Багато іноземців звичний нам знак номера (№) сприймають як незрозумілу «закарлюку». А ось для нас він як рідний. Хоча спочатку для російської типографіки цей символ запозичений. При цьому малоймовірно, що на друкарській машинці з неслов'янським шрифтом ви коли-небудь виявите цей знак. Але на кожній російськомовної, в тому числі дореволюційної машині, цей символ обов'язково є.
У російську типографіку цей знак проник в XIX в еке з Європи - чи то з Франції, чи то з Німеччини, - звідки конкретно, визначити вже неможливо, в обох країнах цей символ тоді використовувався. Однак ні німці, ні французи такий «ієрогліф» на листі, також як і їх інші західноєвропейські сусіди, вже давно (принаймні з початку XX століття) не застосовують.
Шапка одній зі сторінок Збірника законів Французької республіки, XIX століття.
Шапка німецької газети, 1870 р
Більш того, у них сьогодні немає спеціального символу для передачі номера в тексті! І, якщо відповідна клавіша з'являлася на друкарських машинках, то це, скоріше, було винятком.
Так, німці для позначення номера (нім. Nummer) використовують скорочення - Nr. - так званий тріграф, тобто набирають три символи поспіль без пробілу: «N», «r» і «.».
Тріграф використовують і англійці. Він у них теж складається з трьох символів - No. ( «N», «o». «.»). Причому, жителі туманного Альбіону зовсім не замислюються про те, з чого б це раптом така комбінація виникла. Як по-англійськи пишеться слово «номер»? Ага! «Number»! Хто-небудь помітив в цьому слові букву «о»?
І тут ми повертаємося до нашої закарлюці. Англійська знак-тріграф No. - явище рудиментарні, родом з мертвого латинської мови. Народилося воно як скорочення від латинського слова numero. відсікли все, крім першої та останньої букв, а на сам факт скорочення вказала точка. Якщо крапку не поставити, скорочення можна переплутати з негативною часткою «no».
Ось і той самий знак номера, яким ми повсякденно користуємося при листі російською, - рівно такий же варіант скороченого латинського слова numero. Тільки скорочення позначається підкресленням (іноді подвійним) під маленькою літерою «о», схожою на знак градуса.
Так виглядають деякі варіанти накреслень знака «номер» в друкованому виконанні:
Відомо, що до скорочень (аббревиации) люди стали вдаватися відразу, як писемність з'явилася, - для економії місця на пергаменті (або бересті) і для скоропису. Сьогодні ми можемо побачити характерні і зрозумілі по цю пору абревіатури в церковнослов'янською мовою - в релігійних текстах або на іконах. На скорочення вказує надрядковий знак - титло.
Написання з використанням титла слова «Господь»
Виходить, знак номера, давно пішов з німецької та французької орфографії, в російській мові живе і процвітає як «свій в дошку». А між тим, нехай цей знак і не з абетки, а з області спецсимволов, адже він латинський по своєму малюнку. Я вирішив пофантазувати і уявити, як могла б виглядати абревіатура в споконвічної слов'янської графіку, якби символ цей довелося малювати Кирилу і Мефодію або древнім писарям.
Спроба уявити, як могла б виглядати абревіатура номера в російській орофографіческой системі
Справедливості заради, треба сказати, що схожим на наш знак № виглядає скорочене позначення порядкового числа в португальською, іспанською та французькою мовами. Але тільки там це саме скорочення - набір символів.
В іспанській і португальській як знак № виступає поєднання трьох символів: N, точки і º. де «о» - закінчення, традиційний показник чоловічого роду іменника (ісп. n úmero - номер), а точка підказує, що перед нами абревіатура. Але там такі скорочення часто-густо, і не тільки з «о» на кінці, а й з «а» - флексией іменника жіночого роду. Крім того, в скорочення можуть додаватися цілі склади.
