Основи музеєзнавства

Наукова організація фондів вирішує два завдання:

- зафіксувати значення предметів для науки і культу-ри в цілому і для роботи конкретного музею, визначити юридиче-ське становище предметів,

- створити умови, максимально сприяють формуванню, зберіганню, дослідженню, вико-ванию предметів.

При організації фондів важливо перш за все виділити весь обсяг музейних предметів (без урахування науково-допоміжних матеріалів). Фонди музею розділити на фонд музейних предметів. охоплює всі музейні збірки, і фонд науково-допоміжних матеріалів.

В ряду музейних предметів слід виокремити предмети, склад-рами основу зборів. Це - основний фонд. Музейні предмети, в яких дано-ний музей не потребує, утворюють обмінний фонд. З науково-допоміжного фонду також може бути виділений обмінний фонд.

Належність предмета до певного фонду оформляється різними юридичними документами.

Усередині основного фонду доцільно утворити його ядро ​​- колекційний фонд. що включає музейні предмети, що є в музеї в єдиному екземплярі, і по одному, краще з маю-трудящих в декількох примірниках. У колекційному фонді можуть перебувати і ідентичні екземпляри. Освіта колекційних фондів в музеях значи-тельно полегшує підготовку зведених каталогів музейного фонду країни.

З числа екземпля-рів, повністю ідентичних предметів, що ввійшли в колекційний фонд, в основному фонді музею утворюється дублетних фонд, в основі своїй зазвичай складається з типових пред-метов.

Обмінний фонд складається з фонду непрофільних музейних предметів і фонду зайвих дуб-льотних примірників. У обмінний фонд, як і в основній, можуть вхо-дить унікальні і типові музейні предмети. Він призначений для передачі в інші музеї в по-рядку обміну на профільні предмети або безоплатно.

Схема складу фондів за значенням і юридичним положенням предметів може бути представлена ​​так:

Основи музеєзнавства

Комплектування, облік, зберігання, вивчення фондів.

Мета фондовій роботи - створення оптимальних умов для збереження, изуче-ня і використання музейних предметів, проведення досліджень в галузі історії матеріальної і духовної культури, розробка ті-орії і методики фондовій роботи. Робота по збереженню музейних предметів полягає перш за все:

у відборі з навколишнього середовища предметів музейного значення (це основне завдання комплектування фондів);

в комплектуванні на їх основі фондів.

Відбір предметів обумовлений їх вивченням, що полягає у визначенні їх значення як джерела знань і емоцій, як культурних цінностей, важливістю для експозиції музею, тому в цій роботі беруть активну участь також со-никами експозиційних відділів.

Для забезпечення схоронності придбаних предметів в спеці-альних документах фіксується їх приналежність до дер-ної власності, т. Е. Здійснюється їх юридична охорона - учетфондов. Він проводиться на основі подальшого вивчення предметів, так як співвіднести запис в облікових документах з конкретним предметом можна тільки за допомогою наукових даних. Ці дані, зафіксовані в облікових документах, також юридично зберігаючи-ються. Науково-допоміжні матеріали охороняються за особливими правилами.

Необхідне створення умов, що забезпечують фізичну со-хранность музейних предметів і науково-допоміжних ма-лов (зберігання і консервація), відновлення їх первісного вигляду (реставрація), доступність для використання. Це - завдання зберігання фондів, яка можлива тільки при певному рівні вивченості предметів, який дозволяє, по-перше, згрупувати предмети на основі спільності фізико-хімічних властивостей, по-друге, виділити групи предметів, які потребують-ся в особливих умовах зберігання.

Консульта-ції по фондам музею для співробітників музеїв, дослідників з інших установ, робіт-ники творчих професій, комплексні консуль-тації - для студентів і початківців музейних співробітників.

Обліково-хранітел'ская діяльність в фондах музею. Правовий захист музейних фондів здійснюється за по-засобі юридичних документів: акти прийому і видачі, книги надходжень, книги наукової інвентарі-зації - наукові інвентарі, що мають законну силу і підлягають реєстрації та довічному зберіганню. Ряд документів, відносячи-трудящих до юридичної охорони музейних фондів, юридичної сили не мають (наприклад, облікові, топографічні картотеки).

Поняття «фондова документація» ширше поняття «облікова документація», так як крім облікової включає документацію, образу-ющуюся при класифікації і систематизації фондів, а також в про-процесі їх фізичної охорони. Цілями ведення цієї документації є: закріплення взаємозв'язків предметів; використання її як інструменту вивчення фондів; використання її при дослідженнях в області профільної, а також суміжних дисциплін; забезпечення швидкого та точного пошуку предметів, що володіють тими чи іншими при-знаками; виявлення наявних в фондах прогалин з метою їх запов-нення при комплектуванні фондів; фіксація процесів і результатів фізичної охорони фондів (насамперед консервація і реставрація музейних предметів).

Документи, що створюються з метою обліку фондів, їх класифікації та систематизації, при проведенні консерваційних і реставраційних-них робіт найтіснішим чином пов'язані один з одним.

Фондова документація складається в систему, що представляє собою взаємопов'язану сукупність документів, що складаються за встановленими

Фонди музею - система жива, зростаюча, змінюється, тому документационная робота в цілому, як і облік фондів, - процес не-припиняється.

