Малюнок 2. Угломер Вебера: 1 лупа; 2-екран.
Малюнок 3. Захисний кут арматури.
ОЛ 2 4 6 8 10 12 Н 16 18 20 22 24 Л
Малюнок 7. Шедові ліхтарі з вертикальним заскленням.
роботи і розміру розглянутих деталей, 2) коефіцієнту відображення робочих поверхонь, 3) контрасту між робочими поверхнями і деталями, що підлягають розгляданню. Залежно від цих даних всі робочі процеси розбиті на 4 розряду (див. Таблицю). У V розряді передбачена освітленість для небезпечних і разом з тим доступних для дотику частин оброблюваних перед- (метов, машин та ін. Для допоміжних приміщень установ- h лени наступні ве- Малюнок личини освітленості: вбиральні (на підлозі) -50 люкс, роздягальні ( на підлозі) -25, проходи в робочих приміщеннях-10, входи, виходи, сходи, прохідні приміщення-8, двориг проходи-2 люкс. Крім рівня в «Правилах» є ряд вимог, яким має відповідати раціонально влаштоване фабрично-заводське О. Основні з них такі: 1. При застосований і місцевого-О. має бути також влаштовано і загальне-освітлення, яке повинно створювати на робочій поверхні не менше 25% най-
Шедові ліхтарі з похилим заскленням.
мої потужності ------; питомий спожитий і е, т. е. ставлення споживаної потуж- «iВТ ності до середньої фіз. силі світла ------; термін • служби лампи, що обчислюється до моменту * коли світловий потік лампи складе 75% його початкової величини (користування такою лампою економічно невигідно). Всі ці характеристики передбачені в СРСР встановленим стандартом на лампи. Освітлювальна арматура. Призначення освітлювальної арматури: 1) перерозподіляти світловий потік лампи, 2) захищати очі працюючих від сліпучого дії ниток ламп; 3) захищати лампу від забруднення і механічних пошкоджень; 4) змінювати спектр лампи для спеціальних випадків фабрично-заводського О. (арматура денного світла). Освітлювальну арматуру разом з укладеної в ній лампою називають світильником. За своїм призначенням світильники бувають двох родів-загального і місцевого О. Перші призначені для О. в цілому, другі-для О. тільки місць роботи. Крім того в залежності від характеру напрямку світла світильники діляться на три групи: 1) світильники прямого світла, що направляють світло виття потік переважно в ніяшюю півсферу (стелю, стіни висвітлюються досить мало); 2) світильники відбитого світла, що направляють значну частину світлового потоку в верхню півсферу (стелю і стіни); всі приміщення висвітлюється відбитим від стелі і стін світлом; 3) світильники підлозі відбитого світла, що представляють собою поєднання перших двох типів. Захисні (блесткости) властивості світильників визначаються його захисним кутом (див. Вище; рис. 3). В межах цього кута очей захищена від сліпучого дії лампи. Чим більше захисний кут, тим менше небезпеки в сенсі засліплення представляє даний світильник. Системи О. Властивості застосовуваних для цілей фабричного О. світильників визначаються і системи промислового О. Розрізняють три системи О. прямого, відбитого і полуотраженного світла. При першій внаслідок недостатньої освітленості стелі та верхньої частини стін створюються досить різкі тіні. Друга система з гіг. точки зору найбільш доцільна, але в фабрично-заводських умовах, де стіни і стеля внаслідок їх швидко забруднюються-мости не можуть бути використані для відбиття світла, система спрямованого або прямого світла є зазвичай найбільш прийнятною. Системи відбитого і полуотраженного світла можуть застосовуватися тільки в приміщеннях з чистими стелями і стінами. Методи О. робочих приміщень бувають троякого роду. 1. Загальна О. робоче приміщення висвітлюється неболь-
Малюнок 9. Арматура «Універсал» з кривою світло-розподілу.
шим числом потужних світильників, високо підвішених безвідносно до розташування робочих поверхонь. В цьому випадку світильники розміщуються симетрично прямокутниками або в шаховому порядку. Рекомендується застосування загального локалізованого О. при якому світильники орієнтуються на робочі поверхні. 2. МестноеО. кожне робоче місце висвітлюється одним світильником. Економічно- # 9632; це найбільш вигідний метод О. гігієнічно-застосування одного місцевого О. недо- 66 $ допустимих в силу створюваної при цьому різкої нерівномірності О. 3.Комбінірованное О. в к-ром поряд з місцевим застосовується і загальне О. Останній метод найбільш рекомендується для фабрично -заводскіх умов і найбільш поширений. Для цілей промислового О. застосовуються в СРСР такі (що виробляються в СРСР) світильники: 1) «Універсал» (рису- п и. Останні повинні бути сконструйовані т. О. Щоб виключити можливість-зіткнення з струмоведучими частинами для усунення небезпеки ураження електричним струмом ( така конструкція розроблена Ін-том охорони праці). У спеціальних випадках при О. робочих процесів, пов'язаних з розрізненням кольорів і їх відтінків, доцільно застосування ламп або
Малюнок 10. Арматура «Люцетта» з кривою світло-розподіль-лення.
Малюнок 11. «Глибоке влучатель» з кривою світло-распределепія.
Малюнок 12. Арматура «Кососвет» з кривою світло-розподілу.
