Облік кількості нафтопродуктів в резервуарах здійснюється шляхом виміру взлива і визначення обсягу по вимірювальним таблицями.
Точність обліку в резервуарах залежить:
- від справності резервуара (відсутність нахилу, деформації днищ і корпусу і т. п.);
- стану трафарету (трафаретом резервуара називається відстань від його днища до верхнього обріза замірного люка в постійній точці виміру;
- дотримання необхідних правил при вимірі (точність виміру питомої ваги, температури і рівня);
- кваліфікації особи, яка провадить завмер.
Перед початком виміру перевіряють правильність висотного трафарету, а потім проводять дворазове вимірювання висоти взлива.
Після виміру взлива з такою ж ретельністю роблять виміри по визначенню рівня підтоварної води.
Наступною операцією є відбір проб і визначення температури нафтопродукту і питомої ваги. Відбирають індивідуальні проби і складають по ним середню.
Облік нафтопродуктів в вагонах-цистернах виробляють на підставі виміру висоти взлива, питомої ваги і температури продукту в кожному вагоні-цистерні.
Всі відхилення від цифрових даних транспортних документів (накладних та паспортів якості) оформляються при прийомі продукту відповідними актами. Кількість перевезеного в автоцистернах продукту враховується по паспорту цистерни або по калібрувальної таблиці, затвердженими Комітетом мір і вимірювальних приладів, з визначенням звичайним способом питомої ваги. При відсутності паспорта кількість нафтопродукту визначається зважуванням автоцистерни до і після наливу.
Нафтопродукти, що надходять водним транспортом, заміряють і враховують по кожному судну окремо. Заміри проводять в берегових резервуарах нафтобази, якщо вони віддалені від причалів не більше 2 км, в іншому випадку - в наливних судах, керуючись замірний таблицями судна.
Виявлення залишків нафтопродуктів при зберіганні на нафтобазах виробляють періодичними ревізійними контрольними вимірами резервуарів. На підставі цих вимірів складають баланс руху нафтопродуктів і визначають їх залишок.