Фондова документація фіксує і передає інформацію про са-мих фондах, процеси та явища, документованих музейниміпредметамі. Отже, вона являє собою информацион-ву систему, до якої крім власне фондовій документацііотносятся монографічні дослідження окремих музейних предметів і їх груп (у формі статей і монографій), дослідження в області профільної дисципліни, створювані на основі вивчення музейних предметів.

В експозиційній та виставкової діяльності музей іспользуетфондовую інформаційну систему при відборі предметів для експонування, створення тематико-експозиційних комплексів, при со-представленні етікетажа.

В освітній діяльності фондова інформаційна сис-тема допомагає у відборі й інтерпретації предметів при подготовкеекскурсій, лекцій, занять в гуртках і т. Д.

На фондову інформаційну систему спираються проводімиемузеем дослідження в галузі музейної джерелознавства, історіімузейного справи (наприклад, історії формування музейних зібрав-ний), профільних наукових дисциплін.

Використання музейних фондів як джерельної бази про-фильной дисципліни визначає значення фондовій информацион-ної системи для науково-дослідних установ і висшіхучебних закладів історичного профілю.

Актуальна перспектива - з-будівля комплексних автоматизованих музейних информацион-них систем за допомогою персональних комп'ютерів.

3.Охрана музейних предметів

Всі предмети, в т. Ч. І входять до фондів музеїв, схильні до фізико-механічних і хімічних через трансформаційних змін - до природного старіння в результаті віз-дії на них повітря і світла, біологічних шкідників: насеко-мих, мікроорганізмів, гризунів, механи- чеських пошкоджень.

Для того щоб послабити вплив на предмети неблагопріят-них факторів, в музеї встановлюють певний режим зберігання. Він складається із сукупності температурно-вологісного режи-ма, заходів щодо захисту від забруднювачів повітря, біологічних і механічних пошкоджень, заходів з попередження ава-рій, а також заходів, пов'язаних із захистом фондів в інших Кекст-ремальних ситуаціях.

Предмети, що входять до фондів музею, дуже різноманітні. Важливо розмістити їх в фондосховище, обладнаному таким чином, щоб це, з одного боку, задовольняла вимогам правильного режиму зберігання, з іншого - забезпечувало можливість і зручність використання кожного з предметів. Обидві ці завдання вирішує сістемахраненія фондів. метою якої є забезпечення фізичного збереження фондів і доступності входять до них предметів для використання.

Зберігання музейних фондів здійснюється на всьому протязі існування предметів в музеї: в фондосховище, в експозиції, під час будь-якого роду переміщень.

Принципові положення, що стосуються організації зберігання музейних фондів, містять відповідні загальнодержавні нормативні документи.

Режим зберігання фондів. Температурно-вологісний режим в музеї важливо створити і підтримувати в приміщеннях, де зберігаються або експонуються музейні предмети і науково-допоміжні матеріали. Температуру і вологість необхідно зафіксувати на рів-ні, який максимально затримує їх природне старіння.

Коливання температури і вологості повітря надають надзвичай-чайно шкідливу дію на предмети - тому необхідна правильна організація температурно-вологісного режиму.

Найбільш надійний спосіб для забезпечення температурно-вологісного режиму - кондиціонування повітря за допомогою спеці-альних пристроїв - кондиціонерів.

Захист від забруднювачів повітря. На процес старіння музей-них предметів значний вплив мають наявні в повіт-хе домішки. До них відносяться газові засмічувачі - сірчистий газ, сірководень, аміак, хлор, а також знаходяться в підвішеному со-стоянні органічна і мінеральна пил, сажа.

Способи захисту предметів від дії забруднювачів повітря -герметизація приміщень (при наявності кондиціонерів) і застосований-ня фільтрувальних пристроїв. Значну роль в захисті предметів від забруднювачів повітря грають обладнання та індивідуальна упаковка предметів (папки, футляри, чохли і т. Д.).

Світловий режим. Світловий режим в музеї спрямований на регулюються-вання доступу світлових променів до предметів. Це необхідно для гальмування процесу їх природного старіння. Світловий режим може бути виражений в повній ізоляції предметів від постійних джерел світла, в частковій їх ізоляції або в забезпеченні доступу певної кількості світла до предметів.

Біологічний режим. Предмети можуть руйнуватися біологічними шкідниками: пліснявими грибами, комахами, гризунами.

Всі роботи по знищенню біологічних шкідників вироб-дяться за рішенням реставраційних рад в присутності. Дезінфекції, дезінсекції та інші види робіт зі знищення біологічних шкідників можна застосовувати лише як регламентовані для музеїв засоби.

Захист від механічних пошкоджень. Ступінь ймовірності механічних пошкоджень предметів визначається рядом факто-рів: матеріалом, з якого зроблений предмет; технологією изготов-лення матеріалу і самого предмета; збереженням предмета; наличи-му або відсутністю пилу; розміщенням предметів; їх упаковкою, монтуванням.

Схожі роботи:

Культурологія. Конспект лекц ій. Зміст та історія становлення. феномен культури

Книга >> Культура і мистецтво

Основи наукових досліджень та організація науково-дослідніх та дослідно-конструкторських робіт

Конспект >> Промисловість, виробництво

Методичка >> Культура і мистецтво

Курсова робота >> Фізкультура і спорт

Схожі статті