Малюнок 13. Арматура «Альфа» з кривою світло-розподілу. нок9) для загального О. спрямованим світлом; забезпечений матовим або молочним затемніть-лем для захисту від блесткости і 2) «Люцетта» (рис. 10) для загального О. а) для переважно відбитого світла з верхнім матовим і нижнім молочним склом і б) для переважно спрямованого світла з верхнім молочним і нижнім матовим склом. 3) «Глубокоізлучатель» (рис. 11) для загального О. високих виробничих приміщень. 4) «Кососвет» (рис. 12) для О. «похилих поверхонь» (друкарські машини та ін.). 5) «Альфа» (рис. 13) для О. місць роботи. Для огляду і ремонту машин застосовуються т. Зв. р у ч н и е л а м-арматур т. н. штучного денного світла. Колба цих ламп або скло арматури синьо-блакитного Кольори, і завдяки цьому вони фільтрують значну частину червоних променів і наближають спектр штучних джерел світла до денного, при к-ром розрізнення кольорів відбувається найбільш продуктивно. Широкому поширенню цих ламп і арматури перешкоджає те, що одночасно зі зміною спектру вони поглинають значну частину світлового потоку (до 50%), що робить застосування їх економічно невигідним. Змішане О. Цим терміном позначається одночасне дію спокуса- 6НУ ного і природного світла. У старій гіг. літературі вважається нібито встановленої неприпустимість такого змішування, до-рої нібито шкідливо відбивається на діяльності зорового апарату. Звідси випливало вимога застосування штор для виключення денного світла при включенні штучного світла. Ніяких обґрунтованих доказів цієї точки зору в гіг. літературі не наводиться крім апріорного затвердження, що змішання світла від двох різних за своїм спектральним складом джерел неприпустимо. У самий останній час в доказ цього положення приводяться міркування про які утворюються забарвлених тінях, що ускладнюють розрізнення кольорів і відтінків при змішаному О. Між тим на практиці змішане О. має вельми широке поширення в промисловості. Досліди, проведені в Англії по застосуванню змішаного О. дали результати, к-які ніяк не зможуть служити підставою для його заборони в виробничих умовах. Мало того, ґрунтовні дослідження американців (Ferree, Rand) дають підстави для абсолютно зворотних висновків щодо можливості використання змішаного світла, а саме-вони вказують на необхідність включення штучного світла задовго до повного згасання денного світла. Теоретично це цілком зрозуміло, т. К. Зниження чутливості очі, що досягає значній мірі протягом дня, відновлюється досить повільно, в силу чого око не може слідувати в своїй ФНКЦ. діяльності за швидким падінням денний освітленості. Це руйнує вкорінене і захищати в радянській літературі Левицьким і Койранский переконання в тому, що в результаті багатовікової еволюції очей людини цілком пристосувався до всяких переходів освітленості протягом дня. Уповільнене відновлення чутливості очі призводить до зниження працездатності очі в кінці другої половини дня при згасанні денного світла. Раптове включення штучного світла надає також протягом деякого проміжку часу несприятливий вплив на функції зору внаслідок різкої зміни яскравості. В результаті недо-рий період часу очей працює в умовах зниженої ФНКЦ. діяльності. Для того щоб створити умови для нормальної роботи ока, необхідно не тільки допустити, а й вимагати включення штучного світла не в момент повного згасання денного, а задовго до цього, приблизно за г / 2 -1 ч -> щоб забезпечити поступовий перехід від денного до штучного світла. У спеціальних випадках при О. робіт, пов'язаних з розрізненням кольорів і їх відтінків, штучне О. має бути відповідним чином влаштовано для того, щоб воно могло бути застосоване як додаток до природного. Вельми доцільним для цих випадків є застосування лампи або арматури денного світла. Вимірювання і забезпечення належної освітленості і контроль в виробничих умовах. Світлове господарство СРСР розвивається дуже швидкими темпами. У зв'язку з цим питання визискування промислових освітлювальних установок, вартість яких брало вже і зараз обчислюється багатьма мільйонами рублів, мають актуальне економічне і гіг. значення. Правильно виконана освітлювальна установка гарантує створення нормальних умов О. лише при правильній її визискування (правильний режим, догляд). Останній повинен полягати в чищенні світильників, к-раю в середньому повинна проводитися не рідше 1 разу на місяць, у своєчасній зміні ламп, в побілки стелі та стін, к-які в більшій (при відбитої і полуотраженной системах О.) або меншою (при системі спрямованого світла) мірою впливають на О. робочих приміщень. Правильний догляд передбачає-також можливість систематичного контролю умов О. і в першу чергу-вимірювання освітленості. Для вимірювання освітленості в виробничих умовах застосовуються спеціальні портативні фотометри, т. Н. люксметри. Число типів люксметром дуже велике. В СРСР широке поширення отримав. люксметр конструкції Державного оптичного інституту. 11р1нціп пристрої всякого люксметра, в тому числі і люксметра ГОІ, заснований на порівнянні яскравості двох екранів, з яких брало один поміщається всередині приладу, а інший в тому місці, де мається увазі уможливити відбір проб освітленості. Люксметр ГОІ представля _Е
1 # 9632; # 9632; ет собою закриту трубку (рис. - = - У) | 14), всередині к-рій поміщений фарфоровий екран (1), к-рий за допомогою ексцентрикової шайби (2) може обертатися по-
Малюнок 14. Люксметр Держ. оптичного іи-ту (схематичне креслення).
Велика медична енциклопедія. 1970. Наступні