні та штучні волокна, і пилових навантажень на органи дихання (кратність перевищення ГДК і ВПП)