Орден червоної зірки, горжет - територія захоплених людей

Орден Червоної Зірки.

Як у воєнний, так і в мирний час в період існування СРСР однією з найпочесніших нагород для військовослужбовців був орден Червоної Зірки. Нагороджувалися їм і цивільні особи, і організації, установи, що мали чималі заслуги перед радянським народом. Цей орден був в числі перших, що з'явилися в Радянській країні, і другим серед бойових орденів.

Представляти до нагороди мали право командири Міністерства оборони, МВС і КДБ СРСР. Виходячи з положень статуту ордена, належало нагороджувати в мирний і воєнний час:

За особисту мужність і відвагу в боях, відмінну організацію і вміле керівництво бойовими діями, що сприяли успіху наших військ;

За успішні бойові дії військових частин і з'єднань, в результаті яких противнику було завдано значної шкоди;

За заслуги в забезпеченні державної безпеки і недоторканності державного кордону СРСР;

За мужність і відвагу, проявлені при виконанні військового або службового обов'язку, в умовах, пов'язаних з ризиком для життя;

За зразкове виконання спеціальних завдань командування і інші подвиги, здійснені в умовах мирного часу;

За великі заслуги в підтримці високої бойової готовності військ, відмінні показники в бойовій і політичній підготовці, оволодінні новою бойовою технікою та інші заслуги в зміцненні оборонної могутності СРСР;

За заслуги в розвитку військової науки і техніки, підготовці кадрів для Збройних Сил СРСР;

За заслуги в зміцненні обороноздатності держав соціалістичної співдружності.

Лицьова і тильна сторона ордена. Закручування і стрічка для орденської планки.

За весь час існування ордена Червоної Зірки його зовнішній вигляд змінювався незначно. Нагорода мала форму п'ятикутної зірки, покритий з лицьового боку червоною емаллю. Розміри зірки: 47-50 мм між вершинами, 26-27 мм від центру знака до кінчика променя. В середині зірки розташовувався щит із зображеним на ньому червоноармійцем в будьонівці і шинелі з гвинтівкою напереваги. По краю щита виконана напис «Пролетарі всіх країн єднайтеся». У нижній частині щита - напис «СССР» та зображення перехрещених серпа і молота. Краї ордена і щит оксидовані. Зі зворотного боку нагороди розміщувався штифт з гайкою для кріплення на одяг. На тильній же частині наносилось клеймо і номер ордена. Виготовлявся орден Червоної Зірки на Московському і краснокамск монетних дворах зі срібла 925 проби. Загальна вага нагороди 33,25 ± 1,6 грама.

Можна виділити кілька різновидів орденів в залежності від року виготовлення:

Юний розвідник - кавалер ордена Червоної Зірки.

За всю історію існування ордена було вироблено понад 3 мільйони 876 тисяч нагороджень. До Великої Вітчизняної війни вручили порядку 21500 нагород. У період з 1941 по 1945 роки - близько 2 мільйонів 900 тисяч нагороджених. Значне число орденів знайшло своїх власників і в післявоєнні роки (понад 800 тисяч), проте престиж нагороди знизився, так як нагороджувати стали за вислугу років. Цей період тривав з 1944 року по 1958 рік і після скасування цього порядку престижність ордена Червоної Зірки знову зросла.

Першим орденом Червоної Зірки був нагороджений командарм Блюхер в 1930 році за керівництво бойовими діями на Китайсько-Східної залізниці. Найбільш масовим нагородженням, виробленим до ВВВ, стало заохочення орденом 1935 солдатів і офіцерів, які брали участь у збройному зіткненні біля озера Хасан в 1938 році.

Серед орденоносців чимало жінок, які вчинили подвиги, захищаючи Батьківщину.

Найбільша кількість нагороджень довелося на період Другої Світової війни. Близько 3 мільйонів осіб отримали нагороду за бойові подвиги. Також відзначено нагородження орденом безліч радянських військових частин, громадських організацій та колективів, кілька іноземних формувань, які зробили свій внесок у справу боротьби з німецькими загарбниками.

Не заборонялося багаторазове нагородження орденом Червоної Зірки і за час існування нагороди увійшли в історію володарі 2-х, 3-х, 4-х і навіть п'яти орденів. Шестиразовими кавалерами ордена стали лише троє осіб, в тому числі Василь Васильович Силантьєв, який отримав чотири нагороди за бойові заслуги ще до закінчення Великої Вітчизняної війни та два ордена за вислугу років після війни.