У зв'язку з тим, що народжувалася Радянська влада шукала способи і методи виховання сиріт, одним з передових дослідів «упокорення» дітей, став метод «колонійного виховання» відомого вітчизняного новатора в галузі педагогіки - Макаренко Антона Семеновича. Вивчивши його методику роботи з дітьми, можна зрозуміти, що можливо, вона була передовою і повністю вписувалася в ідеологію комуністичної держави. Головною ідеєю його педагогіки була колективна керованість, коли як особистість не вважалася головною цінністю [13, 18, 27].
Сьогодні дитячі будинки роблять багато для діточок, але в зв'язку з недостатнім фінансуванням нереалізованими залишаються велику кількість проектів. А деякі програми, наприклад, по адаптації сиріт в рамках установи, просто неможливі, так як немає системи і супровідних інститутів дітей-сиріт, після виходу зі стін дитячого будинку.
Дослідження, проведені в багатьох країнах світу, свідчать про те, що поза сім'єю розвиток дитини йде по особливому шляху і у нього формується специфічні риси характеру, поведінки, особистості, про які часто не можна сказати, хороші вони чи погані, вони просто інші.
Причини, що визначають несприятливі в психологічному розвитку дітей, які виховуються в закритих дитячих установах можна охарактеризувати як:
· Неправильна організація спілкування дорослих з дітьми, неспроможність тих його форм, які домінують в дитячих установах, особливо в будинках дитини та дошкільних дитячих будинках;
· Непостійність, часта змінюваність дорослих, які виховують дітей;
· Недостатня робота по формуванню гри, особливо в дошкільних дитячих будинках;
· Бідність конкретно-чуттєвого досвіду дітей, що виникає з надзвичайною звуження навколишнього середовища;
· Недостатня підготовленість вихователів дитячих будинків, як педагогічна, так і психологічна, їх байдуже ставлення до дітей;
· Недоліки програм виховання і навчання;
· Недиференційований підхід до дітей в процесі їх виховання і навчання [20].
Якщо Ви помітили помилку в тексті виділіть слово і натисніть Shift + Enter