Сьогодні португальці і іспанці, які використовують наголоси частина абревіатури зазвичай не «підкреслюють» (найчастіше це не дозволяє зробити гарнітура). А ось на друкарських машинках, як правило, верхні індекси а й про були з підкресленням.
Французи також сьогодні можуть використовувати скорочення, схоже на наш знак №. латинську букву N і надрядковий знак «градуса» °, тільки без точки і підкреслення (фр. n uméro - номер).
До речі, саме таким - французьким - способом в два удари передає абревіатуру «номер» на друкарській машинці гангстер Джованні Манзоні (Роберт Де Ніро) в чорній комедії Люка Бессона «Малавита», коли перераховує десять своїх «критеріїв».
Цікаво, що в іспанською, португальською, французькою мовами при скороченні для позначення номера можуть писати букву N як великої. так і малої. Все залежить від позиції в реченні: якщо на початку пропозиції, абревіатура починається з великої N. в середині - з маленької n.
А якщо необхідно вказати на кілька номерів, тоді, враховуючи форму множини -os (ісп. N úmeros; фр. N uméros; порт. N úmeros- номера). застосовується і відповідна форма скорочення. На друкарських машинках можливість такого скорочення не передбачена.
Взагалі, європейці настільки по-різному оформляють цей знак, що все більше з'являється варіантів. Так, в італійській мові для позначення номера не використовуються надрядкові знаки, там застосовуються скорочення Num без точки, або N. (з крапкою). У фінському - nro без точки, але можуть і так:
Якщо немає технічної можливості набрати знак номера, в іспанському, наприклад, рекомендовано використовувати такі скорочення: Nro. nro. núm. Однак навіть при всіх чітких рекомендаціях з написання цієї абревіатури європейці все рідше їх дотримуються і пишуть, як заманеться. Просто тому, що «друкарська справа» стала доступною всім, а знати всі тонкощі правопису спецсимволов ніби як необов'язково.
А ось нам при листі російською з цією абревіатурою важко помилитися, вона застигла, стала неподільним і загальновживаним знаком, який перейшов і на комп'ютерну розкладку і, таким чином, йому, судячи з усього, гарантована довге життя. Треба тільки знати, що вставляти наш знак № в іноземні тексти некоректно, неправильно і використовувати букву N в текстах російською, видаючи її за №.
Зауважу: в машинках з російською розкладкою спочатку існувала проблема технічної браку клавіш для символів. Так, на дореволюційних машинах практично завжди були відсутні знаки «!» І «?», При цьому знаки номера і параграфа, які, очевидно, могли бути теж перетворені в абревіатури (н-р, п-ф), неодмінно мали індивідуальні позиції.
Знак номера, такий же як наш, використовується також в українському, білоруському, болгарською мовами.
У зв'язку з темою знака номера я повинен був відразу згадати і про американський символі, який в даний час інтернету, мабуть, відомий більше як «хештег» - #. Так, американці використовують таку «грати» в якості символу, за змістом ідентичного нашому №. але, як правило, в суто технічній літературі (зазвичай використовують, як і англійці, No.). Однак цей символ завжди є на друкарських машинках США, і про це я хочу розповісти окремо, це дуже цікавий і загадковий знак.
І на закінчення ще один фокус: на латині в називному відмінку номер перекладається як numeros (член, елемент, число). А numero - це форма непрямого відмінка, аблатіва, схожого на російський родовий відмінок. Тобто стародавні сказали б «сторінка п'ятого номера», а не «сторінка номер п'ять». Саме ця - аблатівная - форма застигла назавжди в символі №.
Загалом, я відкрив нову рубрику «Машинопис та знаки». За гамбурзьким рахунком, будь-яку інформацію про історію символів можна отримати в Вікіпедії та інших альтернативних джерелах. Але в рамках теми друкарських машинок тут откриваетсямногоінтересного, тим більше на друкарських машинках часом зустрічаються такі цікаві символи, які ще потрібно розгадувати.
У наступних темах рубрики: знак SS, американський номер, національні валюти.